3. Гра “З іменників - прикметники”.
На дошці записано 10 іменників.
Завдання: утворити і записати від кожного іменника прикметники чоловічого, жіночого і середнього роду.
Учитель через визначений час перевіряє виконання. За кожен правильно утворений прикметник зараховується по одному очку. За допущену помилку знімається два очка.
Матеріал для вчителя:
Дуб (дубовий, дубова, дубове); холод (холодний, холодна, холодне); сонце (сонячний, сонячна, сонячне); мороз (морозний, морозна, морозне); розум (розумний, розумна, розумне); вітер (вітряний, вітряна, вітряне); щастя (щасливий, щаслива, щасливе); дощ (дощовий, дощова, дощове); літо (літній, літня, літнє); сніг (сніговий, снігова снігове).
4. Гра “Якого роду прикметники?”.
Учитель називає іменники з прикметниками. Учні картками показують, якого роду іменник і прикметник. На картках написано початкові букви назви роду (“Ч”, “Ж”, “С”).
Для гри можна використовувати такі словосполучення: синє небо, фарфорова ваза, осінній ранок, залізна труба, старий чоловік, ніжна пісня, кремезне дерево, сталеве серце, злі обличчя, квадратний стіл, свіжа зелень.
Виграє той, хто найменше помишлятиметься.
Змінювання прикметників за числами.
Вивчати число прикметників, діти повинні усвідомити, що прикметники мають два числа однину і множину;
- прикметники завжди стоять у тому числі що й іменники, з якими прикметники пов’язані.
З терміну “число” учні в перше зустрічаються в першому класі, однак ще в другому класі вони вчаться практично змінювати прикметники разом з іменниками за зразком “однин - багато”. Така підготовча робота створює грунт для розуміння того, що число прикметника це самостійно, й повністю залежна від іменника категорія. Розділити за принципом “один – багато” можна тільки предмети, а не ознаки, а ознака приписується одному предметові (прикметник в однині) або групи предметів (прикметник в множині). Діти приходять до висновку, що однина (множина іменників зумовлена кількістю предметів, а однина) множина прикметників визначається не кількістю ознак а числом іменників, від якого прикметник залежить.
Вправи на змінювання прикметників за числами.
1. Гра “визнач число”.
На магнітофонну стрічку записані словосполучення іменників з прикметниками в однині і множині. Включаються запис, у відповідь учні сигналізують картками з написами “однина” і “множина”.
2. Гра “Хто швидше перетворить однину в множину”.
На дашці написано 10 прикметників з іменниками в однині. Треба написати в множині лише прикметника та іменники чоловічого роду.
Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.
Матеріал для вчителя:
Темна ніч, круглий місяць, велике вікно, зимовий ранок, запальне сіно, голосний дзвоник, класна кімната, рясний дощ.
3. На дошці – запис.
Ой смачні, ой смачні бублики у Тані:
Медяні, запашні, з молоком, ще й рум’яні.
Медяні, запашні Танечка поїла,
А для нас і для вас дірочки лишила.
На які питання відповідають виділені слова? Що вони означають? Як називаються слова, що означають ознаки предметів і відповідають на питання яке? Який? Яка?
Запишіть за зразком
Множина.
Смачні (бублики)
…
Однина
Смачний (бублик)
…
Відмінювання прикметників.
Знайомлячись з відмінюванням прикметників, учні повинні усвідомити, що відмінок прикметника визначається за відмінком іменника.
Показати це можна на таблиці відмінкових закінчень прикметників чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників жіночого роду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками і запитати відмінкові питання прикметника.
Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника із зв’язаного з ним прикметника різні, визначити відмінок прикметника можна визначити за відмінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збігається із закінченням питання, на яке він відповідає (який?- зелений, якого? - зеленого).
Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і правильне вживання їх відмінкових форм у словосполученні й реченні слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодих школярів.
Вправи на змінювання прикметників за відмінками.
1. Гра “відмінковий ланцюжок”.
Учитель називає прикметник у відмінку і викликає учня, який повинен сказати прикметник у родовому відмінку. Другий викликає учня називає прикметник у давальному відмінку і т.д.
Виграє той, хто матиме найменше помилок.
2. На дошці – запис текст.
Завдання дописати закінчення прикметників, визначити їх відмінок.
Весняна… повінь, затопила березов… гай. У чист…, прозорій воді, як у дзеркалі, відбиваються дерева. Золот… сонце освітлює білокор… берізки, і вони виглядають особливо гарними. Їх рожев… віти ніжно вимальовуються на фоні блакиті… неба. Наповнене веснян… сонцем повітря огортає ніжн… пищною кожне дерево і надає всьому чарів… .
Отже, вся система робить з граматичним категоріями прикметника націлена на усвідомлення учнями особливостей цієї частини мови порівняно з іменником і на розвиток умінь користується прикметники в різних мовних ситуаціях.
Система вивчення дієслова.
Дієслово – досить сказати граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форми і правопису в початкових класах дається в елементарному вигляді і розподіляється за класами.
У 1 класі відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить? Або що роблять?, і визначають можливих виконавців перемінних дій.
У 2 класі діти дізнаються, що слова, які означають дії осіб і предметів, відповідають на запитання що робити? Що робить? Що роблять? що робив? Що будеш робити? Називається дієсловом.
Постановка цих питань фактично становить собою підготовчу роботу над часовим формами дієслова й формами однини (множини).
Під час вивчення теми “Дієслово” слід:
- сформувати в учнів початкове уявлення про дієслово як частину мови?
- Розвинути уміння свідомо вживати дієслова в цінному і пасивному мовленні.
- Виробити навички правопису особових закінчень найбільш уживаних дієслів 1 і 2 дієвідмін.
Усі ці завдання розв’язуються одночасно.
Формування загального поняття про дієслово.
Формуючи в учнів загальне поняття про дієслово, учитель показує дітям, що:
- дієслово – це слова, що називають дію;
- дієслова відповідають на питання що робити? Що зробити? І т.д.
під час вивчення дієслова систематично проводиться робота над усвідомленням учнями смислового значення дієслів і їх точними вживання. З цією метою організовувати спостереження учнів за використанням у слові дієслів синонімів і дієслів – антонімів, а також за вживанням дієслів у переносному теперішньому значенні.
Вправи на формування загального поняття про дієслово.
1. Гра “Що робити?”.
Учитель називає слово, яке відповідає на питання хто? учні запитують його, а потім самостійно добирають і записують слова, які відповідають на питання що робити? І т.д..
Скільки слів запише учень, стільки дістає очок. Знімається два очка за кожну помилку.
2. На дошці запис дієслова: говорю, йду, розмовляю, стукаю, крокую, базікаю, мокну.
На які питання відповідають ці слова? Що вони означають?
Як називають слова, що відповідають на питання що робити? І означають дію? Які дієслова близькі за значенням? А яке дієслово зайве?
Згрупуй і запиши дієслова, близькі за значенням.
2. Гра “Напиши п’ять прикладів з двома дієсловами”.
Учитель пропонує написати п’ять прикладів в яких має бути два дієслова.
1. Краще не обіцяти, як слова не здержиш. 2. Книжка вчить як на світі жити. 3. Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає. 4. Хто з правдою зріднився, той грому не боїться.
Вивчення числа і роду дієслів.
У процесі застосування числа дієслів учні усвідомлюють, що:
- дієслово змінюється за числами;
- дієслова мають два числа – однину і множину.
- При зміні дієслова за частинами змінюється його закінчення, а лише змінюється той же самий.
- У реченні дієслово – присудок стоїть у тому ж числі, в якому й підмет – іменник (займенник).
Підготовча робота до сприйняття учнями поняття “число дієслів” починається ще в період навчання грамоти, коли діти в одному випадку ставлять питання що робити? А іншому що робить? Можна провести спостереження за кількістю виконавців дій.
Формуючи поняття роду дієслів, учень досягає розуміння учнями того, що:
- форми мають тільки дієслова минулого часу однини;
- рід дієслів залежить від роду пов’язаних з ними іменниками (займенниками).
Вправи на змінювання дієслів за числами і родами (в минулому часі).
1. На дошці запис.
Липа цвіте. Трактор оре. Качка пливе. Хто що робить? Що що робить? Назвіть іменники. Назвіть дієслова. Що означають дієслова. Запишіть за зразками.
Однина
Липа цвіте.
Множина
липи цвітуть.
2. На дошці вірш.
Гроза прийшла… зітхнули трави,
Квітки головки підняли,
І сонце, тепле і ласкаве,
Спинило погляд на землі,
Літає радість, щастя світить,
Дзвенять пташки в садах рясних.
Сміються знову трави, квіти…
А сльози ще тремтять на них.
Який стан природи описує пост? Доберіть заголовок. Назвіть дієслова. На які питання вони відповідають?
Випишіть дієслова у дві колонки: у першу – вжиті в однині, у другу – в множині.
Змінювання дієслів за часами.
Опрацьовуючи часові форми дієслова, учні застосовують, що:
- дієслова змінюються за часами;
- дієслова мають три часи, теперішній, минулий, майбутній;
- дієслова теперішнього часу називають дію, яка відбувається тоді, коли про неї говорять;
- дієслова минулого часу називають дію, яка відбувалася раніше, ніж про неї говорять;
- дієслова майбутнього часу називають дію, яка відбувається після того як про неї сказали.