Вивчення тексту в початковій школі (стр. 1 из 21)
Зміст
Вступ
1. Психолінгвістичні основи вивчення елементів тексту на уроках рідної мови
1.1 Особливості розвитку логічного мислення молодших школярів
1.1.1 Етапи розвитку мислення у дітей1.1.2 Розвиток операцій мислення
1.2 Теоретичні засади вивчення елементів тексту на уроках рідної мови
1.2.1 Лінгвістика тексту як навчальна дисципліна
1.2.2 Текст як єдине ціле
1.2.3 Структура тексту
1.2.4 Типи мовлення
1.2.5 Типи текстів
1.2.6 Види тексту за особливостями відбору
та використання стилістичних засобів мови
1.2.7 Види зв’язку між компонентами тексту
1.3 Методичні засади вивчення елементів тексту на уроках рідної мови
1.3.1 Ознайомлення учнів із заголовком, темою і метою тексту. 60
1.3.2 Ознайомлення учнів із абзацом, частинами тексту і мовними засобами зв’язку
1.3.3 Ознайомлення учнів з типами текстів
2. Організація і зміст процесу вивчення елементів тексту
2.1 Відбір змісту навчання при ознайомленні з елементами тексту
2.2 Перевірка ефективності змісту навчання
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Майбутнє України значною мірою залежить від того, наскільки грамотний та кваліфікований учитель прийде до школи у ХХІ столітті. Ця незаперечна істина є панівною у визначенні шляхів, напрямків, форм і методів підготовки спеціалістів початкової ланки освіти у коледжах, інститутах, університетах.
Прагнення підготувати висококваліфікованого фахівця потребує від викладачів вищих навчальних закладів удосконалення системи навчання, впровадження інноваційних технологій, пошуку альтернативних методів навчання, орієнтації студентів на творчий підхід до оволодіння знаннями, урізноманітнення форм і методів самостійної роботи.
Отже, важливим завданням вищої школи є підготовка студентів до самоосвіти, що є важливою умовою розвитку творчої діяльності молодшого спеціаліста. Вона передбачає не тільки здобуття певної суми знань, а й формування потреби постійно поповнювати їх, систематично набувати досвіду їх використання.
Уміння читати текст, робити його смисловий аналіз, застосовувати інформацію у навчальній та професійній діяльності – шлях постійного самовдосконалення учителя. Якщо відпрацювання цих умінь стане внутрішньою потребою кожного фахівця початкової ланки освіти, то йому легше буде навчати учнів розуміти тексти шляхом систематичної роботи над їх змістом.
Системність у роботі над текстом – одна з умов озброєння учнів міцними, глибокими знаннями елементів тексту, аналізувати твір як єдине ціле, що характеризується смисловою і граматичною цілісністю змісту усіх складових частин виучуваного тексту.
Щоб на належному якісному науково-методичному рівні проводити роботу з молодшими школярами над текстом, майбутньому учителеві необхідно знати логічну схему його опрацювання та володіти оптимальним поєднанням методів і прийомів роботи, спрямованих на активізацію розумової діяльності учнів, їх пізнавального інтересу, творчих здібностей, логічного мислення, уміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, узагальнення [42, с. 3].
Аналіз наукової літератури з досліджуваної теми засвідчив глибокий інтерес до неї з боку науковців. Зокрема, Львов М.Р., Величко Л., Лосєва Л., Ігнатенко Н., Соловейчик Н.С., Гац Н.А., Мельничайко В.Л., Варзацька Л.О. та інші досліджували вивчення тексту і розвиток зв’язного мовлення в початкових класах. Над дослідженням лінгвістики тексту працювали Бахтін М.М., Хартман П., Кутіна І.Н., Ковалик І., Лосєва Л., Гальперін І.Р., Кочан І. та інші. Свої наукові дослідження спрямовували на вивчення розвитку логічного мислення Блонський П.Г., Ж. Піаже, Заброцький М.М., Кагальняк Г.І., Рум’янцева Л.І., Скрипченко О.В. та інші.
Актуальність даної теми визначається найважливішими завданнями, які стоять перед школою, а це – озброювати учнів уміннями і навичками вмілого володіння мовою. Саме тому, для досягнення цього, треба посилити практичну роботу з елементами тексту, постійно виявляти неослабну увагу до аспектів навчальної роботи над ними і практичного засвоєння набутих знань, від чого залежить розвиток зв’язного мовлення школярів і розвиток логічного мислення.
Практичне спрямування в опрацюванні шкільного курсу мови визначає вимоги і до дидактичного матеріалу, який має служити як освітнім, так і виховним цілям. Найбільші можливості щодо цього мають не розрізнені слова, словосполучення чи речення, а зв’язний текст. По-перше, текст – це завжди ідейно-тематична цілість, яка несе певний пізнавальний і виховний заряд. По-друге, текстовий матеріал забезпечує більш ефективне засвоєння мовних явищ, наочно показуючи особливості їх функціонування у мовному потоці, а це має велике значення для розвитку мовлення учнів. По-третє, робота з текстом дозволяє систематично вести повторення і узагальнення вивченого, здійснювати внутрішньо предметні і між предметні зв’язки, реалізувати принцип наступності і перспективності у навчанні. Крім того, систематичне використання текстового матеріалу поступово знайомить дітей з характерними особливостями зв’язних висловлювань і, отже, готує до розуміння чужих і створення власних текстів.
Оскільки перед школою стоїть відповідальне завдання – озброювати учнів глибокими і міцними знаннями з основ наук, в зв’язку з цим особливо актуальною стає проблема розвитку мислення учнів.
Величезну роль у розвитку мислення молодших школярів відіграє навчання рідній мові, зокрема велика увага звертається на роботу з текстом.
Саме правильний, зв’язний виклад того чи іншого навчального матеріалу в усній чи писемній мові організовує мислення учнів, надає йому послідовного логічного характеру.
З досвіду роботи всім відомо, що не завжди навчальний процес забезпечує взаємозв’язок у засвоєнні знань і розвитку мислення. Іноді навчання проводиться так, що не забезпечує розвиток мислення учнів, а тому й знання їх мають формальний характер. В зв’язку з цим у магістерській роботі звертається увага на особливості та умови розвитку мислення учнів. Ознайомлення з закономірностями розвитку мислення допомагає знайти найефективніші шляхи і методи керівництва цим процесом. Саме тому тема магістерської роботи націлена на цю проблему і в самій роботі розроблений комплекс вправ з текстом, які сприяють розвиткові логічного мислення.
Опираючись на ряд наукових досліджень, передовий педагогічний досвід (Мельничайка В.Я., Каніщенко А.П., Варзацької Л.О.) та психологічні закономірності розвитку молодших школярів, а також на власні спостереження стає очевидним, на скільки важливим є розділ «Текст» у курсі рідної мови. Тому у нашому науковому дослідженні ми поставили за метуобґрунтувати нові заходи, методи і систему їх впровадження під час роботи з текстом, спрямованої на розвиток логічного мислення дітей молодшого шкільного віку.
У магістерській роботі ставимо такі завдання:
- вивчити теоретичні аспекти лінгвістики тексту;
- з’ясувати особливості розвитку мислення в дітей молодшого шкільного віку;
- ознайомитись із практикою розв’язання проблеми: розвиток логічного мислення молодших школярів під час роботи над текстом;
- проаналізувати та узагальнити практику передових вчителів з досліджуваної проблеми;
- теоретично та методично розробити власні підходи щодо розвитку логічного мислення під час роботи з елементами тексту (комплекс вправ); вивчення ефективності авторських пропозицій.
Об’єктом дослідження є процес розвитку логічного мислення школярів під час вивчення елементів тексту і методика роботи з ними.
Предметом дослідження є елемент тексту, як об’єкт використання на уроках рідної мови під час вивчення розділу «Текст».
Гіпотеза дослідження – вивчення розділу «Текст», елементів тексту молодшими школярами буде відбуватися більш ефективно за умови використання на уроках різноманітних вправ.
Методи дослідження: вивчення та аналіз наукової та методичної літератури, цілеспрямоване спостереження, ознайомлення з педагогічним досвідом вчителів та педагогічний експеримент.
Практична значущість дослідження: матеріали магістерської роботи можуть бути використані студентами-практикантами, вчителями початкових класів на уроках рідної мови, читання.
Структура роботи: складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
1. Психолінгвістичні основи вивчення елементів тексту на уроках рідної мови
1.1 Особливості розвитку логічного мислення молодших школярів
Перед школою стоїть відповідальне завдання – озброїти учнів глибокими і міцними знаннями з основ наук.
У зв’язку з цим завданням особливо актуальною стає проблема розвитку мислення учнів.
Адже саме мислення відіграє особливу роль в розвитку пізнавальної діяльності молодшого школяра. П.П. Блонський підкреслював: «Мислення – це та функція, інтенсивний розвиток якої являється одною з найхарактерніших особливостей шкільного віку. Ні у відчуттях, ні у мнемічних можливостях немає такої великої різниці між дитиною 6–7 років і юнаком 17–18 років, яка існує в їх мисленні» [76, с. 133].
Основною умовою розвитку мислення учнів є систематичне шкільне навчання, в процесі якого засвоюються знання зрізних навчальних предметів. Щоб свідомо засвоїти навчальний матеріал недостатньо уявити та описати виучувані факти, а треба осмислити їх суть і вміти пояснити. Це може успішно здійснюватись лише при активізації мислення, бо воно є пізнанням істотного в предметах та явищах.
У сприйманнях та уявленнях учні пізнають поодинокі об’єкти та їх зовнішні ознаки, а в мисленні виділяють ці об’єкти з тієї ситуації, разом з якої їх сприймали, і усвідомлюють їхні істотні зв’язки та відношення з іншими об’єктами.