Узагальнення? У різних випадках висловлюємось по-різному. У спілкуванні з близькими, знайомими людьми користуємось розмовною мовою. На уроках математики, природознавства та ін. висловлення точні, опис конкретних явищ, предметів. А в оповіданнях, казках, загадках живописно вимальовуються події. Для цього добираються слова з переносним значенням, близькі і протилежні за змістом, речення різні за інтонацією.
Тексти в залежності
від мети повідомлення (змісту)
жваво розповідається
про щось
точно повідомляється
живописно вимальовується словами
Вправа 3. Зіставлення наукового і художнього описів.
Мета. Підвести дітей до розуміння, що залежно від наміру: точно описати суттєві ознаки предмета або явища чи живописно змалювати їх, у тексті використовуються відповідні мовні засоби.
Прочитайте обидва тексти. Визначте, про що говориться у кожному з них.
Настала весна. Сонце підіймається вище і пригріває дужче. Земля звільняється від снігу. Течуть струмки. На ріках почався льодохід. З’явилися перші квіти.
Йде весна
Стану я, гляну я –
скрізь поточки, як дзвіночки жайворон золотий із переливами:
йде весна запашна, квітами-перлами закосичена. (П. Тичина.)
Який з текстів можна помістити до підручника з природознавства або словника? Чому?
Вправа 4. Редагування тексту, в якому є порушення стильової єдності.
Мета. Розвиток умінь усувати в описі порушення стильової єдності.
Прочитайте текст.
Тюльпан
Коли мама принесла тюльпан, він був закритий, ніби чекав чогось. І раптом на квітку упав промінь сонця. Тюльпан став розкривати свої пелюстки і запломенів, як факел. У тюльпана пряме стебло із м’ясистими листками.
Поміркуйте: учень має намір живописно розповісти про квітку тюльпана, чи хоче точно назвати її ознаки. Яке речення не відповідає наміру хлопчика? Як би ви поліпшили опис?
Вправа 5. Спостереження за вираженням тієї самої думки в художньому і науковому описах. Добір видових понять до родового. Складання наукового опису і міркування.
Мета. Розширення уявлень про лексичне значення слова.
Учитель використовує малюнки лісових ягід: суниці, чорниці, малини, ожини.
Розгляньте малюнки лісових ягід: суниці, чорниці, малини, ожини.
Доповніть речення словами-назвами ягід.
Лісові ягоди – це суниці,…
1. Суниця – трав’яниста рослина. Цвіте білими квіточками і дає їстівні ягоди червоного кольору.
2. Червона, солодка, духмяна, росте низько, до землі близько. (Загадка.)
Прочитайте загадку. Без яких слів не можна було б відгадати загадку? На які питання відповідають ці слова?
Прочитайте опис суниці. Зіставте два описи суниці. Який текст можна було б помістити до словника чи підручника природознавства, а який до художньої книги?
Складіть опис чорниці за зразком до опису суниці.
Невеличку рослину в лісі недарма називають чорницею, тому що…
Який це текст: розповідь, опис чи міркування? Чому ви так думаєте? [13, с. 82].
Також нами виділено деякі прийоми удосконалення логічного мислення під час роботи з елементами тексту (див. Додаток 6).
Такі вправи (інформаційно-змістові, структурно-композиційні, лексико та граматико-стилістичні, редагування) використовуються на кожному уроці: на одних опрацьовуються помилки інформаційно-змістові, структурно-композиційні чи стилістичні, на інших – діти вчаться давати повний аналіз тексту, свого висловлювання і своїх товаришів у єдності змісту, структури та мовного оформлення. Їм пропонується пам’ятка:
- чи відповідає зміст тексту заголовку, можливо, пропущено у змісті головне (якась частина тексту); як підтверджується фактами головна думка, тема, мета тексту, чи немає зайвих слів і речень;
- чи правильно побудований текст, як зв’язані між собою частини тексту і сусідні речення, може слід щось переставити; чи допущено невиправдані повторення, як їх усунути;
- які дібрано слова для розкриття теми, які слова вжито недоречно, у невластивому значенні, чи правильно побудовано текст;
- чи зрозуміло все викладено.
Основним методичним прийомом, що дає можливість наблизити зміст вправ до сприймання учнями молодшого шкільного віку, є використання стилістично виразних текстів. Спираючись на текст, ми не вчимо дітей розуміти їх, розрізняти їх стилі, типи, добирати заголовки, визначати тему, мету, а й збагачуємо словник і граматичну структуру мовлення учнів, допомагаємо пізнати їм, як твориться будь-яке зв’язне висловлювання, які його істотні ознаки.
Принципово важливим у методиці названих вправ є їх комунікативна спрямованість. Постановка завдань не тільки передбачає засвоєння елементів текстів і мовленнєвих навичок, а й формує у дітей розуміння, що у залежності від мети висловлювання (хочемо щось розповісти, живописно намалювати предмет чи точно назвати його суттєві ознаки, довести своє твердження) говоримо по-різному.
Порівнюючи тексти різних типів і стилів (художнього і наукового), формуємо у дітей уявлення про типову, узагальнену мовленнєву ситуацію, вчимо добирати відповідні мовні засоби.
У навчанні послідовно використовується метод укрупнення дидактичних одиниць. Тексти для вправ добираємо тематичними блоками. Одночасно ведемо роботу над розвитком умінь переказувати та творити розповіді, описи, міркування, наукові та художні тексти.
Особливої уваги надається прийому переконструювання. Перебудовуючи розповідь чи опис, діти уловлюють те специфічне, що притаманне кожному із видів творчих робіт, набувають узагальнених мовленнєвих умінь, необхідних для творення будь-якого зв’язного висловлювання, незалежно від типу і стилю [12, с. 65,66].
Запропонована система роботи з елементами тексту (заголовок, мета, тема тексту; види текстів; стилі; засоби зв’язності) своїм змістом і прийомами, дидактичним матеріалом, забезпечує достатній рівень знань, вмінь і навичок молодших школярів, необхідних їм для створення власних висловлювань в середній ланці школи.
2.2 Перевірка ефективності змісту навчання
З метою перевірки ефективності та міцності засвоєння учнями окремих теоретичних положень при роботі над текстом і його елементами, нами було проведено експериментальне дослідження. Дослідження проводилося у два етапи. На першому було визначено об’єм дослідження і проблему, вивчалася психолого-педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формувалась гіпотеза і завдання дослідження. На другому етапі розроблялися шляхи реалізації гіпотези і матеріали експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки гіпотези, продовжувалось вивчення наукової літератури з даного питання.
Експеримент проходив у 3‑А класі ЗОШ №23 на уроках української мови. У класі 30 учнів. Клас було поділено на дві підгрупи. В обох учні мають високу успішність: більшість школярів у класі добре вчаться, є активними, допитливими у навчанні, з цікавістю і захопленням сприймають навчальний матеріал. Вчителі у роботі з дітьми застосовують диференційований підхід до учнів, використовуючи індивідуальні та групові форми роботи з ними.
На попередньому етапі проводився зріз знань, для виявлення рівня засвоєних знань учнями. Основним завданням констатуючого етапу дослідження було перевірити рівень вироблених в учнів відповідних груп умінь. Якісний аналіз проведеного дослідження подано у таблицю.
Табл. 1.
| Групи умінь | Рівень засвоєних знаньвисокий, середній, низький | Експериментальна група% | Контрольна група% |
| 1. Вміння добирати заголовок, тему, мету | високий | 39 | 37 |
| середній | 46 | 46 | |
| низький | 15 | 17 | |
| 2. Вміння визначати структуру тексту | високий | 25 | 23 |
| середній | 46 | 51 | |
| низький | 29 | 26 | |
| 3. Розрізняти типи текстів | високий | 31 | 33 |
| середній | 56 | 52 | |
| низький | 18 | 23 |
Отже, результати досліджень свідчать, що в учнів обох груп достатньо сформовані певні групи вмінь, але в деяких школярів спостерігається недостатній рівень засвоєння змісту теоретичного матеріалу. Про низький рівень показників свідчить відсутність досконалих методичних прийомів при роботі над елементами тексту у початкових класах.
Оцінювання здійснювалося за такими критеріями:
Високий рівень: в учня сформовані міцні теоретичні та практичні знання про елементи тексту: заголовок, тему, мету, типи, структуру тексту.
Середній рівень: в учня сформовані міцні знання про елементи тексту: заголовок, тему, мету, типи, структуру тексту.
Низький рівень: в учня сформовані посередні знання про текст: заголовок, тему, мету, типи, структуру тексту.
1. Виявлення умінь добирати заголовок, визначати мету і тему тексту. Роль додаткових вправ.
Учням двох груп (контрольній і експериментальній) був представлений текст:
Сергійко посадив берізку. Вона була кривенька і негарна. Сусіди дивувались: навіщо отой непотріб у землю встромив? Але хлопчик старанно доглядав своє деревце. Якось воно перезимувало. Навесні хтось його надламав. Сергійко закільцював стовбурець. Пройшли роки. Сергійкова берізка стала красивою, вигналася ген над хатою.
Контрольній підгрупі прочитали текст і запропонували на карточці записати заголовок, тему і мету.
З експериментальною підгрупою, перед самостійним визначенням заголовку, теми і мети, були проведені вправи.
1. Під час читання тексту голосом виділялись слова, які є найважливішими для вираження думки, одночасно підкреслюючи їх (Сергійко, берізка, вона, хлопчик, деревце, воно, Сергійкова берізка).