Вправа 5. Редагування. Вчити помічати невідповідність змісту основної частини зачину.
Мета. Розвиток умінь розгортати, конкретизувати думку, намічену зачином.
Витівниця
Моя киця Мурка – велика витівниця. Вона вся чорна, тільки вушка і ніс білі, як сніг. Та ще на лівій передній лапці ніби біла шкарпетка одягнена. Шерсть у Мурки гладенька і блищіть на сонці. А коли Мурку розчісуєш в темноті, від неї так і летять іскри.
Прочитайте перше речення. Чи вдалося розгорнути думку, намічену в зачині Мурка-витівниця, в наступних реченнях? Про це слід було обов’язково розповісти, щоб розкрити тему розповіді? (Про витівки Мурки, як вона, буває, почне гратись з клубком шерсті і заплутає нитки, то вчепиться в штору і гойдається на ній, то раптом вискочить з-під ліжка). [70, с. 375].
Вправа 6. Відновлення деформованого оповідання. Добір заголовка.
Мета. Розвиток умінь визначати послідовність подій у тексті.
Прочитайте. Чому не вийшло оповідання?
Юрко допомагає їй підвестись.
Дорогу занесено снігом.
Василько піднімає їй сумку.
Бабуся підковзнулась і впала.
Постав речення у належному порядку. Дайте заголовок оповіданню, обґрунтуйте його вибір.
Вправа 7. Поділ тексту на логічно закінчені частини.
Мета. Розвиток умінь розуміти прочитане, стисло передавати основне у змісті кожної з частин.
Прочитайте. Розділіть текст на три частини.
З неба на землю летіла сніжинка. Ніжна, прозора, легка мов пушинка. І красива мов зірка. На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падала сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги і її затопчуть. Він хотів приголубити сніжинку. Простягнув долоню. А вона впала на теплу, добре руку хлопчика і розтанула. Блищить крапелька на долоні, мов сльозинка. (За В. Сухомлинським)
Прочитайте три перші речення, що їх об’єднує за змістом? (Яка була гарна сніжинка). Це ми стисло своїми словами передали, про що розповідається у першій частині оповідання. Знайдемо речення-зачин, що намічає тему тексту. Як ця думка розвивається в другому і третьому реченнях?
Прочитайте другу частину оповідання. Як одним реченням передамо її зміст? (Хлопчику стало жаль сніжинку). Тепер прочитайте третю частину оповідання. Яку картину вона будить у вашій уяві?
Передайте одним реченням зміст цієї частини.
Вправа 8. Спостереження за композиційною роллю окремих частин у тексті.
Мета. Розвиток умінь аналізувати будову тексту.
Заграло над містом веселе сонечко. Запалило янтарним полум’ям сніги.
Вилетіли із глибокого пухнастого снігу красиві тетеруки. Посідали на осяяній сонцем березі. Ласують, відпочивають тетеруки. Клюють запашні березові бруньки. Мирно гуляють під деревами.
Бачить здалеку старий лис, як снідають, походжають по снігу чепурні тетеруки. Слинка тече у лиса. (За І. Соколовим-Микитовим.)
Який придумаємо заголовок до оповідання? На скільки частин можна поділити цей текст? У якій із трьох частин передано основний зміст оповідання? А яке місце першої і третьої частини у загальній побудові тексту?
Учитель підсумовуючи відповіді учнів, пояснює, що перша частина вводить у розповідь, ознайомлює, де і коли відбувається дія. Друга частина – основна, змальовує, як мирно гуляють тетеруки. А третя завершує розповідь і водночас намічає дальший розвиток полій.
Вправа 9. Відновлення деформованого тексту.
Мета. Розвиток композиційних умінь.
Прочитайте. У якому порядку слід розташувати частини тексту, щоб вийшла зв’язна розповідь?
Дядько Михайло і Василько принесли лебедів додому. Птахи жили у них до весни.
Озеро почало замерзати. Лебеді могли загинути.
Восени два лебеді залишились на озері. У одного було переламане крило.
Вправа 10. Складання розповіді, казки за даним початком.
Мета. Розвиток умінь послідовно викладати думки, розвивати сюжет твору.
Ось яка зустріч!
Рано-вранці діти пішли до лісу. Ось і малинник. Стиглі ягоди висять на кущах. Оля і Тарас швидко наповнили свої відерця. Стали допомагати Ігорю. І раптом вони побачили ведмежатко.
Продовжіть розповідь [12, с. 79].
Мовні засоби зв’язку речень у тексті.
Вправа 1. Спостереження за мовними засобами зв’язку речень у тексті.
Мета. Розвиток умінь знаходити мовні засоби зв’язку речень у тексті.
Лелеки.
Весною на даху нашої хати поселились лелеки. Вони наносили сухого гілля, м’якої трави і вимостили собі розкішне гніздо.
Незабаром у птахів вивелося п’ятеро малят.Вони жадібно розкривали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і годували свої дітей. Вони майже ніколи не відпочивали.
Молоділелеки швидко навчились літати. А восени лелеча сім’я полетіла у вирій.
Прочитайте текст. Які слова в тексті вживаються замість слова лелеки?
Вправа 2. Редагування з метою усунення невиправданих повторень.
Мета. Розвиток умінь добирати потрібні за змістом займенники або синоніми для передачі зв’язків між реченнями тексту.
Вступна бесіда учителя про вид вправ редагування, розгляд зразка.
У своїх виловлюваннях ви часто повторюєте ті самі слова. Це збіднює наше мовлення. Сьогодні будемо вчитися точно висловлювати свою думку. Будемо виконувати вправу-редагування. Редагувати – це значить виправляти не до ладу вжите слово, речення.
Білочка живе у лісі. Білочка – дбайлива господиня. У білочки заготовлені на зиму горіхи, гриби.
Білочка живе у лісі. Вона дбайлива господиня. У неї на зиму заготовлені горіхи, гриби.
На основі цього зразка вчитель пояснює, як саме відредаговано текст.
Додаткова вправа
Редагування тексту записаного на дошці:
Ведмежатко зупинилося на галявині. Ведмежатко злякано прислухається до шелесту дерев. Лячно ведмежаткові самому у лісі.
Які слова повторюються у тексті? Як його можна відредагувати? (замість ведмежатко у другому реченні можна сказати звірятко, у третьому – малому).
Вправа 3. Спостереження за роллю синонімів у тексті.
Мета. Розвиток умінь добирати потрібні синоніми для побудови тексту.
Жив у лісі Їжачок-Лісовичок. Знайшов він собі хатинку у дуплі старої липи. Приніс сухого листя до своєї кімнатки, розіслав. Тепло стало і затишно лісовому господарю. Але сумно одному. Захотілося йому знайти товариша.
Пішов він до лісу. Зустрів сіру Мишку. Не хоче сіра Мишка іти в хатинку до Їжачка. І Ховрашок не хоче. Бо в них свої нірки.
Зустрів Лісовик Цвіркуна. Сидить Цвіркун на сухій стеблині, тремтить від холоду.
– Йди до мене, Цвіркуне.
Пострибав Цвіркун у дім до Їжака – радий-радий…
Настала зима. Їжачок казку Цвіркунові розповідає, а Цвіркун пісню Їжакові співає. (За В.О. Сухомлинським.)
Придумайте заголовок до казки. Чому ви так назвали твір? Чому вчить казка?
Які близькі за значенням слова вживає автор? З якою метою?
Учитель звертає увагу, що близькі за значенням слова (Їжачок, лісовий господар, Лісовичок) вживаються для того, щоб передати зв’язки між реченнями у тексті, уникнути повторень. Адже в кожному реченні мова йде про Їжачка: у першій частині розповідається, як лісовий господар обладнав свою хатку, у другій – як він шукав товариша, а в третій – як подружився з Цвіркуном.
Спробуйте прочитати цей текст, вживаючи тільки слово Їжачок замість вжитих у казці Лісовичок, лісовийгосподар, йому, він. Як сприймається такий текст? [13, с. 75].
Основні типи і стилі мовлення.
Вправа 1. Спостереження за вираженням тієї самої думки у текстах різного виду.
Мета. Формування у дітей розуміння про типи текстів.
1. Котик Мурчик – наш голубчик. Лапки м’якенькі. Зуби гостренькі. Вушка чуткі, вуса довгі, шубка шовкова.
2. На даху спала кішка. Коло неї сіла пташка. Пташко не сиди близько. Кішки хитрі.
3. Кіт – корисна свійська тварина. Він ловить мишей.
Про що говориться у кожному з текстів? (Про котика). Це у них однакове.
Що ми дізнаємося з першого тексту? (Яка зовнішність, повадки Мурчика). Це опис.
Що говориться про кішку в другому оповіданні? (Кішка спала на даху. Біля неї сіла пташка). Це розповідь. Повідомляється, що відбувалося, яка пригода сталася.
Про що довідалися з третього тексту? (Кіт приносить нам користь). Це міркування. У тексті пояснюється чому саме кіт – корисна тварина.
Типи текстів
Опис, якщо відповідає на питання який?
Розповідь, якщо відповідає на питання що відбувалося?
Міркування, якщо відповідає на питання чому?
Вправа 2. Спостереження за вираженням тієї самої думки у текстах різного стилю.
Мета. Формування уявлень про особливості зв’язного мовлення у залежності від мети та умов спілкування. Розрізняти стилі мовлення.
1. – Сьогодні тепло? – спитала сестра, збираючись до школи.
– Та ні, не дуже. Одягай плащ. Певно, буде дощ.
2. У Києві і Київській області сьогодні мінлива хмарність, часом невеликий дощ. Вітер слабкий. Температура вдень 15–17 градусів.
Дощик
… Дивлюся ранком –
вже заволочене серпанком
сіреньке небо, далі став
помалу й дощик накрапати
і вогким холодком до хати
зайшов притихлий вітерець.
(Леся Українка)
Уявіть ситуацію, у якій могло б з’явитися перше висловлювання: яка його мета? До кого звернена мова?
Яка мета другого висловлювання? (Дати відомості про погоду). Кому воно адресується? Близькій, добре знайомій людині чи будь-кому, усім?
До кого звертається автор у вірші «Дощик»? Чим цей опис дощового, хмарного дня відрізняється від попереднього? (Автор не просто називає ознаки дощової днини, а малює її так живописно, що ми бачимо ніжний серпанок сірих хмар, відчуваємо вогкий холодок, ласкавий дотик притихлого вітерцю, разом з автором переймаємось почуттям радості).