Важливезначення у виробленні навичок з орфографії має зорове сприймання. Сприйнятезором запам'ятовується на довгий час. Отже, якщо учень кілька разів бачитимеправильно написане слово, то він і писатиме його правильно.
Таксамо дитина може запам'ятати й неправильно написане слово, навіть коли вонабачить його один раз. А тому не .слід допускати, щоб на очі дитини попадалинеправильно написані слова на дошці, в зошиті і т. ін. З цього поглядунеприпустимою є практика деяких учителів, коли вени після перевірки учнівськихзошитів пропонують учням виписувати поряд з правильним написом і слово,написане з помилкою.
Шляхомзорового сприймання засвоюється найчастіше правопис слів, напис яких неперевіряється наголосом (тривога, черешня, природа, летіти, орден, механік,метал). Письмо важких з правописного боку для учнів слів також засвоюєтьсяна основі зору (велосипед, дисципліна, екскаватор, артилерія, бухгалтерія).
Словатрадиційного написання можуть бути засвоєні тільки шляхом кількаразових зоровихсприймань та вказівок учителя, що так прийнято писати і так діти повинні писатиїх; щастя — чується ш + ч, а пишемо щ ; свято —звук с вимовляється м'яко, а пишемо слово без м'якого знака; натхненний— від слова дихати, а пишемо т, а не д.
Зоровийфактор має більше значення при навчанні орфографії в молодших класах, поки щеучні мають менше граматичних знань. Та навіть і тоді, коли учні засвоюють граматико-орфографічніправила, вони так швидко не навчаться користуватись при письмі тількиправилами; і зорове сприймання допомагає краще засвоїти набуті знання зграматики й правопису.
Припроведенні зорових диктантів, різних видів списування, при орфографічномурозборі, що так часто запроваджуються при навчанні орфографії, маємо на увазіцінність зорового сприймання.
Неменше значення для засвоєння орфографії має моторно-рухома пам'ять. Відповіднірухи руки стають навичками при письмі. Внаслідок довготривалих вправ з письмаці навички наближаються до автоматичних.
Грамотналюдина в більшості випадків написання слів не задумується над тим, як правильнонаписати дане слово, і не робить помилки в слові, якщо буквений склад слова длялюдини є звичним. Це досягається внаслідок довготривалого моторно-рухомогосприймання графічного зображення слова. Моторно-рухома пам'ять при навчанніписьма діє нерозривно і в зв'язку з зоровим запам'ятовуванням написаного.Моторно-рухомі навички такі ж довготривалі, як і зорові запам'ятовування.
Завданняшколи і вчителя полягає в тому, щоб виробити в учня потрібні навички грамотногописьма шляхом багаторазових вправ. При всякому списуванні треба вимагати віддитини уважно вдивлятися в слово, а потім правильно його списувати. Ніяк неможна припускати, щоб у дитини вироблялись і зміцнювались навички письма слів зпомилками.
Психологічнийпроцес навчання письма полягає в тому, що чим довше виробляється навичка, тимважче її переробити. Тому-то необхідно вживати негайних заходів, щоб дитина напочатку навчання письма не писала слів з помилками, бо ці помилки станутьзвичкою, яку важко буде потім викоренити, переробити.
Кращепопередити помилки в письмі учня, ніж потім їх виживати.
Отже,слухові, зорові і рухомі сприймання відіграють важливу роль в оволодіннінавичками письма, але які з них матимуть перевагу в тому чи іншому випадку,буде залежати від характеру орфограм, від ступеня підготовленості учнів зграматики й орфографії.
Приписьмі часто діють одночасно різні фактори, можливо з перевагою одного якогосьз них. Так, при письмі слів у І-II класах з йотованими буквами (няня, синє,давнє, люблю і т. ін.), мають значення як зорово-моторне сприймання, так ірух рукою при письмі. Такі слова учні цих класів навчаються писати череззіставлення вимови (слухове сприймання) і їх графічного зображення (зоровесприймання), бо вони ще не усвідомлюють глибоко, що ці букви можуть позначатиодин звук, а в іншому випадку два звуки (моя, грає). Отже, при письміслів з йотованими діють фактори зорового, слухового і моторно-рухомогосприймання.
Подібнихфактів українського письма можна навести чимало.
Неслід, однак, перебільшувати значення зазначених факторів. Зір, слух, вправирукою при письмі мають додаткову роль в процесі навчання письма. У навчанні правописуосновну роль відіграє свідомість письма. За всяких умов навчання письма ученьповинен усвідомити зміст, побудову і форму-слів. Мається на увазі четвертийфактор при навчанні правопису — знання граматики.
Відомо,що основним принципом правопису української мови є морфологічний принцип, іСаме частина граматики — морфологія —визначає правила правопису коренів,префіксів, суфіксів, закінчень. Отже, лише глибоке усвідомлення, міцнезасвоєння правил граматики створить основу для набуття навичок грамотногописьма. Письмо навмання, без опори на певні правила може привести до письманеправильного, з грубими орфографічними помилками, які потім буде важковикорінювати як учителеві, так і учням.
Неможна навчити правильно писати іменники круча, сажа,, груша, площа в орудномувідмінку однини, не застосувавши правила про те, що іменники жіночого роду на -жа,-ча, -ша, -ща в орудному відмінку однини мають закінчення -ею, а не -ою,як це мають подібні іменники на -а (хата — хатою).
Зусього сказаного можна зробити висновок, що звичайним списуванням на зір числух не можна навчити учнів правильного письма. Орфографічне грамотного письмаможна досягти тільки свідомим вивченням правил граматики й орфографії.
Особливістюписьма грамотної людини є те, що вона легко,, швидко, майже непомітно для себевміє застосувати в своєму письмі граматичні знання. Правильність письмадосягається-звичкою завжди контролювати своє письмо, бути уважним під часписьма. Таку звичку треба виробити в учнів в процесі всієї навчальної роботи в школі,зокрема під час письма. Лише знання граматики при достатній практиці письма,при умові уважного контролю за своїм письмом приведе учнів до повноїорфографічної грамотності. Знаючи найголовніші фактори, що на них будуєтьсянавчання правопису, вчитель буде добирати найдоцільніші прийоми і відповіднівправи для вироблення в учнів навичок грамотного письма.
1.2Психолого-педагогічний аспект використання комп’ютера при вивченні правопису
На даний час унавчально-виховний процес школи поступово але впевнено вплітаються новітніінформаційні технології. На зміну старим методикам приходять сучасні,розвивальні, що планують окрім звичайного навчання всебічний розвитокособистості.
На тлі цихпроцесів стає актуальним використання комп’ютера як засобу навчання, а не лишеяк предмету вивчення в школі. Звернувшись до початкової ланки освіти ми можемознайти чимало можливостей такого використання у різних напрямках вивченнярідної мови, зокрема у правописі.
Та перед тим якрозглянути можливості застосування комп’ютера при вивченні правопису впочаткових класах, необхідно наголосити, що саме має нести комп’ютерне навчанняв освіту, які проблеми має вирішувати.
Мультимедійнітехнології шукали свого втілення в навчанні вже давно. Це і не дивно, аджеокрім щедро розкритикованих негативів (які безумовно існують) неважко побачитиі приховані, невідомі позитиви. Звернемо увагу на переваги навчання з допомогоюкомп’ютера перед звичайними методами навчання. Для цього розглянемо по одномуметоду з таких груп, як словесна, наочна і практична:
1. Бесіда зелементами комп’ютерного ілюстрування стає більш жвавішою, захоплюючою, а отжекраще сприймається дітьми. Прийоми в межах цього методу із допомогою ПК стаютьсправді надійною зброєю в руках вчителя.
2. Демонстрація.Цей наочний метод якнайкраще може розкрити переваги комп’ютерного навчання,адже тут в нього з’являється ціла низка нових прийомів:
·одночасне звукове і наочне пояснення (під певнимконтролем або і розробкою вчителя);
·нова форма застосування схем, таблиць, діаграм;
·зміна зображень може здійснюватись у потрібномувчителю та учням темпі;
·мультинаочне зображення тощо.
3. З практичнихметодів навчання відзначимо дослід з опосередкованим використанням комп’ютера,яке вносить у його зміст нові форми та прийоми (дистанційність, можливістькопіювання процесів та явищ, множинність виконаного).
Отже, комп’ютер ушколі покликаний виконати наступні основні задачі:
·забезпечення індивідуалізації навчального процесу;
·підвищення наочності навчального процесу;
·покращення моделювання досліджуваних процесів або явищ;
·забезпечення різнобічного контролю навчальних досягнень.
Вивченняправопису в початкових класах (як і в старшій школі) завжди вимагало відвчителя чітко організувати учнів, націлити на зміст виучуваних правил, аджесамі правила, "рамочні слова" (слова, правопис яких слід запам’ятати)є з психофізичного боку абстрактними для дитини, тому їй важко як слід збагнутиі зафіксувати в пам’яті їх суть. З методичної точки зору, щоб навчити учняправильно, без помилок писати слова і речення йому мало показати приклад длянаслідування (рамочку із правильно написаним словом). Перед дитиною необхіднопоставити проблему, щоб вона замислилась над її вирішенням, задала запитання(іншими словами зацікавити, актуалізувати школяра). Обов’язком вчителя ж є урізних формах дати якомога глибші і вичерпні відповіді на такі запити. В данійситуації як одне ціле працюють дитячі увага, уява, пам’ять, мислення,сприймання і відтворення. Досягти такого результату можна, систематично використовуючипри цьому всі можливі засоби. Одним з таких засобів може стати використаннякомп’ютера.
ПК здатенсправити моментальний вплив на дитячу психіку з різних сторін, а саме: