Як проявляє себе в бою Тарас Бульба?
У чому смисл останнього подвигу Тараса?
Про які справи й подвиги свого отамана згадували козаки, пливучи на човнах по Дністру?
Трагічний пафос останніх глав повести «Тарас Бульба» вимагає вповільненого читання, певних пауз: учням необхідно дати можливість внутрішньо пережити самі скорботні сторінки гоголівського оповідання. І перші питання до них - це питання про відчуття, про ті враження, що залишає в душі фінал повісті, трагічна доля героїв.
Герої не гинуть - вони знаходять безсмертя, тому що переконані, що «не загине жодна великодушна справа». Смерть, зображена в повісті Гоголя, «...освячена ореолом доблесті, вона духовна, хоча Гоголь не скупиться на опис рік крові й вигляду відрубаних голів» . Умираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, що смерть їх не даремна, а потрібна для майбутньої перемоги. У цій вірі в безсмертя народу - справжній оптимізм повісті, її героїчний пафос, народне, життєстверджуюче начало.
Завдання додому: перечитати сторінки повісті, що стосуються Остапа, підготувати цитатний матеріал до характеристики героя.
2.6 Урок 7. «Остапу, здавалося, був на роду написаний битвенний шлях, важке вміння вершити ратні справи»
На уроці, присвяченому образу Остапа, аналізуються уривки:
1) «Остапу, здавалося, був на роді написаний битвенний шлях...» до кінця абзацу;
2) слова Тараса Бульби: «Так це буде згодом добрий полковник!... такий, що й батька за пояс заткне!» (глава V);
3) «Як плаваючий яструб...» і далі, кінчаючи словами: «Бач ти який!., і став дякувати всім уманцям за честь, зроблену синові» (глава VII);
4) Остап у бою під Дубно (глава IX), особливо останній абзац;
5) зі слів: «Ведуть... ведуть!., козаки!..» до кінця глави XI.
Які ж риси характеру Остапа виділять учні? Тут необхідна допомога вчителя, під керівництвом якого й буде складений план характеристики: Перша зустріч із батьком; мрії про Запоріжжя; сильна воля, стійкий характер, прямота, відвага; Остап на Запоріжжі; військовий подвиг Остапа: хоробрість і спритність, уміння повести за собою козаків; Остап - курінної отаман уманців у другому бою під Дубно; героїчна смерть Остапа у Варшаві.
Робота над образом Остапа може бути продовжена стилістичним аналізом уривків. Учитель допоможе семикласникам визначити, за допомогою яких поетичних засобів Гоголь характеризує героя, підкаже народно-поетичні джерела образності (порівняння, епітети), лексичний склад уривків («Лицарські його якості вже набрали широку силу якості лева»; «Як плаваючий яструб...»; «батька за пояс заткне»; «Остап виносив катування, як велетень. Ні лементу, ні стогону не було чутно...»; «хотів би він тепер побачити твердого чоловіка, який би розумним словом освіжив його й утішив при кончині»; «І впав він силою й викликнув у щиросердечній немочі: - Батько! де ти? Чи чуєш ти?»).
На закінчення уроку вчитель розповість про авторське відношення до героя (авторський коментар, підбор зображувально-виразних засобів, що показує роль героя в кульмінаційних моментах оповідання), розкриє узагальнений характер образу, його типові риси.
Завдання додому: підготувати цитатний матеріал, скласти план характеристики Тараса Бульби.
2.7 Урок 8. Тарас Бульба - народний герой. «Немає в нас нікого, рівного йому в доблесті!»
Розкриваючи велич народного героя, учитель насамперед визначить взаємини героя й епохи: «Що таке Тарас Бульба? Герой, представник життя цілого народу, цілого політичного суспільства у відому епоху життя»,- писав В. Г. Бєлінський . За допомогою узагальнюючих питань учитель допоможе школярам виділити головне в історії життя Тараса Бульби. Увагу їх найкраще зосередити на наступних питаннях:
Які якості Тараса Бульби як народного героя втілені в повісті?
У яких основних моментах сюжету ми бачимо Тараса Бульбу?
У чому сила Тараса Бульби як наказного отамана?
Як характеризує Тараса Бульбу його промова про товариство?
Яким ви бачите героя в бою? Яким він став після важкого поранення на березі Чорного моря?
Останній подвиг Тараса: до кого звернені його слова й думки?
Яке ставлення автора до героя?
Чому повість названа «Тарас Бульба»?
Аналіз образа Тараса Бульби закінчується розглядом ілюстративного матеріалу, на закінчення з'ясовується значення цього образа, всієї повісті «Тарас Бульба» у цілому. Учитель розповість про однойменну оперу Н. В. Лисенка, про численні ілюстрації до «Тараса Бульби», про гоголівські традиції у творчості Л. Н. Толстого, А. М. Горького, у радянській літературі («Нескорені» Б. Горбатова, «Молода гвардія» А. А. Фадєєва), прочитає баладу-вірш «Тарас Бульба» К. Симонова.
Удома учні готують відповіді по підручнику, пишуть твір на теми: «Безсмертя героя», «Тарас Бульба - народний герой».
Висновок
Таким чином, у роботі подано методичний коментар двох варіантів системи уроків, розрахованих на різну кількість годин.
Перший варіант, на нашу думку, цікавіший своїм сучасним методичним підходом до вивчення теми, інноваційними прийомами, опорними схемами, які дають змогу зекономити час та включають у роботу зорову пам’ять і логічне мислення школяра. Кожного разу пропонується інший тип уроку, що урізноманітнює процес навчання, дає змогу стимулювати фантазію учнів.
Другий варіант більш традиційний. Багато місця в ньому відводиться коментованому читанню тексту, всебічний аналіз проводиться „слідом за автором”, і лише на заключному етапі вивчення повісті проводиться по образний аналіз (коли учні засвоїли текст). Такий шлях доцільно обирати у слабших класах. Перевагою такої роботи є більш емоційне сприйняття твору, яке досягається завдяки виразному професійному читанню вчителем найбільш важливих уривків повісті.
У роботі багато рекомендацій для вчителя, є історичний коментар, міжпредметні зв’язки, паралелі з іншими творами Гоголя, зазначено ілюстративний матеріал.
Література
1. Програма із зарубіжної літератури для середньої загальноосвітньої школи 2001 року ( За редакцією Д. В. Задонського , К. О. Шахової, Є. В. Волощук) // Зарубіжна література в навчальних закладах, 2001, № 8.
2. Програма 12-річної школи 2005 року із зарубіжної літератури (За редакцією Д. С. Наливайка, автор програми Ю. І. Ковбасенко ), Київ, 2005.
4. Изучение творчества Н. В. Гоголя в школе: Пособие для учителя / Г. В. Самойленко, П. В. Михед, Е. Н. Михальский и др. – К. : Рад. школа, 1988.
5. Гончар О. Гоголевскими шляхами // Венок Гоголю: Гоголь и время. – Харьков, 1984.
6. Казарин В. П. Повесть Н. В. Гоголя «Тарас Бульба»: Вопросы творческой истории. – К., Одесса, 1986.
7. Слюсарь А.А. Герои и ситуации в «Тарасе Бульбе» Гоголя //Вопросы литературы народов СССР : Вып. 7, К., 1981.
8. Щербина В. Р. Н. В. Гоголь // Гоголь: історія й сучасність.- М., 1995.
9. Поспелов Г. Творчество Н. В. Гоголя . – М., 1956.
10. Ненич Г. М. Методичний коментар до системи уроків за творчістю М.В. Гоголя. 7 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. 2001,
№ 11.
11. Гуменюк. В. І., Коваль С. Й. „Гей, літа орел...” Повість М. Гоголя
«Тарас Бульба» та однойменна опера М. Лисенка. Інтегрований урок.(музика - література). // Зарубіжна література в навчальних закладах, 1999, № 12.
12. Дітькова С. Ю. Образное постижение в методической системе( на примере изучения повестей Гоголя) // Зарубіжна література в навчальних закладах, 200. № 5.
[1]1. Програма із зарубіжної літератури для середньої загальноосвітньої школи 2001 року ( За редакцією Д. В. Задонського , К. О. Шахової, Є. В. Волощук) // Зарубіжна література в навчальних закладах, 2001, № 8.
[2]2. Програма 12-річної школи 2005 року із зарубіжної літератури (За редакцією Д. С. Наливайка, автор програми Ю. І. Ковбасенко ), Київ, 2005.
[3]Казарин В. П. Повесть Н. В. Гоголя «Тарас Бульба»: Вопросы творческой истории. – К., Одесса, 1986.