Вивчення морфемної будови слова у початковій школі (стр. 5 из 10)
ІІІ. На добір слів:
· Доберіть слова за поданими схемами:
· Доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утворилися;
· У слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;
· У слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.
ІV. На утворення слів:
· Утворіть від поданих іменників прикметники (вчитель, трактор, рука);
· Утворіть від поданих іменників прикметники (слива, яблука, машина);
· Утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати – читання ( малювати - …, лежати -…);
· Утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси
Пере 
. . . ходити. . .
. . .
Вивчення морфемної будови слова сприяє усвідомленню учнями зв’язку, який існує в мові між лексичним значенням слова і його морфемним складом.[24, с.157 – 165]
1.2 Зміст програмових вимог з розділу ,,Будова слова”
Програма з української мови для початкових класів передбачає вивчення важливого розділу ,.Будова слова”. Вже у першому класі учні знайомляться зі спорідненими словами, практично вчаться знаходити в них спільну частину.
У другому класі вивчення розділу ,.Слово” завершується практичним ознайомленням учнів зі спорідненими словами, зі спільною частиною споріднених слів – коренем. Для формування у другокласників уявлення про слова ,.родичі”, тобто спільнокореневі слова, у підручнику відібрано гнізда найбільш уживаних і доступних для учнів спільнокореневих слів: хата, голуб, город, ліс, земля, риба, липа, сонце, мороз, лікар, коса, гриб, річка, вода, барабан. Вивчення теми ,.Споріднені слова” має яскраво виражене практичне спрямування. Його основне завдання – звернути увагу учнів на лексичну спорідненість слів, які належать до різних частин мови, за практичними зразками вчити виконувати елементарні вправи на словотворення, спостерігаючи при цьому за змінами в лексичних значеннях слів. У цілому ця тема спрямована на збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів, на вдумливе вживання слів у власному мовленні: [47].
Учні у другому класі спостерігають за значенням спільнокореневих слів; виділяють корені в поданих словах. Добирають спільнокореневі слова з найуживанішими в мовленні школярів коренів.
Складають речення із спільнокореневими словами з метою усвідомленнязначення кореня. Спостерігають за словами з омонімічними коренями.
У третьому класі поглиблюють свої знання про закінчення й основу слова. Вивчають:
- роль закінчення як частини слова, за допомогою якої замінюється форма слова (на прикладах з різних частин мови);
- закінчення як засіб зв’язку слів у реченні.
Визначають закінчення зміною слів за питаннями. Частиною слова є: корінь, префікс, суфікс.
Розрізняють спільнокореневі слова і форми слова, близькі за значенням; слова, що однаково звучать, але різні за значенням (моя мати – мати книжку; гостра коса – дівоча коса); добір до кожного з них спільнокореневих ( у сполученні з іншими словами).
Спостерігають за чергуванням голосних [о], [е ]з [і] та приголосних [г],[к],[х] →[ж], [ч], [ш] →[з], [ц], [с] у коренях слів.
Вивчають вимову і правопис слів з ненаголошеними [е], [и]в корені слова, які перевіряються наголосом, та вимову і правопис слів з ненаголошеними [е], [и]в корені слова, що не перевіряються наголосом. Проводиться робота з орфографічним словником.
Опрацьовують вимову і правопис слів з дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими. Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті, що піддаються асиміляції (про [зь] ба, моло [дь] ба, кі [х] ті, ні [х] ті).
Спостерігають за словотворчою роллю префіксів; творенням слів з найуживанішими префіксами, складають з ними словосполучення і речення.
З’ясовують значення слів з різними префіксами.
Вивчають правопис префіксів роз-, без-, (співзвучними з прийменниками типу без сорому – безсоромний, на письмі – написаний).
Спостерігають за збігом однакових приголосних звуків на межі префікса і кореня (беззубий, роззувати, роззиратися). Виконують практичне написанняпрефіксів з- (с-).
Вивчають правила: написання апострофа після префіксів я, ю, є, ї; переносу слів з префіксами.
Спостерігають за роллю суфіксів на прикладі спільнокореневих слів, які належать до однієї і тієї самої частини мови (ручка, рученька, ручище).
Практикують творення слів з найуживанішими суфіксами, введення їх у речення, в текст. Спостерігають за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (сонний, денний, осінній). Поділ таких слів для переносу.
Хоча в 4 класі учні не вивчають окремий розділ ,.Будова слова”, однак у ході опрацювання частин мови відомості, здобуті ними в попередніх класах зі згаданих розділів, стають предметом удосконалення, узагальнення і закріплюються на новому мовному і мовленнєвому матеріалі.
Отже, опановуючи розділ ,.Будова слова”, учні початкових класів одержують практичне уявлення про основу і закінчення, вчаться виділяти в основі корінь, суфікс, префікс. Разом з тим школярі спостерігають за роллю суфіксів і префіксів у творенні нових слів, дізнаються про джерело поповнення нашої мови новими словами.
РОЗДІЛ 2. Система роботи над вивченням морфемної будови слова та елементів словотворення у початкових класах
2.1 Підготовка першокласників до вивчення теми «Будова слова»
Вивчення теми "Будова слова" треба починати з першого класу.
Для збагачення і розширення активного словника молодших школярів треба навчити їх набувати вміння добирати спорідненні слова. У вирішенні цього питання значне місце відводиться вправам, виконання яких забезпечує розвиток активного мислення дітей у період навчання грамоти, розвиток добирати слова - "родичі". Виконуючи такі вправи пі; її змушені будуть зосередитись, виявити вміння [, узагальнювати, користуватися прийомами синтезу, робити висновки].
Організація такої навчальної діяльності потребує подолання певних труднощів, зате позитивний результат її приносить учням радість і почуттяпропедевтичних вправ на вміння добирати споріднені (слова - "родичі") і виділяти в них частинку, яка їх "ріднить", не лише учнів до свідомої роботи над темою "Будова слова" у 2-4 класах, а й інтерес до уроків навчання грамоти, спонукає до навчально-пізнавальної, викликає бажання вивчати рідну мову. При опрацюванні сторінок Букваря доцільно проводити роботу за сторінками (4-5) Букваря проводить з дії одним словом можна назвати зображені предмети на звороті? (Іграшки).назву іграшкам, які є у малят. (Літак, трактор). - Що роблять діти на майданчику з іграшками? (Діти граються).
У що вони граються? (В різноманітні ігри).
Яка спільна частина "ріднить" слова ігри, іграшки?(Ігр-).Можна слово граються назвати "родичем" слів ігри, іграшки? бо таку дію виконують діти з іграшками), ічення з цими словами за поданими схемами:
І іграшки. ( У малят є іграшки ).
І граються. ( Вони весело граються).
І— _ ігри. ( Діти граються в різні ігри ).
Учитель розповідає дітям уривки з відомих казок, завдання: "Згадайте назву відомих вам казок".
- "... Узяв дід ріпку за зелений чуб, тягне руками, упирається ногами, добуває сил усіх, сопе, мов ковальський міх, - мучився. Потів а ріпка сидить у землі, як пень..."собі коза з козенятами. Пішла коза у ліс їсти шовкову, пити водицю струмкову. А козенята залишились самі, зачинили двері і нікуди не виходили. Повернулася козазаспівала..."
Вчитель проводить бесіду:
- Звідки ці уривки? (Це уривки з казок "Ріпка" та "Казка про козу ісемеро козенят" ).
- А хто складає казки? ( Народ і окремі люди. Яких називають
- Незвичайні мрії людей перевтілювали у казку. Яким іншим словом можна назвати незвичайні мрії? ( Казкові).
Отже, у слова казка є "братик" - це слово казкар і "сестричка" - казкова (пісня). А яка частина їх ріднить? ( Спільна частина казк-). Пригадайте ще казки, складені казкарями. пропонує дітям вивчити напам'ять віршик. Шкільний дзвінок уже лунає, До школи школярів скликає. Потім дає завдання: у віршику слова, які "родичаються" між собою (шкільний, школи, школярів).їх у речення за такими схемами:
шкільний. (Лунає шкільний дзвінок).
_ школи. (Школярі йдуть до школи).
Сторінки 10-11.пропонує послухати вірш. Вересень
Звозить вересень в комори Кавуни і помідори, Спілих яблук, груш і слив Цілі гори натрусив. І вантажить гарбузи На машини і вози.
Постановкою запитання ("На які дві групи можна поділити врожай вересня?") учитель готує дітей до виконання логічної вправи ("Фрукти,
- Назвіть окремо слова на позначення фруктів і овочів.
Фрукти:Овочі:
ЯблукаПомідори
ГрушіГарбузи
СливиКавуни
ВиноградОгірки
-Доповніть ці рядки словами, які ви ще знаєте (персики, абрикоси, капуста,буряки, морква).
Далі вчитель продовжує бесіду:
- Як називається сад, де вирощують яблука, груші, сливи?( Фруктовий).
- Як називають магазин, де продають зібраний урожай? (Овочевий).
-У які дві групи можна об'єднати слова: фрукти, овочі, фруктовий, овочевий? Чому?