Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків (стр. 64 из 71)

—партнерство соціальних інститутів спрямоване на реалізацію багатосторонніх угод, коли всі учасники соціально-педагогічного проекту були рівноправними — створювалися спільні програми дій, розподілялися соціально-педагогічні, соціально-психологічні, матеріально-технічні функції за координуючою роллю загальноосвітньої школи у формуванні здоров'я та здорового способу життя учнів;

—система як форма організації цілісної взаємодії соціальних інститутів суспільства для ефективного вирішення актуальної соціально-педагогічної проблеми збереження та розвитку психоемоційного та соматичного здоров'я дітей і молоді, формування в них здорового способу життя та культури здоров'я як особистісно-соціальної цінності.

Немає сумніву в тому, що ефективність розробленої відкритої педагогічної системи формування в учнів здорового способу життя визначалася постійно діючим соціально-педагогічним та лікарня-но-психологічним моніторингом успішності та якості досягнень школярів, який забезпечував:

—аналіз впливу технологічних моделей суб’єктів означеної соціально-педагогічної системи, на основі інформації якого здійснювалося уточнення механізмів управління, корекції, стимулювання, розвитку взаємодії соціальних інститутів суспільства з означеної проблеми;

—реалізацію системно-аналітичної характеристики форм і способів організації соціально-педагогічної та лікарняно-психологічної діяльності суб'єктів відкритої педагогічної системи, які впливають та формують соціальну позицію учнів у процесі розвитку та збереження їх здоров'я, формування здорового способу життя, культури здоров'я як особистісно-соціальної цінності;

—здійснення загальної психолого-педагогічної та соціальної характеристики учнів, які негайно потребують соціально-педагогічної допомоги у формі корекції їх поведінки, реабілітації стану здоров'я, соціально-педагогічного патронату, психолого-педагогічного супроводу, створення умов актуалізації особистості;

— реалізацію об'єктивної оцінки діяльності та якості функціонування соціально-педагогічних інфраструктур, які входять до структурно-функціонального складу відкритої педагогічної системи соціальних інститутів формування в учнів здорового способу життя шляхом соціалізації їх особистості.

Постійно діючий соціально-педагогічний та лікарняно-психологічний моніторинг забезпечив таким чином особистісне спрямування відкритої педагогічної системи, яке зумовило потребу інтегративно оцінювати якість її впливу в єдності індивідуальних характеристик учнів, педагогічних показників організації впливу технологічних моделей навчально-виховного процесу, соціально-педагогічних параметрів функціонування відкритої педагогічної системи в освітньому середовищі. Тому, на наш погляд, доцільно вирізняти внутрішні та загальносистемні критерії якості функціонування системи взаємодії соціальних інститутів формування в учнів здорового способу життя як відкритої педагогічної системи.

У процесі оцінювання рівня сформованості в учнів загальноосвітньої школи ревалентних компонентів здорового способу життя, розвитку психосоматичного здоров'я, впливу соціально-педагогічних мотиваторів здорового способу життя, розвитку рухової сфери учнів, комплексної фізичної підготовленості, профілактики шкідливих звичок ми використовували внутрішні критерії відкритої педагогічної системи. Означені критерії були (як показують результати формувального експерименту) ефективними тому, що об’єктивно у формі оцінки якості відображали рівень структурно-функціональних зв'язків між базовими компонентами концептуальної моделі та технологічних моделей суб'єктів відкритої педагогічної системи формування в учнів здорового способу життя. Вплив цих педагогічних технологій на учнів загальноосвітньої школи форму вав у них задані параметри здоров'я, здорового способу життя, культури здоров'я (див. 3.4).

Внутрішні критерії були об'єктивно-адекватними й відображали основні закономірності морфолого-функціонального, психоемоційного, соціально-педагогічного формування учнів, що були під впливом означеної педагогічної системи. При цьому інформаційна ємність внутрішніх критеріїв визначилася сумою якісних та кількісних показників, які були відповідними до таких основних ознак критеріїв, як: конкретність, обчислюваність, адекватність ситуації дослідження, реалістичність (об'єктивність), визначеність у часі їх використання. Означені критерії в процесі формувального педагогічного експерименту забезпечили об'єктивну вхідну, поточну та підсумкову оцінку впливу на учнів відкритої педагогічної системи формування в них здорового способу життя, рівня якості їх здоров'я.

Використання внутрішніх критеріїв оцінки якості функціонування педагогічних технологій суб'єктів відкритої педагогічної системи, безумовно, впливало на формування позитивних результатів соціально-педагогічного експерименту. Це пов'язано з тим, що отримана інформація на їх основі дозволила здійснювати оптимальне управління означеною системою в освітньому середовищі (рис. 4.2.2). При цьому потрібно звернути увагу на те, що внутрішні критерії відповідали вимогам моделі прогресуючої шкали оцінки, яка є дієвою в сучасній загальноосвітній школі (рецептивно-продуктивний рівень, репродуктивний рівень, конструктивно-варіативний рівень, креативний рівень). Такий підхід до розробки та практичного використання внутрішніх критеріїв відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя учнів забезпечив ефективну їх реалізацію в процесі етапного впровадження цієї системи в освітнє середовище.

Системні критерії функціонування відкритої педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів формування здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи слугували контролю за динамікою формування та реалізації оптимальності означеної системи. Наскрізний критерій (оптимальність) ефективності реалізації інноваційної педагогічної системи [22; 29; 90; 142] виконував функцію критерію еталонної моделі [50; 85; 89; 93; 236], яка являла собою сукупність вихідних параметрів концептуальної моделі, що були задані в процесі проектування як оптимальної [105; 154; 223; 441].

Реалізація критерію оптимальності відкритої педагогічної

Рис. 4.2.2. Система оцінки ефективності відкритої педагогічної системи

взаємодії соціальних інститутів формування в учнів загальноосвітньої

школи здорового способу життя

системи взаємодії соціальних інститутів формування здорового способу життя учнів здійснювалася за допомогою незалежних експертів, які оцінювали якість розробленого соціально-педагогічного проекту диференційовано. Диференційований підхід у експертній оцінці означеної системи охоплював використання низки комплементарних критеріїв соціально-педагогічної структури:

1) політичні критерії визначили, що розроблена та впроваджена в освітнє середовище відкрита педагогічна система формування здорового способу життя дітей та молоді акумулює в собі засади освітньої політики держави, спрямованої на формування здорового способу життя учнів, високого рівня здоров'я як особистісно-соціальної цінності. Означена система відображає основні тенденції розвитку національної освіти в контексті світових досягнень (див. рис. 4.2.2);

2)соціальні критерії дозволили встановити, що експериментально розроблена та впроваджена в освітнє середовище система взаємодії соціальних інститутів формування в учнів загальноосвітньої школи певного регіону здорового способу життя відбиває суспільні ідеали освіченості, здорового способу життя особистості, оптимального рівня її психосоматичного здоров'я, культури здоров'я як особистісно-соціальної цінності й окреслює цілі освіти в розвитку та збереженні здоров'я нації як законодавчо визначені й нормативно закріплені в державних стандартах (див. рис.4.2.2);

3)педагогічні критерії забезпечили об'єктивне визначення того, що інноваційна педагогічна система взаємодії соціальних інститутів формування здорового способу життя в дітей та молоді ефективно формує теоретичні та методологічні засади оптимального розвитку в особистості гностичних, аксіологічних, праксіологічних, мотиваційно-потребнісних та афективних компонент здорового способу життя; функціональних можливостей, фізичних якостей, психосоматичного здоров'я, реалізації процедур соціально-педагогічного та лікарняно-психологічного моніторингу якості здоров'я й здорового способу життя (див. рис. 4.2.2);

4)критерії управління відкритої педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів формування в дітей та молоді здорового способу життя дозволили встановити, що ця система дає можливість ефективно впливати на спортивні, оздоровчі структурні компонента функціонування освітньої системи в аспекті розвитку та збереження здоров'я нації; відображає прогресивні тенденції модернізації та реформування, науково-методичні, технологічні та системні напрямки її розвитку відносно світових освітніх стандартів; забезпечує реалізацію сучасних форм менеджменту освіти, фізкультурно-оздоровчої, спортивної, профілактичної робота на різних рівнях управління — державному, регіональному, муніципальному, локальному (соціальний інститут), особистісному (див. рис. 4.2.2).

Критерії диференційованої оцінки ефективності функціонування інноваційної відкритої педагогічної системи дозволили визначити, що вона забезпечує в процесі взаємодії соціальних інститутів формування здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи раціональне використання нормативно-правової, науково-методичної, організаційно-технологічної, матеріально-фінансової, соціально-психологічної, інформаційно-комунікаційної, соціально-реабілітаційної ресурсної основи означеного соціально-педагогічного новоутворення. Водночас, індикатор якості функціонування відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя дітей та молоді свідчив про те, що означена соціально-педагогічна система забезпечила (як видно з експериментальних даних підрозділу 3.4) зростання якості навчально-виховних досягнень у таких аспектах (див. рис. 4.2.2):