Такий підхід дозволив пропедевтичну функцію технологічних моделей формування в учнів здорового способу життя органічно пов'язати з оптимальним збереженням підтримки школярів у освітньому просторі. Таким чином, на основі концептуальної моделі досягався ефект оптимального соціально-педагогічного та психологічного су проводу дитини під час навчання, виховання, оздоровлення та формування здорового способу життя.
У процесі формувального експерименту було з'ясовано, що ці види супроводу забезпечують позитивні результати в навчально-виховній діяльності учнів у формуванні в них здорового способу життя за умови створення освітнього середовища, адекватного меті та завданням розробленої відкритої педагогічної системи. Тому в процесі експериментального впровадження концептуальної моделі формування в учнів здорового способу життя в педагогічну практику створювалися причинно-інформаційні та ресурсні умови утворення адекватного освітнього середовища. Як свідчать експериментальні дані (див. 3.4.), таке середовище сприяло тому, що кожен учень міг реалізувати себе як суб'єкт власного життя, діяльності спілкування, свідомості з урахуванням своїх психолого-фізіологічних особливостей, нахилів, здібностей, здоров'я [89; 91; 182; 187; 204; 290].
Природа позитивних результатів формувального експерименту, на наш погляд, лежить у площині можливостей відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя загальноосвітньої школи інтегрувати зусилля спеціалістів різних соціальних інститутів суспільства не на стійкості, що задається учневі із зовнішньої траєкторії розвитку, а на стійкості доцільної спрямованості його генезису. Такий підхід у процесі реалізації педагогічного експерименту дозволив ефективно об'єднувати зусилля фахівців різного профілю,їх тісний зв'язок із сім'єю, органами місцевого самоврядування, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту; правоохоронними й культурно-дозвіллєвими закладами [91; 290; 404; 441].
Системно-аналітичне дослідження результатів експериментального впровадження відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя учнів дозволило встановити, що ревалентними чинниками позитивної динаміки отриманих даних (див. 3.4) є адекватні та ефективні механізми реалізації структурно-функціональної взаємодії соціальних інститутів суспільства в цілісній структурі означеної системи. Ефективне функціонування цієї системи досягалося за рахунок таких базових параметрів, що характеризували дієвість та ефективність механізмів взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні в учнів здорового способу життя:
1) рівень структурно-функціонального узгодження та синхронізації зусиль соціальних інститутів суспільства, які досягалися за рахунок упровадження в освітнє середовище інформаційних та комунікативних технологій, що стали ре валентною основою оптимального планування, моделювання, коригування та педагогічної компліментарності соціально-педагогічних факторів формування здоров’я та здорового способу життя в учнів загальноосвітньої школи;
2)рівень оптимальної взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямований на формування в учнів здорового способу життя, досягався на засадах системності, наступності, однорідності системоутворюючих факторів, систематичності та неперервності діяльності, у якій суб'єкти відкритої педагогічної системи взаємодіяли, співпрацювали, обмінювалися інформацією, взаємозбагачувалися, інтегрально використовували кадровий ресурс та матеріально-технічні можливості фізкультурно-оздоровчої, лікувальної та реабілітаційної діяльності, разом прогнозували, проектували, реалізували, об'єктивно аналізували результати системної діяльності з означеної проблеми (критерії, кореляційний та факторний аналіз, узагальнення, висновки, корекція);
3)рівень структурно-функціонального взаємопроникнення в системі взаємодії соціальних інститутів суспільства досягався на засадах глибокої інтеграції, функцій, компетентності, культури, світогляду та зусиль педагогів експериментальної школи і спеціалістів інших суб'єктів відкритої педагогічної системи формування в учнів здорового способу життя, культури здоров'я;
4)рівень реалізації у відкритій педагогічній системі формування в учнів здорового способу життя державних освітніх стандартів, нормативів та вимог, інваріативного та варіативного компонентів режиму повного дня школи, засобів структурування соціально-освітнього середовища (мікросоціум, батьки, педагоги, фахівці лікарня-но-педагогічного, фізкультурно-оздоровчого та спортивного профілю, форми дозвіллєвої діяльності, засоби масової інформації, ініціативна діяльність учасників інноваційного проекту, культурно-освітні, фізкультурно-спортивні та суспільні установи).
Споріднене використання механізмів взаємодії соціальних інститутів суспільства в структурі відкритої педагогічної системи з комплексом методів її функціонування в освітньому середовищі забезпечило формування позитивної динаміки якісного розвитку гностичного, аксіологічного, праксіологічного, мотиваційно-потребнісного та афективного компонентів здорового способу життя учнів загальноосвітньої експериментальної школи (див. 3.4).
Ефективність такого науково-методичного підходу обґрунтовується тим, що використані методи за своєю сутністю були адекватними тим освітнім, виховним та оздоровчим ситуаціям, що виникали в середовищі функціонування відкритої педагогічної системи. Педагогічним методам означеної системи були притаманні такі визначальні ознаки, як системність, аспективність, технологічність, додатковість, ефективність, інформативність та динамічність. Ці методи використовувалися в процесі формувального соціально-педагогічного експерименту як структурні компонента технологічних моделей у формі структурно-функціональних блоків:
1)методи управління системою взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів — моделювання ситуацій соціально-педагогічної взаємодії, співпраці, прогнозування результатів, інтегроване планування функціонування відкритої педагогічної системи, соціально-педагогічний моніторинг якості, успішності функціонування означеної системи, системний аналіз поточної інформації, регулювання, корекція та стимулювання креативної діяльності учасників інноваційного проекту;
2)дидактичні методи використовувалися адекватно природі та логіці мети й завдань відкритої педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства у формування здорового способу життя учнів експериментальної школи — компетентнісно орієнтовний підхід до організації навчально-виховного процесу; рейтингово-модульний метод; програмно-прогнозуючий метод; методи самодіагностики, самоаналізу, саморегуляції, самовизначення, самоуправління, самовиховання; методи виховання та соціально-педагогічного супроводу;
3)методи фізкультурно-оздоровчої та спортивної підготовки загартування тіла і профілактики шкідливих звичок використовувалися у структурі кожної технологічної моделі й були пов'язані з методами управління та дидактичними методами на рівні комплементарних відносин — метод диференційно-інтегрованої фізичної вправи; методи оптимального співвідношення потужності та обсягу фізичного навантаження; методи формування життєво актуальних рухових навичок і вмінь; методи лікарняно-педагогічного моніторингу; методи фізичної релаксації;
4) методи профілактики в учнів залежності від алкоголю, наркотиків, тютюну в структурі відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя використовувалися превентивно у два етапи (первинна і вторинна профілактика) в органічному поєднанні з методами управління, дидактичними методами та методами фізкультурно-оздоровчої роботи — методи формування мотивації до позитивної зміни у власному життєвому статусі; методи посилення соціально-педагогічних адаптивних факторів; методи самоуправління й актуалізації особистості; методи соціально-педагогічного патронату сім'ї; методи корекції й компенсації дезадаптивних форм поведінки учня; методи формування комунікативної та соціальної компетентності; методи подолання потягу та залежності від наркотичних речовин.
Позитивні результати формувального педагогічного експерименту (див. 3.4) обумовлені там, що відкрита педагогічна система взаємодії соціальних інститутів суспільства визначає особливо значущу роль учителя загальноосвітньої школи, який є дієвим учасником освітнього, виховного, соціалізую чого, оздоровчого процесів (у межах його обов'язків, професійної компетентності, професійно-педагогічної мотивації, ініціативи та креативного ставлення до педагогічної діяльності). їх професійно-педагогічні зусилля в структурі означеної системи були спрямовані на досягнення мети й завдань її функціонування в освітньому середовищі — формування гностичного, аксіологічного, праксіологічного, мотиваційно-потребнісного та афективного компонентів здорового способу життя в учнів; цілісний розвиток особистості; досягнення учнями високого рівня освіченості та культури за умов збереження та зміцнення їх здоров'я.
Ревалентна позиція вчителя в структурі відкритої педагогічної системи визначила основні напрямки його професійно-педагогічної діяльності, які в процесі формувального експерименту виявили високий рівень ефективності. Зміст професійно-педагогічної діяльності вчителя у викладеному контексті акцентувався на: