Принципи неперервності, наступності, багатоукладності та поліваріантності в процесі формувального експерименту забезпечили взаємодію соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування здорового способу життя учнів. Ці принципи були підставою об'єднання зусиль суб'єктів відкритої педагогічної системи, о передбачала можливість широкого вибору змісту, форм, методів, методик, педагогічних та психолого-соціальних технологій освіти, виховання та оздоровлення учнів. Такий підхід став основою альтернативності в задоволенні духовних, мотиваційних та предмет-но-практичних потреб учнів, їх пізнавальних та інтелектуальних можливостей у процесі формувального педагогічного експерименту (див. 3.4).
Принцип оптимізації навчально-виховного та фізкультурно-оздоровчого процесу в структурі сучасної загальноосвітньої школи забезпечив у процесі формувального експерименту досягнення кожним учасником цього проекту найвищого рівня розвитку компонентів здорового способу життя та здоров'я, творчих здібностей, знань, умінь і навичок психічних функцій, способів діяльності, можливостей у певному віці й за певних умов. Такі позитивні результати були отримані завдяки тому, що ці принципи в структурі розроблених педагогічних технологій своєю сутністю мобілізували творчі можливості кожного учня на всіх етапах формувального експерименту.
Педагогічні технології, розроблені на основі означених принципів, є ефективними (про що свідчать експериментальні дані параграфа 3.4) тому, що вони забезпечують міждисциплінарний характер усієї освітньої та оздоровчої роботи в педагогічній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства.
Важливим фактором цієї роботи було те, що вона мала випереджальний характер. Випереджальне відображення педагогічної діяльності (формувальний педагогічний експеримент) було основою формування нового типу інформаційної причинності. Інформаційна причинність у відкритій педагогічній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованій на формування здорового способу життя в учнів, виступала в якості особливої форми зворотного зв'язку, коли результат, на який орієнтувалася ця система, моделювався (у процесі формувального експерименту) на інформаційному та вербально-графічному рівнях, а потім уводився в механізми управління, обумовлюючи оптимальне та ефективне її функціонування. Результатом означеного науково-методичного підходу до умов функціонування відкритої педагогічної системи взаємодії суб'єктів соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя в учнів було визначення здатності цієї системи до ефективної корекції соціально-психологічних параметрів особистості кожного школяра, забезпечення потреб кожного в самореалізації, духовному та фізичному самовдосконаленні, набутті додаткових знань, навичок та вмінь, на основі яких реалізується соціально-педагогічна активність особистості у формуванні здорового способу життя (див. 3.4).
Немає сумніву в тому, що органічне поєднання концептуальності та ознак відкритої педагогічної системи обумовили достатньо високий рівень її ефективності в нижчезазначених соціально-педагогічних аспектах:
1)соціально-педагогічна діагностика психологічного, соціального, фізичного розвитку учнів загальноосвітньої школи, сформованості в них основних компонентів здорового способу життя;
2)розробка адекватних концептуальній моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства технологічних моделей формування здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи;
3)постановка соціальних, педагогічних, психологічних завдань функціонування суб'єктів відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя;
4)визначення сучасних ефективних програм, педагогічних технологій, методик комплектування дидактичних компонентів навчально-виховного процесу та фізкультурно-оздоровчої діяльності, спрямованих на формування в учнів здорового способу життя;
5)регулювання, корекція, нормалізація та компенсація відхилень у фізичному, соціальному; психоемоційному та духовному розвитку й поведінці учнів загальноосвітньої школи, їх інтеграція (на основі соціалізації) у сучасні суспільно-соціальні відносини;
6)формування стабільної позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом, загартування тіла, до здорового способу життя учнів загальноосвітньої школи, виховання в них компетентнісного ставлення до свого здоров'я як до особистісно-соціальної цінності;
7)інтеграція гностичного, аксіологічного, праксіологічного, мотиваційно-потребнісного та афективного компонентів здорового способу життя учнів у систему їх особистої загальнолюдської культури;
8)профілактика серед учнів загальноосвітньої школи шкідливих звичок, девіантної поведінки з метою формування в них високого рівня культури здоров'я;
9)реалізація соціально-педагогічного моніторингу якості досягнень учнів загальноосвітньої школи в галузі формування в них здоров'я та здорового способу життя, який охоплює такі напрямки:
а) рівень навчальних досягнень школярів у сфері фізкультурно-оздоровчих технологій, валеології, особистої та суспільної гігієни, лікарняно-педагогічних технологій загартування тіла, профілактики
шкідливих звичок;
б) успішність навчання та можливість користування фізкультурно-оздоровчими технологіями, програмами формування здорового способу життя в межах відкритої педагогічної системи взаємодії соціальних інститутів суспільства;
в) моніторинг системи управління взаємодією соціальних інститутів суспільства, спрямованих на формування в учнів здоров'я та здорового способу життя;
г) ресурсне забезпечення системної діяльності соціальних інститутів суспільства, спрямованої на ефективне формування в школярів здорового способу життя та культури здоров'я.
Отже, відкрита педагогічна система формування в учнів здорового способу життя забезпечила розвивальний характер навчально-виховної та фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів експериментальної загальноосвітньої школи, результатом якої був інтенсивний саморозвиток та самореалізація особистості учнів в освітньому середовищі (див. 3.4). Такий науково-методичний підхід, регламентований концептуальною моделлю та технологічними моделями суб'єктів відкритої педагогічної системи, забезпечить переорієнтацію навчально-виховного процесу, фізкультурно-оздоровчої роботи з предметного змісту на процесуальні й мотиваційно-потребнісні структурно-функціональні параметри освіти в межах мікроосвітнього, мезоосвітнього та макроосвітнього середовища. Результатом цієї переорієнтації був ефективний процес сталого розвитку гностичного, аксіологічного, праксіологічного, мотиваційно-потребнісного та афективного компонентів здорового способу життя учнів та рівня соматичного здоров'я учнів експериментальної загальноосвітньої школи. Про це в повному обсязі викладено в параграфі 3.4.
На наш погляд, одним з базових чинників позитивних результатів формувального експерименту (упровадження концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства з означеної проблеми) є подолання певної статичності як концептуальної, так і технологічних педагогічних моделей, що дозволило нам керувати окремими суб'єктами відкритої педагогічної системи на рівні її структурно-функціональних компонентів. Базовим способом регулювання відносин всередині ієрархії рівнів цієї системи було управління, що є новою властивістю розробленої та впровадженої в освітнє середовище відкритої педагогічної системи формування здорового способу життя в учнів загальноосвітньої школи.
Система управління, механізми взаємодії соціальних інститутів суспільства в межах проблеми формування здорового способу життя в учнів підкреслюють динамізм відкритої педагогічної системи, якій притаманні функції розвитку, що проявляються в системних ефектах. Експериментальне впровадження концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства в освітнє середовище з метою формування здорового способу життя в дітей та молоді кореляційно та факторно довело, що ознакою системних ефектів є виникнення в системи таких властивостей, як: адаптивність, саморозвиток, інтегративність, відкритість, інноваційність в освітньому середовищі.
Виявлені нові властивості концептуально1 моделі та технологічних моделей суб'єктів системи формування в учнів здорового способу життя та здоров'я свідчать про те, що означена система є ефективною.
Це твердження підтверджується позитивною динамікою результатів формувального педагогічного експерименту, що репрезентовані в параграфі 3.4. В означеному контексті обґрунтування результатів педагогічного експерименту звертає увагу особлива соціально-педагогічна позиція загальноосвітньої школи, яка постійно знаходиться під впливом економічних, соціальних, політичних, культурно-історичних, етнічних, сімейних, регіональних чинників. У зв'язку з цим експериментальна загальноосвітня школа виконувала інтегруючу функцію, об'єднуючи всі соціальні інститути суспільства на відповідній території з метою поліпшення (оптимізації) її можливостей у створенні дієвих умов для розвитку індивідуальних здібностей, здоров'я, здорового способу життя на рівні сформованості гностичного, аксіологічного, праксіологічного, мотиваційно-потребнісного й афективного його компонентів, реалізації соціально-особистісних потреб учнів не тільки в експериментально організованому освітньому середовищі, а й реальному житті (життєво значущі компетенції).
Ефективність розробленої педагогічної системи формування в учнів здорового способу життя визначалася тим, що всі її технологічні моделі виконували орієнтаційно-мотиваційну функцію, яка була спрямована на забезпечення самовизначення учнів у сфері формування здорового способу життя, соматичного здоров'я, реалізації їх психофізичних можливостей у різних умовах життєдіяльності. Водночас, кожна технологічна модель суб'єктів означеної системи дозволяє визначити оптимальний рівень впливу соціальних, педагогічних, психологічних, навчальних, фізичних, трудових навантажень па кожного учня експериментальної школи.