•в отриманні інформації повинні бути зацікавлені педагоги, батьки, учні, адже вона є основою успішної профілактичної, оздоровчої, корекційної й реабілітаційної роботи в системі «лікарня — школа», тому необхідно чітко моделювати шляхи й форми практичного використання результат діагностики;
• використання результатів комплексної лікарняно-педагогічної діагностики буде ефективним за умов:
—організації мультидисциплінарної широкомасштабної діяльності лікарів, педагогів, батьків у фізкультурно-оздоровчій роботі школи, селища, регіону тощо;
—інтеграція у відкриту освітньо-виховну систему спеціалістів різного медичного та психолого-педагогічного профілю;
—чітке та обґрунтоване планування мети, завдань, способів співробітництва школи й закладів охорони здоров'я;
—гарантія більш незалежної та більш ефективної орієнтації учнів на мету й завдання формування здоров'я та здорового способу життя;
—посилення превентивної допомоги, пріоритетності роботи лікарів, педагогів, психологів з проблемними групами школярів;
— глибоке медико-педагогічне реагування на мінливість становища, методику й технологію оздоровчої роботи в системі «лікарня — школа — сім'я».
Функціональний аспект побудови цієї медико-педагогічної моделі обумовив необхідність сформулювати в ній низку базових методичних підходів до здійснення різних програм і технологій розвитку, збереження і примноження здоров'я, формування здорового способу життя (див. рис. 3.3.5):
•превентивно-медичний, що спрямований на зниження рівня захворюваності школярів;
•медико-педагогічний або поведінковий, який формує сприятливі для здоров'я форми поведінки школярів та їх батьків;
•навчальний — забезпечує знаннями, інформацією; розвиває навички, необхідні для усвідомленого вибору, пов'язаного із здоровою поведінки;
•мотиваційно-повноважний, який допомагає людям визначити свою позицію відносно здоров'я й діяти відповідно до неї.
Взаємодія установ охорони здоров'я й школи здійснювалася на основі медико-педагогічної співпраці, якав моделі представлена
в блоці форм реалізації фізкультурно-оздоровчих програм, методик, технологій (див. рис. 3.3.5):
• організація спільної діяльності адміністрацій установ охорони здоров'я і школи, педагогічної ради і спеціалістів медичного фаху зі створеннясприятливих матеріальних і санітарно-гігієнічних умов для профілактики захворювань, збереження здоров'я в школярів різних вікових груп;
• медичка профілактика зі збереження здоров'я учнів, попередження гострих та хронічних захворювань;
• координація змісту навчально-виховних програм, удосконалення методів навчання й форм організації роботи в різних соціальних інститутах з метою зниження перевантаження учнів і підготовки їх до дорослого способу життя;
•об'єднання зусиль лікарів, педагогів, батьків, державних і громадських організацій у збереженні та зміцненні здоров'я, формуванні здорового способу життя в школярів різного віку;
•організація оптимального режиму навчально-виховної, трудової, фізкультурно-оздоровчої діяльності й відпочинку учнів;
•креативний зв'язок лікарні із закладами додаткової освіти й виховання школярів, з метою координації роботи педагогічної, психологічної, медичної, правової, спортивно-оздоровчої служб селища, що реалізують програму здорового способу життя.
Отже, педагогічна модель взаємодії медичних установ зрізними соціальними інститутами здатна виконати функцію координатора медичних, педагогічних, психологічних, соціально-культурних, спортивно-оздоровчих впливів у формуванні здоров'я та здорового способу життя в школярів загальноосвітньої школи (див. рис. 3.3.5).
Для досягнення мети в цю модель було включено блок засобів здоров'язберігаючих технологій, основними з яких були:
— спеціальні медичні методи лікарняної, корекційної, реабілітаційної та оздоровчої спрямованості;
— засоби рухової спрямованості;
— оздоровчі сили природа і санаторно-курортні фактори;
— гігієнічні фактори.
Блок методів був представлений сукупністю способів і дидактичних шляхів досягнення адекватної мети й завдань у застосуванні здоров'язберігаючої моделі взаємодії медичних установ з соціальними інститутами суспільства у формуванні здоров'я та здорового способу життя школярів.
На основі наукових досліджень і досвіду педагогічної практики в модель були включені такі методи й форми: розповідь; дидактична розповідь, бесіда, дискусія, робота з книгою, лекція, демонстрація, ілюстрація, відеометод, вправи, наочність, лабораторний метод, практичний метод, пізнавальна гра, методи програмованого навчання, навчальний контроль, ситуаційний метод, активні методи навчання, виховні й навчальні програми, лікувальна фізична культура, психогімнастика, тренінги, масаж; масові оздоровчі заходи, спортивно-оздоровчі свята, тематичні свята здоров'я га здорового способу життя.
Кумулятивний аспект відкритої педагогічної системи посилювався функціонуванням такої підсистеми, як технологічна модель створення здоров'язберігаючого простору селища на основі громадської організації «Успіх», основною метою якої було запобігання та профілактика соціально-залежних захворювань (особливо наркоманія, ВІЛ/СНІД) серед підлітків шляхом створення здоров'язберігаючого простору за умови оптимальної взаємодії соціальних інститутів селища Райгородок (див. рис. 3.3.1; 3.3.4; 3.3.5).
Означена модель спрямована на вирішення низки спеціальних завдань:
— координація зусиль усіх медичних, соціально-виховних, культурних, громадських, державних інститутів для вирішення поставленої мети;
— подолання неосвіченості і страху, що призводить до дискримінації ВІЛ-інфікованих, яка породжує напруженість у суспільстві й руйнує міжособистісні стосунки;
— допомога молоді та підліткам у набуті необхідних умінь та
навичок безпечної поведінки, посилення мотивації до здорового способу життя;
— створення відкритої системи взаємин та взаємодії;
— поширення культурно-мистецьких та спортивних акцій, спрямованих на пропаганду здорового способу життя серед молоді та профілактика хвороб, що передаються статевим шляхом, і зокрема ВІЛ/СНІД;
— запровадження моніторингу до й після реалізації проекту.
Логічно в означеній моделі було виділено ефективні інтерактивні профілактичні, освітні, культурні, оздоровчі комплексні заходи, які були спрямовані на формування в учнів здорового способу життя:
•запровадження моніторингу до й після реалізації проекту «Успіх»;
•систематичний обмін інформацією в структурі відкритої системи и взаємодії соціальних інститутів суспільства (влада, депутата, лікарі, культпрацівники, учителі, батьки, молодь, громадські організації);
•проведення спеціального лікарняно-педагогічного тренінгу для педагогів, батьків та учнів;
•спеціальний тренінг для батьків в аспекті «як навчити дітей безпечної поведінки»;
•створення банку інноваційних технологій у формуванні позитивної мотивації до здорового способу життя учнів, молоді, батьків;
•пізнавально-наукова методична діяльність учителів, лікарів з викладачами кафедр педагогіки та психології СДПУ з питань «Лікувальна педагогіка»;
•постійна індивідуальна робота психологічної служби, робота лінії довіри громадської організації «Успіх»;
•таборування для дітей «групи ризику» з багатодітних, соціально незахищених сімей;
•розробка працівниками бібліотеки й Будинку природи та дозвілля цікавих культурно-масових профілактичних заходів.
Реалізація в означеній моделі завдань в аспекті функціональних зв'язків з базовими заходами здійснювалася за допомогою таких методів і форм: лекція, бесіда, дидактичне оповідання, дискусія, створення ситуацій, ігровий метод, активні методи виховання, наочність, рухові ігри, змагання, круглий стіл, театралізація, психологічний тренінг, робота з книжкою, методи самоорганізації, самовиховання, самоуправління.
Модель взаємодії громадської організації «Успіх» з різними соціальними інститутами суспільства регламентує креативну співдружність педагогів з лікарями таких фахових спрямувань, як лікар-гінеколог, лікар-нарколог, лікар-дерматолог, лікар-психіатр, лікар-венеролог, лікар-інфекціоніст (див. рис. 3.3.1; 3.3.4; 3.3.5).
Приведення педагогічної моделі до діяльнісного стану, взаємодії з іншими соціальними інститутами суспільства здійснювалось на основі таких механізмів, як: прогнозування; програмування; науково-практичного консультування; ініціювання; науково-педагогічного, психологічного і технологічного супроводу функцій управління відкритої системи формування здорового способу життя.
Отже, означена технологічна модель у повному обсязі забезпечує: поєднання особливого та загального у відкритій педагогічній системі формування здорового способу життя (як інтегрально-трансформуючого ефекту); системність, яка характеризується наявністю зв'язків між компонентами об'єкта, їх упорядкованістю; цілісністю, що виражає силу й суттєвість цих функціональних зв'язків порівняно із зовнішніми зв'язками.
Співробітництво молодого та дорослого покоління у стратегічному напрямку дослідження ми розглядали як важливий метод соціально-педагогічної діяльності, що включає різноманітні форми (раду ветеранів, Будинок реабілітації людей похилого віку, товариство інвалідів) спільної робота школярів і старшого покоління.
Немає сумніву в тому, що єднанню поколінь сприяє оптимально організоване та кероване виховання [323; 378; 401; 409]. Саме виховання забезпечує наступність, обмін життєвим досвідом, соціальними досягненнями, знаннями, традиціями між поколіннями. У зв'язку з цим положенням у загальну відкриту систему взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні в школярів здорового способу життя була інтегрована технологічна модель взаємозв’язку загальноосвітньої школи з радою ветеранів, Будинком реабілітації людей похилого віку, товариством інвалідів (див. рис. 3.3.1). Мета розробки такої моделі полягала в реалізації єдності концептуальних підходів, завдань і принципів соціального захисту людей похилого віку на всіх рівнях соціального управління (див. рис. 3.1.1; 3.3.2; 3.3.3; 3.3.5).