Таблиця 3.2.6
Вікова динаміка показників стану здоров'я учнів загальноосвітніх шкіл (бали, %)
| Вік, роки | Стать | Рівень здоров'я | |||||
| Високий | Задовільно | Низький | |||||
| 10 | % | Бали (M±m) | % | Бали (M±m) | % | Бали (M±m) | |
| X | 20,0 | 115,6±10,2 | 51,0 | 44,5±3,8 | 29,0 | 18,6±2,5 | |
| Д | 18,0 | 110,2±15,5 | 45,0 | 42,6±2,1 | 37,0 | 17,0±1,6 | |
| 11 | X | 22,5 | 112,6±18,9 | 48,5 | 56,4±8,2 | 29,0 | 18,4±2,3 |
| Д | 25,0 | 111,0±7,1 | 45,0 | 58,1±6,3 | 30,0 | 16,5±3,3 | |
| 12 | X | 20,0 | 114,1±20,2 | 40,0 | 49,6±5,1 | 40,0 | 19,2 ±4,6 |
| Д | 26,0 | 108,0±21,3 | 44,0 | 53,8 ±4,9 | 30,0 | 15,8±2,9 | |
| 13 | X | 19,0 | 120,5±28,1 | 31.0 | 6,0±5,7 | 50,0 | 18,1+3,5 |
| Д | 17,0 | 115,3 ±31,2 | 38,0 | 59,4 ±4.8 | 42,0 | 19,6±4,5 | |
| 14 | X | 21,0 | 120,6±28,8 | 39,0 | 52,8 ±3,9 | 40,0 | 17,8±3,2 |
| Д | 16,0 | 113,5±19,4 | 34,0 | 56,3±5,4 | 50,0 | 18,3±2,4 | |
| 15 | X | 22,9 | 119,8±18,5 | 33,1 | 51,6±4,6 | 44,0 | 13,0±2,8 |
| Д | 15,0 | 112,3±19,2 | 45,0 | 49,8±5,3 | 40,0 | 12,2±3,0 | |
| 16 | X | 26,0 | 118,2 ± 28,3 | 37,0 | 50,5±4,4 | 41,0 | 14,2±2,9 |
| Д | 14,0 | 111,9±17,0 | 48,0 | 48,9±3,8 | 38,0 | 13,8±2,4 | |
| 17 | X | 25,0 | 128,2 ± 31,5 | 35,0 | 49,3±4,1 | 50,0 | 14,4±3,0 |
| Д | 20,0 | 129,8 ± 29,3 | 38,0 | 53,8 ±3,9 | 42,0 | 16,9 ±2,8 | |
У віковій групі 11-річних учнів 22,5% (112,6 б.) хлопчиків та 25,0% (111,0 б.) дівчат віднесено до групи з гарним здоров'ям; 48,5% (56,4 б.) хлопчиків та 45,0% (58,1 б.) дівчаток мають задовільний рівень; 29,0% (18,46.) хлопчиків та 30,0% (16,5 6.) дівчаток мають низький рівень здоров'я з тенденцією його погіршення.
У віковій групі 12-річних учнів означена динаміка зберігає виявлену тенденцію: так, 40,0%(19,2 б.)хлопців і 30,0% (16,5 б.) дівчат мають низький рівень здоров'я; 40,0% (49,6 б.) хлопців та 44,0% (53,8 б.) дівчат — середній рівень і тільки 20,0% (114,16.) хлопців і 26,0% (108,0 6.) дівчат — високий рівень здоров'я.
Вікова група 13-річних підлітків характеризувалася такою динамікою: 50,0% (18,1 6.) хлопців і 42,0% (19,2 6.) дівчат віднесено до групи з низьким рівнем здоров'я; 31,0% (61,0 б.) хлопців та 3 8,0% (59,4 б.) дівчат мають середній рівень і лише 19,0%(120,5 б.)хлопців і 17,0% (115,3 б.) дівчат демонструють високий рівень здоров'я, експертні оцінки в них сягають 115,3—120,5 балів.
Особливо складна ситуація виявилася у віковій групі 14-річних школярів, де тільки 21,0% (120,6 б.) хлопців і 16,0% (113,5 б.) дівчат мають високий рівень здоров'я; 39,0% (52,86.) хлопців та 34,0% (56,3 б.) дівчат мають задовільний (середній) рівень і 40,0% (17,8 б.) хлопців і 50,0% (18,3 б.) дівчат мають загрозливо низький рівень здоров'я.
У групі 15-річних учнів виявлена аналогічна попередня негативна тенденція продовжує поглиблюватися, обумовлюючи появу кризової статистики: так, тільки 22,9% (119,8 б.) хлопців і 15,0% (118,2 б.) дівчат мали високий рівень здоров'я; 33,1% (51,6 б.) хлопців та 45,0% (49,8 б.) дівчат характеризувалися середнім рівнем і аж 44,0% (13,0 б.) хлопців і 40,0%( 12,2 б.) дівчат (при рівні експертних оцінок у 12,2—13,0 балів) було віднесено до групи із загрозливо низьким рівнем здоров'я.
Педагогічна діагностика стану здоров'я у віковій групі 16-річних учнів дозволила виявити певні коливання статистичних даних, так 26,0% (118р. б.) хлопців і 14,0% (111,9 б.) дівчат мали високий рівень здоров'я; 37,0% (50,5 б.) хлопців та 48,0% (48,9 б.) дівчат мали середній рівень; 41,0% (18,2 б.) хлопців і 38,0% (13,86.) дівчат мали кризово-низький рівень здоров'я із загрозливою динамікою балів експертних оцінок у межах 13,8—14,2.
Вікова трупа 17-річних учнів загальноосвітніх шкіл характеризувалася аналогічними проявами негативних тенденцій: так, у 25,0% (128,2 б.)хлопціві20,0%(129,3б.)дівчат високий рівень; 35,0% (49,3 б.) хлопців і 38,0% (53,8 б.) дівчат мали середній рівень; 50,0% (14,4 б.) хлопців і 42,0% (16,9 б.) дівчат було віднесено до групи з кризово-низьким рівнем здоров'я, експертна оцінка в межах 14,4—16,9 балів.
Отже, результати педагогічної діагностики стану здоров'я учнів загальноосвітніх шкіл свідчать про те, що ми маємо справу із стабільною негативною та кризовою тенденцією погіршення здоров'я у всіх вікових трупах як у хлопців, так і у дівчат. Очевидно, що ця соціально-педагогічна та медична проблема повинна інноваційно вирішуватися на всіх етапах онтогенезу дітей і підлітків. У зв'язку з виявленими закономірностями формування здоров'я та здорового способу життя в школярів, діагностична інформація була нами використана в процесі проектування структурно-функціональних параметрів технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства, спрямованих на ефективне формування здоров'я та здорового способу життя підростаючого покоління.
Функціональні можливості учнів загальноосвітніх шкіл у процесі педагогічної діагностики вивчалися на основі методик Сергієнка Л. [336], Ауліка I. [19], Філіна В. [389], Годіка М. [178], Григоренка В. [89], які розглядали низку рухових тестів та функціональних проб, спрямованих на дослідження адаптаційних можливостей системи кровообігу, дихальної системи, нервово-м'язової працездатності в умовах фізичної активності різної спрямованості.
Результати тестування у відповідних одиницях виміру оцінювали за допомогою спеціальних таблиць у балах:
—285—315 балів характеризують низький рівень функціональних можливостей організму учнів;
—320—358 балів указують на середній рівень;
—398—499 балів — високий рівень функціональних можливостей організму підлітків.
У таблиці 3.2.7 репрезентовано отримані результати педагогічної діагностики вікових особливостей функціональних можливостей учнів загальноосвітніх шкіл.
Таблиця 3.2.7
Вікова динаміка показників функціональних можливостей учнів загальноосвітніх шкіл (%, бали)
| Вік, роки | Стать | Рівень здоров'я | |||||
| Високий | Середній | Низький | |||||
| 11 | % | Бали (М± m) | % | Бали (М± m) | % | Бали (М± m) | |
| X | 6,0 | 488,2 ± 30,5 | 51,0 | 339,1±28,5 | 29,0 | 287,9±19,8 | |
| Д | 5,0 | 482,6±29,0 | 45,0 | 328,2±29,8 | 37,0 | 276,5±20,3 | |
| 12 | X | 9,5 | 491,3±28,5 | 48,5 | 341,5±25,2 | 29,0 | 254,0±23,8 |
| Д | 8,6 | 476,0±25,0 | 45,0 | 336,8±23,5 | 30,0 | 269,3±24,0 | |
| 13 | X | 10,0 | 489,4±22,1 | 40,0 | 345,1±26,8 | 40,0 | 258,6±19,7 |
| Д | 7,5 | 487,5±26,3 | 44,0 | 329,8±21,9 | 30,0 | 262,4±21,2 | |
| 14 | X | 12,8 | 493,2±23,9 | 31,0 | 356,0±22,4 | 50,0 | 278,2±20,4 |
| Д | 11,0 | 485,3±25,6 | 38,0 | 352,6±19,8 | 42,0 | 263,9±21,1 | |
| 15 | X | 14,0 | 493,8±27,0 | 39,0 | 361,8±23,0 | 40,0 | 299,1±22,6 |
| Д | 12,5 | 491,3±26,8 | 34,0 | 352,6±21,4 | 50,0 | 301,2±23,5 | |
| 16 | X | 8,5 | 499.9±25,1 | 33,1 | 333,8±24,6 | 44,0 | 268,8±25,1 |
| Д | 6,0 | 485,2±24,9 | 45,0 | 329,0±21,7 | 40,0 | 298,2±22,9 | |
| 17 | Х | 7,5 | 486,8±23,4 | 37,0 | 342,3±24.6 | 41,0 | 249,5±20,4 |
| Д | 5,8 | 481,5±21,7 | 48,0 | 355,0±25,3 | 38,0 | 235,2±23,3 | |
Отримані результати свідчать про те, що їх показники неоднозначно. Відомо, що функціональні можливості організму дитини значною мірою визначають рівень її здоров'я [19; 91; 189; 200; 249; 389] та загальної психоемоційної й фізичної працездатності в умовах різних видів діяльності (навчальної, трудової, спортивної тощо).
У зв'язку з цим інформація про вікові особливості динаміки функціональних можливостей організму школярів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних параметрів та сутності концептуальної моделі формування здорового способу життя підростаючого покоління.
Отже, було встановлено, що в 10—11-річних учнів 6,0% (488,2 б.) хлопців та 5,0% (482,6 б.) дівчат мають високий рівень функціональних можливостей; 24,0% 339,1 б.) хлопців і 26,0% (128,2 б.) дівчат — середній рівень, і аж 70,0% (287,9 б.) хлопців і 69,0% (276,5 б.) дівчат характеризуються низьким рівнем функціонального потенціалу їх організму.
Вікова група 12-річних учнів характеризувалася дуже низькими кількісними показниками: так, тільки 9,5% і 8,6%(хлопців і дівчат) мали високий рівень функціональних можливостей організму; 30,5% (341,5 б.) хлопців і 32,4% (336,8 б.) дівчат було віднесено до групи з середнім рівнем, стабільно високий рівень статистичних даних свідчить про те, що 60,0%(254,0 б) хлопців та 59,0%(269,3 б.) дівчат мають кризово-низькі функціональні можливості організму.
Щодо 13-річних дітей тільки 10,0% (489,4 б.) хлопців і 7,5% (487,5 б.) дівчат мали високий рівень функціональних можливостей; 33,0% (345,1 б.) хлопців та 32,5% (329,8 б.) дівчат характеризувалися середнім рівнем, а 57,0% (258,6 б.) хлопців та 60,0% (262,4 б.) дівчат було віднесено до категорії з низьким рівнем функціональних можливостей. При цьому зберігалася тенденція негативного коливання експертних оцінок від 262,4 до — 489,4 балів.
Динаміка статистичних показників розподілу учнів у віковій групі 14-річних підлітків за ознаками функціональних можливостей організму людини мала таку кризову характеристику: так, тільки 12,8% (493,2 б.) хлопців та 11,0% (486,3 б.) дівчат було віднесено до категорії з високим рівнем функціонального потенціалу; 38,2% (356,0 б.) хлопців та 35,0% (352,6 б.) дівчат мали середній рівень, 49,0% (278,2 б.) хлопців та 54,0% (263,9 б.) дівчат характеризувалися низьким рівнем функціональних можливостей.