Позитивним у використанні завдань тестового характеру, що сприяють формуванню дослідницьких умінь, є:
оволодіння значною частиною пройденого матеріалу;
охоплення перевіркою одночасно всіх учнів;
можливість зосередити увагу молодших школярів на головному (суттєвому) у запропонованих завданнях;
виявлення (наявність чи відсутність) якостей, необхідних для формування дослідницьких умінь (швидкість мислення, уважність, гнучкість, легкість, оригінальність тощо);
утримання стійкого інтересу до творчих завдань навчального матеріалу;
можливість діагностики вчителем рівнів сформованості дослідницьких умінь (наприклад, за низького рівня сформованості дослідницьких умінь учень починає роботу з відповідей на найпростіші запитання і майже не торкається складніших або результативно відповідає на тести тільки вибірково);
створення ситуації, за якої учень має творчо застосовувати набуті знання на практиці;
абсолютна самостійність прийняття рішення учнем;
учень робить акцент на тому, що він знає, а не на тому, як він виглядатиме на тлі інших;
економія часу на оформлення роботи і її перевірку;
спрощення підрахунку і обробки результатів (можливість використання кількісних оцінок, статистичних підрахунків) [27].
Отже, перевага тестів над традиційними формами контролю полягає в тому, що за допомогою тестової системи можна якісно оцінити структуру знань учнів, рівень сформованості їхніх дослідницьких умінь. Якщо система тестів розроблена вміло, то це дає змогу вчителеві контролювати навчальний процес на кожному занятті й одразу вносити корективи у процес формування дослідницьких умінь, в організацію підготовки учнів, усувати прогалини у його знаннях, уміннях і навичках.
В основу розробки тестів для оцінювання знань як складової умінь учнів початкової школи можна застосовувати концепцію рівнів засвоєння знань (за В.П. Беспалько).
Практично не існує універсальних тестів для виявлення рівня знань, а також рівня сформованості дослідницьких умінь молодших школярів. Кожна тестова ситуація - універсальна, як і проблема, що вирішується в процесі тестування. І в кожній тестовій ситуації перш за все необхідно поставити проблему. Без цього важко знайти правильне вирішення. Оскільки основний наголос ставиться на формування та розвиток дослідницьких умінь, саме це є вихідним положенням під час розробки системи тестових завдань.
При укладанні тестів дотримуємося певних правил:
1) друкований матеріал тестів має бути доступним розумінню школярів;
2) за наявності невідомих слів їх необхідно пояснити;
3) запитання має бути спрямоване на виявлення певного вміння;
4) запитання не має містити підказки для відповіді на інше запитання;
5) у запитанні має бути достатня кількість опор для виконання необхідної дії.
Через зміст пропонованих тестових завдань реалізується розвивальна мета навчання. Перш за все розвивається творчий Інтерес, допитливість, потяг до пошуку нової інформації, проблемне бачення, вміння висувати гіпотези, здатність до дослідницької діяльності, долається інертність мислення, тобто застосування тестів сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни "Я і Україна".
Приклади тестів, які сприяють розвитку дослідницьких умінь учнів початкових класів.
1. Тести-схеми.
Тести цього типу спрямовані на розвиток уміння генерувати ідеї, висувати гіпотези.
Допишіть схему.
Наприклад, тема "Умови існування людини" (3 кл).
2. Тести-невідповідності.
Знайдіть помилки у тексті. Наприклад, тема "Річки" (3 кл).
Річка - це малий штучний потік, який починається з маленького струмка. Стручок прокладає русло. Кожна річка має гирло - місце, де річка бере початок. Річка тече по звивистому заглибленню, а потім впадає в море, озеро. Місце, де впадає річка, називається витоком.
3. Тести-послідовності.
Варіант А. Поставте у правильній послідовності. Наприклад, тема "Органи травлення" (3 кл).
1) ротова порожнина;
2) шлунок;
3) глотка;
4) стравохід;
5) кишечник.
Відповідь: 1-3-4-2-5
Варіант Б. Поставте у правильній послідовності та в разі необхідності додайте пропущене.
Наприклад, тема "Органи травлення" (3 кл).
1) глотка;
2) стравохід;
3) кишечник.
Відповідь: ротова порожнина - 1-2-шлунок-3
4 Тести-пропуски
Варіант А. Вставте пропущені слова.
Наприклад, тема "Кругообіг води в природі" (3 кл).
Під дією сонячних променів __________ з поверхні водоймищ, ґрунтів і рослин підіймається вгору. Повітря високо над землею завжди ____. Стикаючись з холодним повітрям______________перетворюється на _____________, з яких формуються невеличкі ______________________легкі і вітер переносить їх на великі відстані. З них на землю влітку ллється____________, а взимку падає______. Вода, яка випала на землю, знову потрапляє________ і____________.
Варіант Б. Вставте пропущені слова у схему.
Наприклад, тема "Ланцюги харчування" (2 кл)
Зерно - ? - змія - ?
? - слимак - жаба - ?
Вдосконалення структурної організації, розвиток змісту освіти, реформування системи оцінювання навчальних досягнень учнів західноєвропейських країн спрямоване на підвищення якості освіти, підготовку висококваліфікованих фахівців для задоволення потреб ринкової економіки і зростання конкурентоспроможності країн [29].
Початкова освіта розглядається як важливий етап у цьому процесі. Саме початкова школа, тривалість якої варіюється залежно від національних особливостей кожної країни, як видно з наведеної нижче таблиці, закладає підвалини якісної освіти, а ефективна система оцінювання слугує одним із головних інструментів.
Табл. 3. Тривалість початкової освіти в країнах Західної Європи
| Країна | Тривалість початкової освіти | Вік учнів, які навчаються у початковій школі |
| 1. Австрія | 4 роки | з 6 до 10 років |
| 2. Бельгія | 6 років | з 6 до 12 років |
| 3. Великобританія | 6 років | з 5 до 11 років |
| 4. Греція | 6.5 років | з 5,5 до 12 років |
| 5. Данія | Початкова школа окремо не виділена, вона входить до обов'язкової освіти тривалістю 9 років (з 7 до 16 років) | |
| 6. Ірландія | 8 років | з 4 до 12 років |
| 7. Ісландія | Початкова школа окремо не виділена. вона входить до обов'язкової освіти тривалістю 10 років (з 6 до 16 років) | |
| 8. Іспанія | 6 років | з 6 до 12 років |
| 9. Італія | 5 років | з 6 до 11 років |
| 10. Люксембург | 6 років | з 6 до 12 років |
| 11. Нідерланди | 8 років | з 4 до 12 років |
| 12. Німеччина | 4 роки | з 6 до 10 років |
| ІЗ. Норвегія | 6 років | з 7 до 13 років |
| 14. Португалія | 4 роки | з 6 до 10 років |
| 15. Фінляндія | 6 років | з 7 до 13 років |
| 16. Франція | 5 років | з 6 до 1 і років |
| 17. Швеція | Початкова школа окремо не виділена, вона входить до обов’язкової освіти тривалістю 9 років (з 7 до 16 років) | |
Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових шкіл країн Західної Європи варіюється від неформального моніторингу учнівських успіхів до їх формального тестування. Найбільш вживана схема складається з поточного спостереження вчителем за динамікою розвитку кожного учня, яке зазвичай набуває підсумкової форми кілька разів на рік у вигляді тестів або екзаменів. Тобто для оцінювання навчальних досягнень учнів початкових шкіл західноєвропейських країн використовуються поточний, періодичний та підсумковий види контролю.
Табл. 4. Види контролю
| Поточний | Періодичний | Підсумковий |
| Проводиться постійно протягом шкільного року (оцінки за види роботи в класі та домашні завдання) | Проводиться через певні інтервали часу протягом шкільного року.Може застосовуватися на початковому періоді навчання (вихідне або діагностичне оцінювання) з метою встановлення підходів та засобів для досягнення учнем навчальних цілей | Приводиться по закінченні шкільного віку або початковій школі |
Оцінювання також буває внутрішнім і зовнішнімзалежно від рівня, на якому відбувається цей процес (див. табл.5):
Табл. 5. Види оцінювання
| Внутрішнє | Зовнішнє |
| Розробляється та проводиться на рівні групи, класу або школи. Іноді називається "вчительським" | Розробляється та проводить - ся на регіональному або національному рівнях |
Серед форм, які найчастіше використовуються в початкових школах, можна виділити усне опитування та письмові роботи і тести (див. табл.6):
Табл. 6. Форми роботи в початковій школі
| Усна форма перевірки знань (усне опитування) | Письмова форма перевірки знань (письмові роботи) | Тестування |
| Застосовується при атестації мовленнєвого розвитку, навичок спілкування | Отримали широке застосування, оскільки дають змогу одночасно охопити перевіркою значну кількість учнів та зводять вплив суб’єктивних чинників до мінімуму | Широке застосування отримали діагностичні тести, що використовують форму альтернативного вибору правильної відповіді з кількох відповідей, написання короткої відповіді (заповнення пропусків), дописування літер, цифр, слів тощо.Тести друкуються у вигляді збірок і є доповненням до підручників, складаються вчителем |
Основним інструментом перевірки рівня знань та вмінь, окрім усного опитування і перевірки домашніх завдань (та іноді інших варіантів), є письмове тестування, яке буває декількох видів. По-перше, це поточне або періодичне тестування, яке проводиться на рівні школи протягом і наприкінці навчального року [37].
Так, в Австрії письмові шкільні тести проводяться кілька разів на рік з рідної мови та математики у 4 класі початкової школи.