- Спробуйте прикметники автора замінити вашими прикметниками - синонімами. Що у вас вийшло?
- Чому це було важко зробити?
- Зараз я ще раз прочитаю вірш, а ви прослухайте і скажіть: як автор ставиться до зими? По чому це видно?
- Молодці, а тепер погляньте на картинку , яка є у вашому підручнику "На Півночі дикій" (І.Шишкін). Чому художник так назвав картину? Як би ви її намалювали? (Малювання усне, по командах).
- А чи можна поєднати вірш і картину? Як саме?
А зараз ви прочитайте з інтонацією вірш. (Читання ланцюжком). Вчитель підводить підсумки уроку.
Оповідання "Лісова сторожка" (Г.Тютюнник)
(На цьому уроці бажано навчити дітей правильно складати план, аналізувати твір).
- Відгадайте загадки. (Учитель зачитує загадки на зимову тематику.)
А чого ви вважаєте, що це йде мова пор сніг, зиму?
Які ви почули ознаки пори року? (Якщо дітям важко - вчитель заздалегідь на дошці записує дві загадки і допомагає дітям виявити ці ознаки.)
Ви знаєте, що існує в народі багато приказок і прислів'їв. А що це таке? А чим вони відрізняються від казки, загадки?
А тепер пограємо гру "Хто правильно пояснить". Я кожній команді роздам картку з прислів'ям, а ви повинні правильно і швидко його пояснити. (Наприклад: 1. Багато снігу - багато хліба. 2. Бережи ніс у великий мороз. 3. Де багато пташок, там немає комашок, тощо).
Сьогодні прочитаємо оповідання Г Тютюнника "Лісова сторожка". А чим відрізняється оповідання від вірша?
Читання оповідання вчителем.
Про яку пору року йде мова в оповіданні? Знайдіть ці рядки в тексті. А що означає слово "ожеледиця"? Якими синонімами можна замінити це слово?
Зараз ми відпочинемо і пограємо в гру "Об'єднайте синоніми". Я буду читати ряд іменників, які відносяться до одного синонімічного ряду, а ви спробуйте знайти слово, яке буде зайве. Коли ви це слово почуєте -хлопнете в долоні. (Наприклад: вітер, вихор, ураган, злива, буря; зал, кімната, кабінет, будинок, приміщення тощо) Словникова робота. Читання ланцюжком.
Чому автор так назвав своє оповідання? А як би ви назвали його? Чому?
Вибіркове читання.
- Виберіть слова і вирази, які змальовують зовнішність лісника і характеризують його ставлення до природи; опис песика; опис сторожки; опис лісу.
- Осмислення сприйнятого матеріалу.
- Як ви гадаєте, чому ліс зустрів Дениска, як тата? Чому про песика сказано: "що він, бідовий"? З чого видно, що лісник, Дениско і песик - давні друзі?
- Ви помітили, що в творі є дуже багато цікавих виразів? Якщо ні, я вам підкажу, а ви повинні їх пояснити. (Завдання на картках)
- Ви вже добре знаєте зміст оповідання. Тепер спробуйте його поділити на окремі частини і скласти план. (Роботу закінчують дома.)
Казка "Казка про рідний край"
- Ви вже вивчали вірші та оповідання про природу. А сьогодні ми прочитаємо казку «Казка про рідний край». Як ви думаєте: про що в ній йдеться мова? А що таке казки? А хто їх створює?
- Які казки ви знаєте? Спробуйте пригадати. Поділіться на дві команди (Вчитель роздає картки. За дві хвилини напишіть назви казок.
- Яка команда напише більше отримає нагороду.)
- А тепер послухайте уважно казку.
- Що в ній розповідається? (Діти визначають тему казки).
- А тепер мовчки прочитайте казку. Під час читання поділіть текст на окремі частини і складіть план. Коли знайдете незрозумілі слова - випишіть. (Діти працюють)
- Які слова були незрозумілі? Спробуємо разом їх пояснити (Слова: шанувальники, пригнічує, докучливі, багрянцем).
Складання плану (по командам).
- Зараз ми пограємося і відпочинемо. Гра «Скажи без затримки». Я буду називати слова а ви швидко називаєте синоніми до цих слів. (Наприклад: сміятися (плакати), активний (пасивний), корисний (шкідливий), хворіти (видужувати) тощо).
- Знайдіть у казці описи, розповіді, міркування. (Можна завдання дати по групах або індивідуально).
- Про що вони? Чим опис відрізняється від розповіді, розповідь від міркування, міркування від опису? (Якщо є труднощі - допомогти учням, пояснити, нагадати, підказати).
- Яким виявився рідний край пташки? Знайдіть слова в тексті.
- Чому пташка перестала співати? Як ви гадаєте, що могло б статися, якби пташка і дальше залишалася в клітці?
Вчитель роздає картки. Завдання: виписати з тексту синоніми.
Поясніть вирази: «сумовиті піски», «стріла взлетіла», «пісня журби», «пісня радості»
Читання в особах. Робота над інтонацією діалогів. Вчитель підводить підсумок уроку.
ДОДАТОК 9
Дружна сімейка
Дощові води, стікаючи в яр, вирили у схилі глибоку канаву, із жовтими глинистими боками. Понад нею ми й спиналися на гору. Майже на вершині донька зупинила мене, стривожено гукаючи:
-Ой! Татку, поглянь, кленок помирає.
- Де?
- Ось-ось...
Кленок був крихітний. З трави визирала тільки голівка жовто-червоного листка. Я оглянув пагонець і запитав:
- А чому ти гадаєш, що кленок помирає?
- Листочок пожовтів.
- Це його осінь забарвила у свій улюблений колір.
- А ще - кленок скоро впаде, бачиш?
- Це вже інша справа.
Кленок ріс на самісінькому краєчку канави, і, схилившись, ми побачили, що й корінчики його визирають з-під землі, вже присохли. Весною, коли побіжать талі води, вони підмиють землю, берег осунеться, і деревце загине.
Зваживши все це, ми пішли додому, взяли заступа, викопали кленка разом із грудкою чорнозему. Викопали і замислились: де ж його посадити?
- Татку, - звернулась до мене донька, — а давай посадимо його на галявинці нашій!
- Давай.
- І на ній ростиме кленок... Наш кленок, якого ми врятували.
- Правильно, доню.
Так, розмірковуючи, ми прийшли на галявинку, знайшли на ній крихітного ясенка, що ріс неподалік своїх батьків, кремезних та дужих, і посадили кленка поруч ясена, щоб росли вони в парі, не заважали один одному і були щирими друзями.
-Кленок і ясенок - братики. Еге ж, татку?
- Братики.
- А давай ще й сестричку до них поселимо?
- Сестричку? Це думка... Буде в них дружня сімейка.
Ми відшукали маленьку берізку і посадили її поруч з кленом та ясенем... Весною дерева дружно зазеленіли. Ростуть вони весело, міцні та гарні.
ДОДАТОК 10
Тема. Зображення золотої осені в оповіданні О.Копиленка "Жовкне листя".
Мета. Допомогти дітям відчути красу зображеного пейзажу через розкриття особливості мови і стилю автора.
Спершу класовод проводить підготовку до читання тексту і первинну орієнтацію в усьому: пропонує прочитати заголовок твору і прізвище письменника,, пригадати, з якими творами О.Копиленка вже ознайомлені, про кого і як він писав. Учні висловлюють передбачене, що оповідання "Жовкне листя" про осінь, осінню красу. Вчителька наголошує, що автор теж по-своєму бачить осінь, і його вражає щось своє, не помічене іншими.
Текст читає вчитель. Потім школярі діляться враженнями. Вони помітили, що батько-рік одягнув дерева в багаті осінні шати, але їхня радість від того недовга.
Відчувається, що діти сприйняли, зрозуміли твір. Починається його поглиблений аналіз. Визначаються образи (клен, берізка, квіточки) та художні засоби, за допомогою яких вони набувають індивідуальних, неповторних рис. Це передусім емоційні слова: багрянець, зронить, вирізьблений, насторожено. (Вчитель прагне, щоб учні відчули значення цих слів, увели їх у свій активний словник).
Під час повторного читання уривків описів дерев класовод пропонує школярам знайти слова та образи, які передають настрій і ставлення автора до зображеного. Діти мають відповісти, яким вони побачили клен, чому він замріяний, чому сумує. Які почуття викликала його доля? (Стоїмо ми біля замріяного клена і не хочеться нам, щоб налетів вітер.)
Далі учні ніби мандрують до берізки. Яка вона? Відповіді школярі знаходять у тексті.
Від берізки-до квіточок на узліссі. І знову шукають слова, образи, які розкривають ставлення письменника до зображеного (це яскраві епітети, метафори).
Юні читачі поступово відчувають, як автор передає почуття замріяності, суму осіннього лісу. Ліс в їхній уяві ожив, олюднився - вони прилучилися до розуміння персоніфікації - важливого художнього засобу, здатного передавати авторське (і наше) ставлення до природи, її явищ.
Щоб закріпити ці знання, вчителька вдається до цікавих видів роботи. Дітям пропонується чітко уявити побачене і відчуте в осінньому лісі, а потім змалювати словами своє бачення. Передбачається обов'язкове відображення настрою.
Інший вид роботи-письмовий: пропонується дописати текст, використовуючи слова для довідок.(Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов... Ось налетить... і почне безжально зривати осінню красу зажуреного..., оголить його і гулятиме серед голого гілля.)
Слова для довідок: клен, вітер, вечір.
На цьому уроці послідовно ведеться робота над словом як засобом виразності. Вчитель домагається того, щоб учні зрозуміли особливість художнього бачення і відтворення життя, вміли цінувати образне слово, його можливості, прилучалися до свідомого читання, проймалися світобаченням і відчуттям автора.
ДОДАТОК 11
Тема. Стежка доброти.
Мета. Сприяти цілісності навчання через ознайомлення і аналіз нового твору. Вчити робити висновки, аналізувати прочитане. Продовжувати формувати навички виразного і правильного читання. Збагачувати словниковий запас учнів з теми, що вивчається. Виховувати чуйність, бажання творити добро.
Хід уроку
І. Актуалізація знань учнів.
I. Бесіда. Над якого темою на уроках читання ми працюємо? Які зміни в природі викликав прихід зими? В яких творах розповідається про допомогу дітей тваринам узимку? Хто автор? Чи тільки тваринам необхідна допомога взимку? Хто ж ще потребує допомоги взимку? - про це ви дізнаєтеся з ключових слів оповідання, над яким ми будемо сьогодні працювати.