Курс читання у початкових класах будується на єдиній методологічній основі з курсом літератури у старших класах, із врахуванням вікових особливостей молодших школярів. Та, на жаль, вчителі часто не враховують цих особливостей, що й породжує значні недоліки у засвоєнні літератури учнями. Адже, якщо дитина не засвоїла певних знань і це не зв'язано з певними зовнішніми чи органічними проблемами, то - це невдача вчителя, який не зумів вплинути на учня художнім твором, а, отже, не здійснив вплив на інтелектуальну і емоційну сферу особистості. Дуже часто це зв'язано з не врахуванням вікових особливостей сприймання, мислення, пам'яті учнів.
Для перевірки гіпотези дипломної роботи про те, що якщо аналіз художнього твору проводити з врахуванням особливостей сприйняття його молодшими школярами, то ефективність засвоєння змісту художнього твору учнями стане більш ефективним, нами був проведений педагогічний експеримент у 4-А і 4-Б класах Переволоцької ЗОШІ-ПІ ступенів Бучацького району, Тернопільської області, охоплено 36 школярів.
Дослідження проводилося у три етапи. На першому етапі визначили наявний рівень сприймання, спостереження за характером активності учнів і роботою учителя. На другому етапі - проведення уроків із використанням експериментально-розроблених вправ. На третьому етапі - перевірка ефективності розроблених вправ, формування рекомендацій щодо кращого сприймання твору для його аналізу.
У ході констатувальної частини дослідження було виявлено, що вчителі недостатньо враховують індивідуальні і вікові особливості сприймання дітей. Крім того, вчителі викладають предмет за однією схемою: прочитати текст, переказати, скласти план, відповісти на запитання в кінці твору, інколи використовують читання в особах. Звичайно, дітям не цікаво, нудно виконувати одні і ті ж завдання на кожному уроці. Для того щоб учні засвоїли ефективно зміст уроку чи всю систему уроків читання, вчителеві потрібно на протязі уроку використовувати вправи, пізнавальні завдання, які створюють умови для кращого розуміння тексту, а, отже, його засвоєння. При чому ці вправи повинні враховувати вікові особливості сприймання молодших школярів, рівень їх знань, а також їх індивідуальні особливості і бути спрямованими на зону найближчого розвитку кожного школяра.
Ми розробили систему вправ, які можна використовувати на уроках читання в початкових класах для розвитку психічних процесів і кращого засвоєння творів через врахування особливостей сприймання молодших школярів під час аналізу художніх творів.
Насамперед, перед проведенням експерименту (використання спеціальних вправ на уроках читання), ми провели усне опитування у контрольному і експериментальному класах для встановлення рівня сприймання в учнів четвертих класів. Результати опитування виділені в таблиці 1 у процентному відношенні відповідно до кількості учнів, що брали участь у дослідженні.
Таблиця І
Рівні сприймання експериментального і контрольного класів до використання методики
| Класи | Кількість учнів | Рівні | |||||||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | ||||||||
| Репродуктивний | |||||||||||
| Фрагментарний підрівень | Сюжетно-логічний підрівень | Емоційно - сюжетний | Інтуїтивно- художній | Елементарний усвідомлено-художній | |||||||
| Кількість учнів | % | Кількість учнів | % | Кількість учнів | % | Кількість учнів | % | Кількість учнів | % | ||
| 4-А Експериментальний | 18 | 4 | 22,2 | 4 | 22,2 | 6 | 33,3 | 4 | 22,2 | ||
| 4-БКонтрольний | 18 | 4 | 22,2 | 6 | 33,3 | 5 | 27,7 | 3 | 16,6 | ||
Щоб виявити наявність певного рівня сприймання молодшими школярами було запропоноване невелике оповідання "Чому так гірко плакав хлопчик?" [Додаток 7]. Після його прослуховування учням задавали запитання загального характеру: "Що ти можеш сказати про це оповідання або чим воно тобі сподобалося?" Ми отримали такий результат (Таблиця 1):
1. Експериментальний клас (Е):
• четверо дітей відповіли: "Оповідання їм не сподобалося, бо хлопчик плакав. Тому воно погане". Дана відповідь свідчить про наявність сюжетно-логічного підрівня репродуктивного рівня сприймання. Діти сприймають не окремі деталі, героїв, явищ, а в конкретно-сюжетних зв'язках твору, тому дають більш загальну цілісну оцінку твору.
• Четверо дітей відповіли: "Хлопчик заплакав, бо зрозумів, що робити погані справи - це погано. Краще допомагати і всі будуть раді" або "Хлопчик робив погані вчинки і всі були нещасні, а коли хороші - усі були раді". Ці відповіді свідчать про більш вищий рівень сприймання - емоційно-сюжетний. Діти не тільки співпереживають, але й роблять висновки про дії героя, тобто проявляють увагу причинно-наслідковим зв'язкам, мотивам поведінки, його внутрішньому стану.
• Шестеро дітей відповіли: "Подобається, бо воно спочатку про те, як хлопчик поводився погано, не слухався нікого, а потім - почав допомагати і всі були раді. Значить всі щасливі, а спочатку всім було погано. Мені спочатку було хлопчика не шкода, а жаль тих, кому він робив погано. А потім він зрозумів як добре бути хорошим. Він мені теж таким подобається."
Така відповідь свідчить про наявність інтуїтивно-художнього рівня, оскільки діти поступово догадуються про те, чому це оповідання хороше через вираження свого відношення до нього, діти дають оцінку не тільки головних, але й інших героїв.
• Четверо дітей відповіли: "Оповідання сумне. У ньому розповідається про хлопчика, який зрозумів яким він був поганим раніше, і яким він став. У нього залишається почуття, що він дуже погано поводився з людьми і йому страшно - чи про ці погані вчинки будуть люди згадувати?" Це елементарний усвідомлено-художній рівень. Діти більш глибше, ніж на попередньому рівні, розуміють прихований зміст висловів, стараються розгадати художній смисл цих виразів. Це свідчить про вищі показники розвитку дітей, прояв рефлексії. Відповіді дітей викладені в більш загальному вигляді.
2. Контрольний клас (К):
Результати в якісному плані такі ж як в експериментальному класі. Відмінність лише в кількості дітей того чи іншого рівня сприймання (Таблиця 1).
Крім того, виходячи із спостереження за роботою учнів на уроці читання й виділення умовно трьох груп дітей (труднощі у відповідях на запитання, труднощі в складанні плану, труднощі в поясненні слів твору), після опитування можна виділити дві групи дітей: перша група - діти, яким важко відповідати на запитання, через погане розуміння змісту твору (Е - 6 учнів, К -5 учнів); друга група - діти, яким важко пояснити слова, фразеологізми, через малий словниковий запас і недостатнє розуміння змісту твору (Е - 9 учнів, К -11 учнів). А все це веде до того, що окремим дітям важко складати план до твору.
Як правило діти з 1-им і ІІ-им рівнем сприймання мають низький рівень словникового запасу, їм важко пояснити слова, фразеологізми. В основному проблеми із відповідями на запитання мали діти 1-го рівня сприймання. Це стосується як експериментального, так і контрольного класів.
Крім того, було запропоновано скласти план до даного тексту усно. У дітей, які мали III-ій рівень сприймання при складанні плану, спостерігалися незначні труднощі. При наявності IV-ого рівня - труднощів не було. А в учнів з 1-им і ІІ-им рівнем сприймання були помітні значні труднощі: довго думали, часто змінювали назву, переставляли слова місцями або мовчали. Це було виявлено у двох класах.
Поряд із цим дітям було запропоновано переказати оповідання. Результати експериментального й контрольного класів були такими:
• дітям з 1-им рівнем сприймання важко переказувати зміст твору;
• діти з II-им рівнем - поряд з переказуванням змісту твору починали згадувати свої життєві історії, тобто виникають уявлення, які конкретизуються особистим згадуванням;
• діти з III-ім рівнем - поряд із спогадами свого життя, учні могли проаналізувати образи твору реалістично, визначити їх цінність порівняно із своїми спогадами;
• діти з ІV-им рівнем - переказують твір "бачать" образи і картини, змальовані письменником, без опосередкованих спогадів.
Таким чином, щоб дибитися сформованості у дітей ІV-го рівня сприймання потрібно, щоб вчителі на уроках читання орієнтувалися не на засвоєння просто знань, а на розвиток любові до читання як виду мистецтва, що повинно впливати на розвиток емоційної і інтелектуальної сфер. А для цього робота вчителя повинна бути зосереджена на формування ІV-го рівня сприймання через розуміння твору, через роботу з словами, через виразне читання тексту, розгляд твору на емоційному рівні, враховуючи особливості молодших школярів.
Для цього ми розробили ряд вправ, які можна використовувати на уроці читання згідно "Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи" на основі "Читання для 4(3) класу" (за редакцією Н.Ф.Скрипченко та ін.- К., 1991) [Додаток 8].
Дані вправи вчителька експериментального класу використовувала на уроці. У контрольному класі такі вправи не використовувались, а аналіз твору здійснювався за стандартною методикою: прочитати твір, переказати, скласти план, дати відповіді на запитання, які подані в кінці тексту, інколи читання в особах.
Щоб виявити ефективність розроблених вправ, було запропоноване невелике оповідання "Дружна сімейка" [Додаток 9]. Опитування і діагностування рівня сприймання здійснювалось як на першому етапі. Отримали такі результати (Таблиця 2).
Таблиця 2 Рівні сприймання Е і К класів після проведення методики