Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
(реферат)
Зміст
1. Зміст навчальних програм
2. Огляд основних та додаткових підручників з української мови
3. Методика опрацювання частин мови в початкових класах
4. Список використаної літератури
Вивчення іменника як частини мови у початковій школі передбачене програмою для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів (2009 р.).
Згідно розділу програми, підготовка до вивчення іменника проводиться вже в першому класі і полягає у розвитку в учнів уваги до лексичного значення слова. Проходить накопичення того конкретного матеріалу, на основі якого стає можливим узагальнення відносно типового для іменника лексико-граматичного значення: означає назву предмета.
Згідно змісту навчального матеріалу учні 1-х класів повинні:
· впізнавати і розрізняти слова-назви предметів, ознак, дій;
· вміти поставити до слів питання;
· володіти загальновживаними українськими словами, зокрема тими, що стосується навчальної діяльності;
· відрізняти на слух загальновживані українські слова від слів споріднених мов з тим самим значенням.
За програмою, у 2 класі здійснюється більш цілеспрямована робота над іменниками в процесі вивчення теми "Слова, які відповідають на питання хто? що?, і :
· учні повинні навчитися ставити питання до іменників;
· розрізняти іменники, які відповідають на питання хто? Що?;
· змінювати за зразком іменники, які відповідають на питання хто? що?, за числами (один-багато);
· розуміти роль іменників у мовленні.
Поступово у дітей починає формуватися розширене розуміння назви предметів.
За програмними вимогами, на кінець другого навчального року діти повинні вміти визначати головні члени речення із трьох-чотирьох слів, у якому підмет виражений іменником у називному відмінку, а присудок — особовими формами дієслова, самостійно добирати синоніми та антоніми до іменників і вводити їх у речення.
У 3 класі згідно вимог програми учні повинні:
· мати уявлення і поняття про іменник як частину мови; впізнавати в тексті і самостійно добирати іменники, ставити питання до іменників, що належать до різних родів;
· будувати сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв’язку закінчення і прийменники;
· розрізняти іменники – назви істот і неістот, правильно ставити до них питання;
· розрізняти власні і загальні іменники, добирати відповідні приклади;
· вживати в письмових текстах власні іменники з великою буквою;
· відносити до іменників за поставленим питанням (що) опредмечені якості, дії (зелень, добро, плавання, напис);
· розрізняти і пояснювати в процесі навчальної роботи іменники в прямому і переносному значеннях;
· визначати рід іменників, ставити питання і відносити іменник до одного з родів;
· змінювати іменники за числами, визначати число іменників;
· знати назви відмінків і відмінкові питання; змінювати іменники різних родів за відмінками з орієнтуванням на зразок, навчальну таблицю;
· добирати найуживаніші (1-3) синоніми та антонім до заданих іменників;
· вживати синоніми і антоніми в усних і письмових висловлюваннях; брати участь в удосконаленні в навчальних і власних текстів за допомогою синонімів.
Ці завдання вирішуються під час вивчення таких тем:
Загальне поняття про іменник (питання, значення, роль та зв'язок у реченні). Іменники, що означають назви істот і неістот.
Власні й загальні іменники. Велика літера у власних іменниках.
Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.
Вправи на визначення роду іменників. Спостереження за родовими закінченнями іменників.
На кінець третього навчального року учні повинні вміти - виконувати аналіз за частинами мови, встановлювати зв'язок слів, визначати головні і другорядні члени у реченнях із трьох-шести слів, у яких підмет виражений іменником у називному відмінку, а присудок — особовими формами дієслова, будувати зв'язну розповідь за малюнками з використанням дієслів з п'яти-шести речень (усно) і з чотирьох-п'яти речень (письмово).
Згідно вимог програми учні 4-го класу повинні:
· відносити до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають на питання що?;
· добирати до поданих іменників 2-3 синоніми, антоніми;
· розкривати значення (2-3) багатозначного іменника; вводити його в словосполучення, речення (у процесі виконання навчальних вправ);
· визначати рід і число іменників;
· змінювати іменники за числами і відмінками;
· визначати початкову форму іменника (називний відмінок однини);
· змінювати в процесі словозміни іменників;
· перевіряти за словником закінчення в родовому і орудному відмінках іменників на - ар, - яр;
· використовувати в мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду — назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
· вживати: подвоєння букв на позначення м’яких приголосних перед закінченням – ю в орудному відмінку іменників жіночого роду з основою на приголосний; апостроф перед закінченням –ю в іменниках з основою на б, п, в, м, ф;
· не вживати подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
· користуватися навчальними таблицями відмінювання іменників у множині в процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників, вживання прийменників з іменниками в окремих відмінках;
· вживати літературні форми закінчень -ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини.
Таким чином, розділ програми середньої загальноосвітньої школи "Мова. Мовлення, правопис і розвиток мовлення", який включає вивчення теми "Іменник" у 1—4 класах, забезпечує тісний взаємозв'язок лексичних, граматичних, орфоепічних знань та мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів, які є фундаментальною основою для подальшого вивчення іменника в старших класах.
Вивчення рідної мови у початкових класах здійснюється за допомогою таких підручників:
Таблиця 1
Основні та додаткові підручники та навчальні посібники
Назва | Автор | Клас | Видавництво | Рік видання |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Основні підручники та навчальні посібники. | ||||
Буквар (підручник) | Вашуленко М.С.,Скрипченко Н. Ф. | 1 | Освіта | 2004,2007 |
Рідна мова (підручник) | Білецька М.А., Вашуленко М.С. | 2 | Освіта | 2002 |
Рідна мова (підручник) | Білецька М.А., Мельничайко 0.1. | 3 | Освіта | 2003 |
Рідна мова (підручник) | Вашуленко М.С. та ін. | 4 | Освіта | 2004 |
Додаткові підручники та навчальні посібники | ||||
Супутник букваря (посібник) | Вашуленко М.С, Вашуленко В.Ф. | 1 | ТОВ «КІМО» | 2004 |
Буквар (підручник) | Чорна М.М., Грабар Д.І. | 1 | Світ | 1995 |
Буквар (підручник) | Луцик Д.В., Проць М.М., Савшак А.С. | 1 | Світ | 2004-2007 |
Одним з аспектів навчання мови є мовленнєва діяльність. Програми для середньої загальноосвітньої школи передбачають набуття учнями елементарних знань про мову і мовлення, однак основна увага приділяється забезпеченню і розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності: слуханню-розумінню (аудіюванню), говорінню, читанню, письму.
Навчання грамоти за Букварем М.С.Вашуленка, Н.Ф.Скрипченко побудоване на мовленнєвій основі і цьому слугують малюнки, тексти і вправи.
Відповідно до мети вивчення мови у букварі є достатня кількість синтетичних вправ, завдань, текстів для ознайомлення зі словами-назвами предметів.
Вивчаючи букви, вчителі прокладають мовну стежину від звука до знайомих дітям слів, а також і до нових слів, які можуть стати гарними помічниками дитини у здійснені нею однієї з найважливіших потреб-потреби в спілкуванні, у мовному самовиражені.
Підручники написані відповідно до вимог школи, на належному науково-теоретичному та методичному рівні. Навчальний матеріал, його зміст та розміщення повністю відповідають вимогам програми для середньої загальноосвітньої школи.
У підручниках передбачено застосування на уроках елементів програмового, проблемного і диференційованого навчання, розвитку мислення дітей, є багатий матеріал для мотивації навчальної діяльності учнів та актуалізації знань.
Для кожного розділу у підручниках підібрано цікавий і різноманітний матеріал, робота над яким забезпечує розвиток усного і писемного мовлення, творчої уяви, сприяє досягненню виховної та розвивальної мети навчання. Крім того, виділено окремі групи завдань: на класифікацію та узагальнення, з логічним навантаженням, з елементами досліджень.
Вдало авторами підручників розроблено і методичний апарат: завдання нестандартні, різної складності з урахуванням вимог програми. Подані вони в логічній послідовності з поступовим нарощуванням труднощів.
Інструкції до вправ чіткі та зрозумілі.
Шрифт чіткий і відповідає віковим особливостям учнів, гарне поліграфічне оформлення підручників, якісний папір.
Важливе завдання початкового навчання української мови — прищепити молодшим школярам звичку осмислено ставитись до мовних явищ, орієнтуватися в мовній структурі, сформувати науково правильні уявлення з фонетики і графіки, лексики, словотворення, граматики (морфології і синтаксису).
Коли учні беруть у руки перший підручник з української мови, слід виховувати в них почуття гордості за рідну мову. Адже успіх в оволодінні мовними знаннями, мовленнєвий розвиток дітей значною мірою залежатимуть від того, як буде сформовано в них інтерес до рідного слова, до пізнання нового в мові, від того, як часто на уроках діти "відкриватимуть" для себе маленькі таємниці мовної глибини.
У ході первинного ознайомлення учнів 2 класу з іменником їхню увагу звертають на лексичний бік слова, тобто на його значення, і на граматичний — постановку до слова граматичного питання, зв'язок його в реченні з іншими словами, на те, яким членом речення, головним чи другорядним, може бути слово.