Ефективний тест не може складатися з неефективних завдань. У такому випадку природно порушити питання про ознаки, що відрізняють ефективне завдання від неефективного. З погляду змісту, ефективне завдання перевіряє важливий елемент змісту навчальної дисципліни, що нерідко називають ключовим для необхідної структури знань випробуваних. У тест відповідно включаються тільки такі завдання, що експерти визнають як ключові елементи досліджуваної навчальної дисципліни.
У визначенні ефективності тесту звертається увага на два ключових елементи - це число завдань тесту і рівень підготовленості тих, хто проходить цей тест.
Якщо з якого-небудь тесту з великим числом завдань зробити оптимальний вибір меншого числа, то може утворитися система, що не уступає помітно по своїх властивостях тесту з порівняно великим числом завдань. Тест із меншим числом завдань у такому випадку можна називати порівняно більш ефективним.
Ефективність тестів може залежати і від форми. Порушення тестової форми завжди приводить до гіршого вираження змісту і до гіршого розуміння змісту завдання випробуваними.
Ефективність тесту залежить також і від принципу підбора завдань. Якщо підбирати завдання для виміру на всьому діапазоні зміни складності, то знижується точність виміру на окремій ділянці. І навпаки, якщо прагне точно вимірити знання випробуваних, наприклад, середнього рівня підготовленості, то це зажадає мати більше завдань саме даного рівня труднощі.
Тому тест не може бути ефективним узагалі, на всьому діапазоні підготовленості випробуваних. Він може бути більш ефективний на одному рівні знань і менш - на іншому. Саме цей зміст вкладається в поняття диференційноїефективностітесту.
Використана література
1. Дидактика сучасної школи: Навч. посібник для вчителів Б.С. Кобзар, Г.Ф. Кумаріна, Ю.А. Кусий та ін. Під ред. В.А. Онищука. К: Рад. шк., 1987. - 351 с.
2. Челишкова М.Б. Теорія і практика конструювання педагогічних тестів. – М.: Дослідницький центр проблем якості підготовки спеціалістів, 2001