Розв‘язуючи математичні задачі фінансового змісту, учні вчаться застосовувати математичні знання в фінансовій сфері, що сприяє розвитку особистості та готує їх до дорослого життя в умовах ринкової економіки. Через математичні задачі фінансового змісту відбувається поступове ознайомлення учнів з фінансовими термінами, поняттями та означеннями протягом курсу математики в основній школі (дод1.3. Психолого-методичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи під час навчання математики
Активізація пізнавальної діяльності учнів залежить від багатьох факторів, які можна поділити на дві групі. Першу групу складають суб’єктивні фактори, до яких відносяться вікові та індивідуальні особливості учнів, які проявляються у їх здібностях, рівнях пізнавальної діяльності, мотивах навчання тощо. До другої групи відносяться об’єктивні фактори: зміст навчання, методи та прийоми навчально-педагогічної діяльності вчителя, способи керування навчальною діяльністю учнів. Ці групи тісно пов’язані між собою, оскільки суб’єктивні фактори, формуючись під впливом об’єктивних, опосередковують вплив останніх на учня.
1.3 Психолого-методичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи під час навчання математики
1.3.1 Психологічні основи активізації пізнавальної діяльності учнів підліткового віку
Досягнення активізації пізнавальної діяльності відбувається за рахунок створення необхідних для цього умов - реалізації внутрішнього потенціалу та пізнавальних можливостей кожної дитини. “Пізнавальні процеси є складовою будь-якої людської діяльності, які забезпечують ту або іншу її ефективність [54, c.47]”. Важливо допомогти дитині пізнати себе, свої здібності, нахили в процесі навчально-виховної діяльності.
У підлітковому віці психологи [7] виділяють три стадії:
· “локально-капризна”(10-11 років), коли загострена потреба у визнанні дорослими;
· “право-значима”(12-13 років), яка характеризується потребою в суспільному визнанні, в важливості власної діяльності;
· “стверджувально-дійова”(14-15 років), коли домінує готовність проявити себе, використати власні можливості.
Як відомо, на будь-якій стадії підліткового віку всі сторони розвитку включають перехід від дитинства до дорослості. Внаслідок цього відбувається перебудова організму, зміна відносин з однолітками та з батьками. Також змінюються моральні, етичні, соціальні та духовні потреби особистості, відбувається становлення самосвідомості. Найважливішим новоутворенням у підлітковому віці, на думку психолога Л.С.Виготського, є те, що “у драму розвитку вступає нова діюча особа, новий якісно своєрідний фактор – особистість самого підлітка [9,с.238]”. Тут виникає конфлікт між уявою про себе та власними реальними можливостями. У цьому віці спостерігається потреба зміцнювати свою соціальну роль, спостерігається допитлива думка, як він виглядає в очах інших, особливо це стосується небайдужих йому людей. Самосвідомість підлітка характеризується почуттям дорослості. Підліток вже починає ставити себе на місце дорослого та перестає вважати себе дитиною. Але для повної реалізації власних потреб не вистачає досвіту, розвитку моральних, інтелектуальних та фізичних якостей. На цьому базуються характерні вікові конфлікти підлітків з навколишніми людьми. Для розв’язування цієї проблеми психологи радять залучати дітей підліткового віку в діяльність, яка має серйозні мотиви, але посильна для даного віку [50].
У цьому віці прагнення до спілкування обумовлено потребою визнання цінності власної особистості та власного місця в колективі. Підліток знаходиться під впливом групи однолітків, його власний погляд залежать від колективної думки. Тому навчальна діяльність повинна включати якомога більше колективних форм організації.
Процес навчання стає реалізацією активності учня підліткового віку. В процесі власного вибору засобів та шляхів у процесі навчання, учні самостверджуються. Вони починають набувати систематичні знання з основ наук, переходять до теоретичних понять, що вимагає досконалих способів набувати знання. Розвиток наполегливості у розв’язанні проблем, умінь приймати рішення, здатності знаходити правильний шлях розв’язання стає основою навчальної діяльності цього віку. В основній школі формуються вміння доводити істинність набутих знань, тобто вміння логічно міркувати, поєднувати індукцію з дедукцією, усвідомлювати хід міркувань та самокритично ставитись до власних висновків.
У більшості підлітків відмічається зростання обсягу уваги, її концентрації і стійкості, розвивається цілеспрямоване запам’ятовування та зростає їх продуктивність. Мислення учнів цього віку відзначається критичністю, власні дії стають більш контрольовані.
У підлітковому віці зазнає якісних змін мотивація навчання, яка все більше пов’язується з підготовкою до майбутньої трудової діяльності, усвідомлюючи обов’язок. Завдяки цьому поглиблюються і диференціюються пізнавальні інтереси. Прагнення підлітків до індивідуалізації та ствердження власної позиції може підсилювати пізнавальні мотиви учнів. Це вимагає великої уваги з боку вчителя. Тому важливо підкреслити важливість використання принципів навчання, що ведуть до активізації пізнавальної діяльності підлітка: проблемність, діалог, індивідуальний підхід тощо. Однак у деяких підлітків спостерігається нестійкість мотивів та інтересів до навчання. Послаблення інтересу до навчання може виникнути внаслідок власних невдач в цьому процесі, які викликають внутрішні переживання, а самолюбство породжує прагнення зробити вигляд, ніби оцінки успіхів у навчанні не мають для них істотного значення. Це стає однією з причин негативного ставлення до навчання.
Наприкінці підліткового віку учні починають усвідомлювати необхідність самостійного вибору подальшої програми освіти та трудової діяльності. Вона ґрунтується на сформованості достатньо стійких інтересів та переконань, на орієнтованості в різних галузях праці та суспільно корисній діяльності.
Врахування зазначених психологічних особливостей розвитку підліткового віку приводить до вибору певних методів та прийомів навчальної діяльності, які сприяють активізації пізнавальної діяльності при роботі з математичними задачами.
У цьому віці відбувається спостереження, конкретизація, узагальнення та порівняльний аналіз фінансової ланки життя. Для допомоги дитині в усвідомленні фінансово-математичних істин повинен бути підручник, якій надалі стане довідником на все життя.
Врахування особливостей навчання допомагає підібрати відповідні методи навчання та учбовий матеріал, який усвідомлюють школярі на базі математичних задач фінансового змісту.
1.3.2 Методи, засоби та прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів 9 класу у процесі розв’язування математичних задач фінансового змісту
Реформою математичної освіти передбачено в процесі навчання все більше використовувати різноманітні форми та методи організації учбового процесу. Це дозволяє враховувати відмінності в підготовці учнів, в рівнях їх пізнавальної активності, а також реалізовувати міжпредметні зв'язки та приділити більше уваги виховній роботі в процесі навчання.
Проблему розвитку пізнавальної активності та самостійності учнів не можна розглядати окремо від удосконалення форм, методів та засобів навчання. Це дає підставу для ретельного аналізу організації навчання та впливу методів, засобів та прийомів на активізацію пізнавальної діяльності учнів. Серед методів, засобів та прийомів навчання, що стимулюють активізацію пізнавальної діяльності учнів, дослідники виділяють такі:
· оновлення змісту і зміцнення міжпредметних зв’язків;
· удосконалення методів навчання;
· розробки та впровадження методів проблемно-розвиваючого навчання;
· модернізація уроку;
· розширення набору форм самостійної роботи та активізація самостійної роботи на уроці;
· запровадження особистісно-орієнтованого навчання;
· комп’ютеризація навчального процесу.
Розглянемо особливості наведених методів, прийомів та засобів при використанні їх в процесі розв’язування математичних задач фінансового змісту.
Відразу зауважимо, що введення математичних задач фінансового змісту в курс математики основної школи є елементом оновлення змісту і зміцнення міжпредметних зв’язків. Підставою для такого висновку є закладені фінансові данні цих задач, які розширюють знання, вміння та навички дітей у використанні математичних знань. Такі задачі раніше не використовувались в курсі математики основної школи, але сьогоднішні ринкові відносини в державі є підґрунтям для оновлення системи учбових задач саме завдяки включенню математичних задач фінансового змісту в процес навчання.
Для досягнення активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання всі педагоги звертають увагу на важливість використання різних методів та прийомів проблемного навчання. С.Л. Рубінштейн, характеризуючи природу розумового процесу, зазначав: “Початковим моментом розумового процесу як правило є проблемна ситуація. Мислити людина починає тоді, коли в неї з’являться потреба щось зрозуміти. Мислення починається з проблеми чи запитання, здивування чи нерозуміння, з протиріччя [50, с.26]”.
Проблемний підхід при вивчені курсу математики основної школи є орієнтованим на активізацію мислення та пізнавальної діяльності учнів. Навчання учнів за допомогою готових прийомів розумової діяльності дає можливість досягти учнями лише звичайної активності, але не творчої. Використання проблемних ситуацій при роботі з математичними задачами фінансового змісту підвищує продуктивність пізнавальних процесів, розвиває творчі здібності учнів, веде до глибокого та міцного засвоєння знань, вчить робити самостійні “відкриття” та знаходити їх застосування в бурхливому потоці життя.