Активізація пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання математики (стр. 20 из 21)

Другий тест було побудовано за селективним методом, який потребував вибору однієї або декількох альтернатив із множини запропонованих (див. додаток З).

З метою виявлення предметної спрямованості інтересів учнів, було запропоновано перше завдання в тесті: "Виписати предмети, які Ви вивчаєте в стовпчик та напроти кожного поставити відповідне число: 3 – якщо Ви любите предмет; 2 – якщо предмет Вам подобається; 1 - якщо Ви ставитись до нього байдуже; 0 – якщо Вам предмет зовсім не подобається." Обчисливши середній бал, отримали данні діаграми, які відображені на мал. 2.16.

Як видно з діаграми, алгебра займає п’яте місце серед шкільних предметів,

Мал. 2.16.Середній бал інтересу учнів до навчальних предметів

На запитання "Чим Вам подобається математика?" учні відповідали:

· своїм науковим змістом, багато важливих та цікавих знань – 26 %;

· тим, як веде урок вчитель – 37 %;

· задачами, які ми розглядаємо –22 %;

· легко вивчати та цікаво виконувати домашнє завдання – 14 % ;

· математика допомагає мені в житті – 1 %.

На запитання "Що не подобається в математиці?" були такі відповіді:

· не бачу застосування знань у житті, необхідності у вивченні -23 %;

· багато не розумію, важко вчити -17 %;

· не подобаються задачі, які ми розглядаємо - 13 %;

· на уроках нецікаво - 27 %;

· багато домашнього завдання - 20 % .

Цікавими виявились відповіді і на запитання: "Чим подобається займатися на уроках математики?". Тут учні назвали:

· слухати викладача – 23 %;

· розв‘язувати задачі та завдання разом із класом - 41 % ;

· самостійно розв‘язувати задачі та працювати з підручником –14 % ;

· виконувати самостійні та контрольні роботи – 13 %;

· займатися зайвими справами, які не пов‘язані з математикою – 9 %.

Ці данні вказують на відсутність інтересу до математики, бо коли існує інтерес, то завдання виконуються легко та із задоволенням. Тоді учні використовують додаткову літературу, розв’язують нестандартні завдання і прагнуть до самостійного поширення знань, вмінь та навичок. Певним чином це позначилось і у відповідях на запитання "Які завдання подобається виконувати з математики?". Розподіл був такий:

· 13 % - легкі;

· 25 % - які потребують не дуже складних міркувань;

· 6 % - важкі, підвищеної складності;

· 11 % - на кмітливість та уважність;

· 45 % - пов‘язані з реальним життям.

Аналіз відповідей учнів на це питання ще раз підтверджує, що для підвищення інтересу учнів до вивчення математики необхідно в курс математики основної школи вводити задачі пов‘язані з життєвою реальністю, а не задачі, які не знаходять відображення у повсякденному житті.

Аналіз тестів дав можливість простежити рівень пізнавального інтересу учнів до вивчення математики та фінансових законів через певний проміжок часу. Підсумковий тест проводився в експериментальному класі на кінець проведення експерименту.

Підсумковий тест (див. додаток І) виявлення рівня інтересу учнів до математики та до розв‘язування математичних задач фінансового змісту показав, що в експериментальному класі математика вже стала займати третю позицію щодо інтересу учнів до шкільних предметів, а задачі з фінансовим змістом серед всіх навчальних задач зайняли третє місце, після задач пов’язаних із життям та задач - жартів.

У процесі дослідження було проведено аналіз підручників з математики, за якими відбувається навчання в основній школі, на наявність в них математичних задач фінансового змісту. Були отримані данні наведені в табл.2.22.

За результатами таблиці 2.22 можна зробити такі висновки:

· кількість математичних задач фінансового змісту дуже обмежена в шкільному курсі математики, серед них зустрічаються комерційні задачі на сімейний бюджет, банківські розрахунки, але зовсім відсутні задачі на податки та цінні папери;

· кількість математичних задач фінансового змісту трохи збільшується при вивченні теми “Елементи прикладної математики” в 9-ому класі, але майже всі вони стосуються складних відсотків нарахування грошей, але діти майже зовсім не ознайомлюються з математичними операціями, які використовуються в фінансових розрахунках;

· рідко використовуються задачі з недостачею даних, із зайвими даними, не наводяться приклади математичних задач фінансового змісту із заданими даними у вигляді таблиць, графіків, діаграм;

· відсутні задачі для самостійного фінансового обрахування життєвих даних, що знижує показ реальності математичних операцій та законів;

· мала кількість математичних задач фінансового змісту, а при викладанні нового матеріалу їх відсутність, знижує інтерес учнів до вивчення абстрактних математичних понять та предмету математика в цілому.

Таблиця 2.22

Математичні задачі фінансового змісту в діючих підручниках з математики

загальна кількість завдань	задачі на банківські розрахунки		задачі на податки			задачі на цінні папери	задачі на страхування		задачі на сімейний бюджет та комерційні (купівля – продаж)
										Підручник		Клас
Бевз Г.П. Алгебра 7-9, 2003 р.
		9	375	3		0			0	0		3
Кравченко В.Р. та інш. Алгебра, 9, 2003 р.		9	1049	8		0			0	0		3

Головне місце в ході дослідження займав експеримент, який включав у себе використання математичних задач фінансового змісту в процесі вивчення математики та різних методів роботи над ними. Це дало змогу виявити особливості пізнавального інтересу учнів до математичних задач фінансового змісту та організувати експериментальне навчання, яке проводилось у звичайних умовах без змін ходу учбового процесу, у відповідності до програм навчання математики.

Під час проведення формуючого експерименту ставилась задача комплексного використання математичних задач фінансового змісту різних видів з метою активізації пізнавальної діяльності учнів та розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення математики та перевірки гіпотези, яка була сформульована в результаті спостережень та теоретичного аналізу проблеми.

Експериментальне навчання проводилось в окремому класі у відповідності з чинною програмою. Вивчення матеріалу відбувалось за діючими підручниками, проте робота була посилена по використанню математичних задач фінансового змісту та певних методів роботи з ними, що сприяло підвищенню інтересу учнів до вивчення математики та, в загальному, активізувало пізнавальну діяльність учнів.

Задачний матеріал було розроблено та розподілено майже за всіма темами, що вивчаються в курсі математики основної школи. Він відповідав зазначеним вимогам до змісту задач та методиці їх використання. Час для роботи над задачами даної групи з‘являвся за рахунок заміни типових задач підручника математичними задачами фінансового змісту. Крім того, велика кількість задач обговорювалась на уроці, а подальша робота виносилась на самостійне дослідження.

Результати експерименту показали, що використання задач фінансово-економічного змісту при вивченні математики в середній школі сприяє підвищенню інтересу учнів до математики та підвищенню їх успішності.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного теоретичного дослідження та педагогічного експерименту дозволяють нам сформулювати висновки щодо їх практичного використання:

1. Активізація пізнавальної діяльності учнів – це перехід до більш високого рівня активності та самостійності учнів у процесі навчання, який стимулюється розвитком пізнавального інтересу, та відбувається завдяки удосконаленню методів та прийомів навчального процесу.

2. Показниками та ознаками прояву активності та інтересу учнів у процесі роботи над задачею є:

· постановка запитань;

· відстеження помилок в процесі роботи над задачею;

· використання отриманих раніше знань;

· прагнення розв’язувати нестандартні задачі;

· пошук цікавих математичних фактів, використання набутих математичних знань у повсякденному житті;

· самостійне створення задач;

· допомога одноліткам у розв’язанні складніших завдань;

· пошук альтернативних способів розв’язування задач тощо.

3. Розв’язування математичних задач фінансового змісту та введення їх в учбову програму основної школи сприяє створенню необхідного емоційного настрою, активності учнів у навчанні та розширенню сфери практичного застосування вмінь та навичок учнів, отриманих у процесі вивчення математики.

4.Математичні прикладні задачі фінансового змісту виконують:

· освітню функцію, оскільки їх використання спрямоване на формування у школярів системи знань, вмінь та навичок на різних етапах навчання;

· розвиваючу функцію, бо робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять, застосувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, робити відповідні узагальнення, порівняння та висновки;