- посадовий і кваліфікаційний рівень членів групи.
У процесі планування створюються два основні документи перевірки: загальний план і програма перевірки. Аудитор обговорює з керівництвом і фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану і аудиторські процедури для досягнення результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців суб’єкта перевірки. Загальний план, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту і розробляється настільки детально, щоб аудитор мав змогу, керуючись ним, підготувати програму аудиторської перевірки. Аудиторську програму перевірки основних засобів та відповідних рахунків можна побачити в таблиці 4.2. Ця таблиця враховує досвід теорії та практики складання аудиторських програм західних країн.
Таблиця 4.2.
Аудиторська програма перевірки основних засобів і відповідних рахунків.
| №п\п | Перелік процедур | Джерела інформації |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | А. Основні засобиДетальна перевірка даних регістрів обліку основних засобів, їх звірка із даними Головної книги | Інвентарні картки обліку основних засобів, відомості, журнали-ордери |
| 2. | Вибір контрольного об’єкту основних засобів по даним регістрів:А) провести інвентаризацію;Б) перевірить документи на право власності. | Інвентаризаційні описи, результати поточної інвентаризації, договори, акти прийому-передачі |
| 3. | Підготувати список надходження і розподілу основних засобів | Договори, накладні, рахунки-фактури, акти списання, прийому-передачі, інвентарні картки |
| 4. | Провести аналіз ефективності основних фондів | Аналітичні розрахунки |
| 5. | Перевірити правильність нарахування ПДВ та інших податків при реалізації основних засобів | Розрахунково-платіжні документи, розрахунки по податкам |
| 6. | Б. АмортизаціяПроаналізувати правильність нарахування амортизації по відповідним нормам та звірити дані аналітичного рахунку зносу з даними декларації про прибуток. | Відомості амортизаційних відрахувань, декларація про прибуток. |
| 1 | 2 | 3 |
| 7. | В. Інші рахункиПеревірити правильність розрахунку і відображення на рахунках орендної плати | Договору оренди, виписки банку, Головна книга |
| 8. | Перевірити обгрунтованість затрат на ремонт основних засобів і правильність відображення цих сум на відповідних рахунках | Проектно-кошторисна документація, акти прийому-здачі |
Таким чином, програма аудиторської перевірки – це документ, що містить: завдання аудиту для конкретного об’єкту; процедури, необхідні для виконання поставлених завдань; обсяг і терміни їх виконання.
Професійні стандарти вимагають, щоб програма була достатньо детальною і могла бути використана як інструкція для асистентів і одна з форм контролю правильності виконання робіт.
В програмі аудиту види, зміст та час проведення аудиторських процедур повинні збігатись із прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Зміни у план і програму аудиторської перевірки можуть вноситись навіть під час здійснення процедур підтвердження. Але усі зміни обов’язково документуються з висвітленням причин.
Узагальнення результатів планування аудиту оформлюється меморандумом (доповідною запискою), в якому розглядаються наступні питання:
- короткий огляд напрямків діяльності замовника;
- оцінка властивого ризику на підприємстві;
- оцінка ефективності внутрішнього контролю;
- проблеми, пов’язані з нетиповими операціями;
- графік виконання робіт;
- загальні терміни виконання аудиту, дата завершення перевірки.
Меморандум розглядається керівництвом аудиторської фірми і обговорюється з клієнтом. Тільки після цього підписується з відповідними коригуваннями план і програма аудиторської перевірки.
Організація документації процесу аудиту основних засобів.
В ході перевірки аудитору необхідно зібрати вичерпні докази для складання об’єктивного висновку. Такі аудиторські докази повинні бути задокументовані.
Документування процесу аудиту в Україні регулюється національним нормативом № 12 та грунтується на основних положеннях міжнародного нормативу № 9 “Документація”, введеного в дію у січні 1982 р. Міжнародною федерацією бухгалтерів.
Необхідність документування процесу аудиторської перевірки полягає у створенні доказів достатньої обгрунтованості думки аудитора щодо достовірності фінансової звітності клієнта, а також така необхідність пов’язана із аудиторським ризиком: аудитор завжди повинен бути потенційно готовим до захисту ретельності виконання своїх обов’язків у випадку видачі неправильного висновку. Крім того, аналіз робочих документів за попередні роки допомагає підвищити кваліфікацію аудиторів як джерело узагальнення набутого досвіду.
Значні труднощі організації документації аудиту пов’язані з відсутністю не тільки на Україні, але і за кордоном єдиних загальноприйнятих стандартів ведення робочих документів: їх складу, форми, структури і змісту. Проблема ускладнюється відсутністю достатнього досвіду складання таких документів у аудиторів України. Закордонні фірми підходять до цього питання індивідуально, тобто, такі документи є конфіденційними. Отже, досвід їхньої роботи важкодоступний.
Документальне оформлення аудиту складається з робочої та підсумкової документації.
Робочі документи аудитора – це записи, зроблені ним під час планування, проведення перевірки, узагальнення її результатів, а також інформація, отримана ним від третіх осіб.
Зобов’язуючи аудитора документувати процес аудиту, йому надають право вибору форми систематизації документів.
Ефективність підготовки робочих документів підвищується під час їхньої систематизації, яка відбувається на рівні аудиторської фірми. Тут, як правило, встановлюються форми листів, анкет, стандарти організації файлів робочих документів.
Зміст робочих документів значною мірою є питанням професійного судження конкретного аудитора, оскільки аудитор не повинен документувати кожне спостереження або розгляд, а тільки ті з них, які він вважає важливими.
Повнота розкриття фактів та інформація, яка міститься в робочих документах, повинні бути доступними для прочитування іншими аудиторами.
Після завершення аудиту робочі документи залишаються у аудитора являються його власністю. Їх не можна вимагати або вилучати у аудитора за винятком тільки тих випадків, коли це передбачено рішенням судових або слідчих органів.
Сукупність робочих документів, складених аудитором до початку і в ході перевірки підприємства-клієнта, є аудиторським досьє (папкою).
На початковій стадії аудиторської перевірки завданням аудитора є ознайомлення з бізнесом клієнта і отримання про нього загальних відомостей. Зарубіжний досвід, зокрема фірми “Моор Стівенс”, свідчить, що аудитори обов’язково мають документально зафіксувати цілі та завдання наступної аудиторської перевірки, для чого складають спеціальний робочий документ “Перелік аудиторських завдань”.
На стадії планування найпоширенішими документами є план та програма аудиторської перевірки.
На стадії фізичної перевірки основних засобів головним прийомом є інвентаризація. Отже, аудитор складає робочий документ під назвою “Перевірка проведення інвентаризації”, де відображає результати інвентаризації та необхідні корективи у звітності.
Найбільше робочих документів складають на стадії безпосередньої перевірки окремих статей. Це документи з детального аналітичного огляду, перевірки і підтвердження окремих показників. В нашому випадку, це робочий документ для перевірки основних засобів “Перевірка статті “Основні засоби”.
На завершальній стадії аудиту аудитор складає підсумкову документацію, до якої сходить аудиторський висновок та додаткова підсумкова документація.
Протягом усього строку ведення досьє, а також після завершення аудиторської перевірки і подання звіту клієнту аудитор має забезпечити належні умови зберігання документів.
Робочі документи повинні зберігатися в поточному архіві аудитора протягом року, а потім передаватися до постійного архіву аудиторської фірми на тривале зберігання.
4.3. Методика аудиторської перевірки наявності та використання основних засобів.
Після проведеного планування, складання плану і програми аудиторської перевірки та підписання договору на проведення аудиту починається сам процес аудиторської перевірки.
На протязі її проходження основною метою аудитора є збирання достатніх доказів для написання повного і обгрунтованого аудиторського висновку.
Для збору доказів аудитором можуть бути застосовані різні процедури, тобто певні методи пошуку аудиторських свідчень.
Основні методи отримання аудиторських доказів наступні:
1. Спостереження або участь в інвентаризації.
2. Спостереження за виконанням господарських операцій.
3. Усне опитування.
4. Отримання письмових підтверджень.
5. Перевірка документів, отриманих від третіх осіб.
6. Перевірка арифметичних розрахунків.
7. Економічний аналіз.
Інвентаризація проводиться в цілях забезпечення достовірності даних обліку та звітності. З точки зору технології аудиторської справи інвентаризація – це метод отримання найбільш цінних та дійсних доказів про реальність і точність статей активу балансу, фактів здійснення господарських операцій.
Спостереження за виконанням бухгалтерських операцій – це нескладна процедура, але дуже важлива для оцінки системи внутрішнього контролю та організації обліку на підприємстві. Цю процедуру, як правило, бере на себе ведучий аудитор або доручає досвідченим працівникам.