2. Назвати за міжнародною номенклатурою вуглеводні. Що мають таку будову:
3. Як здійснити такі перетворення:
CH4®C®CH4®CH3Cl?
Варіант С.
1. Написати стурктурні формули алканів, які мають такий елементний склад: C – 82,76%, H – 17,24%.
2. Написати структурні формули вуглеводнів: а) 2-метилбутану; б) 2,2-диметилбутану.
3. Зазначити тип гібридизації орбіталей кожного з атомів вуглецю в молекулі пентану CH3 – CH2 – CH2 – CH2 – CH3.
Розв’язки завдань для контрольної роботи.
1.
мольЗагальн формула алканів CnH2n+2. Складаємо рівняння: 12n + 2n +2 = 44; n=3 (C3H8)
2.
а.о.м .3.Загальна формула алкану CnH2n+2
. Звідси 5n = 4n + 4n = 4.
Формула алкану C4H10. Структурні формули:
СН3 – СН2 – СН2 – СН2 – СН3;
;Т’юторські завдання.
Творчі.
1. Чому атоми вуглецю можуть сполучатися між собою, утворюючи ланцюги? Обгрунтувати відповідь.
2. З електронної будови атома вуглецю виходить, що в сполуках він повинен бути завжди двохвалентний (наявність двох неспарених р-електронів). У молекулі ж метану вуглець чотирьохвалентний. Як пояснити цю суперечність?
3. Який об’єм кисню потрібний для спалювання 40л суміші метану з етаном, густина якої за воднем 13,25?
4. Визначте загальну формулу співвідношення сумарного об’єму алкану і кисню, необхідного для повного йо7го згорання, до сумарного його об’єму продуктів реакції. Для якого насиченого вуглеводню це співвідношення дорівнює 1?
Обов’язкові.
Варіант А.
1. Складіть структурні формули таких сполук: а) 4-етил-2-метилгексану; б) 2,2,3-триметилбутану.
2. Насичений вуглеводень має відносну густину пари за повітрям 4,414. Визначте молекулярну формулу вуглеводню.
3. Який зв’язок називаться s-зв’язком, які його особливості?
Варіант В.
1. Назвіть за систематичною номенклатурою насичений вуглеводень, головний ланцюг якого має чотири атоми вуглецю, а відносна молекулярна маса дорівнює 114.
2. Ізомерами є: а) 2-метилгексан та 3-етілгесан; б) 3-етилгексан та 2,3-диметилгептан; в) 2,3-диметилгептан та 3-етил-3-метилгексан; г) 3-етил-3-метилгексан та 2-метилгексан.
3. Яку просторову форму мають молекули насичених вуглеводнів: а) зигзагоподібну; б) лінійну; в) площинну?
Варіант С.
1. У чому суть sp3-гібридизації?
2. Яка довжина зв’язку С – С; валентний кут в молекулах алканів: а) 0,140нм,; б) 0,154нм, 109º28’; в) 0,120нм, 180º; г) 0,134нм, 120º?
3. Напишіть скорочену структурну формулу 3-етил-2-метилпентану.
Розв’язки творчих завдань.
1. Молекулярна маса суміші
якщо метану в суміші х літрів, то його мольна доля , а етану . Тоді: , ; звідси х = 10.СH4 + 2O2® CO2 + 2H2O
2C2H6 + 7O2® 4CO2 + 6H2O.
Для горіння метану потрібно 20л кисню, а етану – 105л. загальна кількість кисню – 135л.
2. СnH2n+2 + [n + (n + 1) / 2]O2® nCO2 + (n + 1)H2O
Загальний склад алкану і кисню:
Загальна формула:
CH4 – це метан.
Під час проходження педагогічної практики в загальноосвітній школі І‑ІІІ ступенів № 20 м.Полтави, в 10-А класі нами був проведений педагогічний експеримент.
Його завданням було виявити переваги технології модульно-рейтингового навчання над існуючою традиційною технологією, яка побудована на пасивних інформаційних змістові і методах навчання і не стимулює систематичну самостійну навчальну діяльність учнів.
Поставивши за мету формування самостійності, як центральної риси особистості учня, в результаті експериментальної роботи ми прийшли довисновку, що для досягнення цієї мети необхідне оптимальне поєднання різних форм самостійної роботи: індивідуальних, групових і фронтальних, тобто досягнення їх гармонізації. Гармонія, гармонійність (від грецького armonia -злагодженість, зв’язок, стрункість) – внутрішня і зовнішня упорядкованість, узгодженність, цілісність явищ і процесів [8].
Під гармонізацією ми розуміємо педагогічно доцільне співвідношення різних форм самостійної роботи: фронтальної, групової та індивідуальної, що забезпечують індивідуалізацію навчання, яка створює передумови для розвитку інтересів і здібностей особистості, збереження і подальшого виховання творчої індивідуальності.
Фронтальна діяльність полягає у виконанні всіма учнями під безпосереднім керівництвом вчителя спільних завдань (контролюючих) [2, 37, 49]. Хоча завдання ставить для всіх учнів, але в умовах модульно-рейтиногового навчання кожний має можливість працювати за індивідуальним стилем діяльності, власними темпами.
Групову навчальна діяльність ми розглядаємо як сукупну навчальну діяльність невеликих за складом груп учнів. Досягнення загальної мети групової діяльності відбувається завдяки спільним зусиллям окремих членів групи. вІдмінною рисою групової діяльності є можливість учитися не лише з підручником та у викладача, а й один у одного.
Індивідуальна навчальна діяльність – це одноосібне вирішення учнями навчальних задач, повна самостійність у набітті знань. Ця форма навчальної діяльності найбільш повно враховує індивідуальні особливості учнів, дає можливість вибору способів, прийомів, темпу навчання, що враховують рівень розвитку, розумових здібностей, особливості вищої нервової діяльності окремої особистості, сприяє формуванню і збереженню неповторної індивідуальної особистості кожного учня.
Для педагогічного експерименту було взято два класи: 10-А клас (експериментальний) і 10-Б клас (контрольний). Перед запровадженням модульно-рейтингової технології навчання в обох класах були зроблені зрізи знань.
Результати статистичного аналізу подані в таблицях.
Рівень якості знань учнів до експерименту.
Оцінка | 10-А | 10-Б | ||
Кількість учнів | % | Кількість учнів | % | |
5 | 3 | 10,7 | 2 | 6,9 |
4 | 7 | 25 | 4 | 13,8 |
3 | 16 | 57,1 | 20 | 6,9 |
2 | 2 | 7,2 | 3 | 10,3 |
Рівень якості знань учнів після експерименту.
Оцінка | 10-А | 10-Б | ||
Кількість учнів | % | Кількість учнів | % | |
5 | 6 | 21,4 | 4 | 13,8 |
4 | 15 | 53,6 | 14 | 48,3 |
3 | 7 | 25 | 11 | 37,9 |
2 | - | - | - | - |
Наступним етапом є виконання контролюючих завдань (25-30хв.), під час їх виконання учні можуть користуватися власним конспектом та підручником. Кожен учень при цьому може вибирати любий рівень складності.
Так, варіант А – високий рівень складності. Завдання цього варіанту оцінюються 3 балами.
Варіант В – середній рівень складності. Завдання оцінюються 2 балами.
Варіант С – невисокий рівень складності. Завдання оцінюються 1 балом.
Наступний етап – виконання т’єюторських (обов’язкових) завдань (20-25хв.).
В нашому варіанті т’юторські завдання – це завдання для самостійної роботи, яка поділяється на обов’язкову і творчу (за бажанням і нахилами учнів). Обов’язкові завдання диференційовані. Вони поділяються на варіанти А – продуктивний, В – частково-пошуковий, С – репродуктивний рівень, які учні вибирабть добровільно. Виконуючи завдання, учень може одержати консультації у вчителя, учнів класу, але здає виконане завдання тільки індивідуально. Відбувається ніби індивідуальний захист власної творчої роботи. При цьому в учня виробляється вміння доказово й обгрунтовано відстоювати власну думку, вести діалог, грунтовно пояснювати доцільність тієї чи іншої дії. Крім того, захищаючи власну ідею, учень мусить добре орієнтуватись в науковій інформації, тобто, повинен систематично працювати з підручником, додатковою і науковою літературою.