Кількість радіонуклідів, що підлягають захороненню, регламентується нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. Захоронення короткоіснуючих радіоактивних відходів в твердому стані може здійснюватись у приповерхневих і наземних сховищах радіоактивних відходів.
Відпрацьоване ядерне паливо, що не підлягає переробці, після відповідної витримки зберігається у спеціальних сховищах відпрацьованого ядерного палива, забезпечених багатобар'єрною системою ізоляції і захисту та обладнаних технічними засобами вилучення палива із цього сховища. Протягом усього часу зберігання або захоронення радіоактивних відходів регулярно здійснюється контроль за їх станом, радіаційною обстановкою у сховищах радіоактивних відходів та навколишньому природному середовищі.
Забезпечення фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами викладено в ст. 18 цього ж закону.
Забезпечення фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами передбачає єдину систему планування, координації та контролю за комплексом організаційних та технічних заходів, спрямованих на запобігання несанкціонованому проникненню до сховищ, доступу до радіоактивних відходів та їх використання, на своєчасне виявлення та припинення будь-яких посягань на цілісність і недоторканність споруд. Забороняється діяльність, пов'язана з поводженням з радіоактивними відходами, якщо не вжито заходів щодо забезпечення фізичного захисту.
Порядок організації фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами визначається законодавством.
Обов'язки щодо забезпечення фізичного захисту під час поводження з радіоактивними відходами покладаються на ліцензіатів.
Експлуатація сховищ радіоактивних відходів(ст. 20) дозволяється після отримання ліцензії на право поводження з радіоактивними відходами.
Закриття (консервація) сховищ радіоактивних відходів (ст. 21) здійснюється за рішенням органу державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами, погодженим з органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
Припинення приймання радіоактивних відходів та консервація сховища радіоактивних відходів проводяться згідно з проектом закриття (консервації) сховищ радіоактивних відходів та нормами, правилами і стандартами радіаційної безпеки.
Після закриття (консервації) сховища радіоактивних відходів забезпечується зниження можливості несанкціонованого доступу до законсервованого сховища.
Відповідальність за збереження документації, яка характеризує об'єкт, попереджувальних знаків, огорож тощо покладається на орган державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами і місцевий орган державної виконавчої влади.
Особливий режим на території сховищ радіоактивних відходів у санітарно-захисній зоні після їх закриття регулюється законодавством.
Використана література
1. Маргулис У.Я.. Атомная энергия и радиационная безопасность. – 1983.
2. Холл Э. Дж. Радиация и жизнь. – 1989.
3. Надзвичайна ситуація. – 2000 – № 11.
4. Физика в школе. – 1996 – № 2.
5. Энергия: экономика, техника, экология. – М.– 2000 – № 10; 2002 – № 3; 1998 – № 1.
6. Економіка України. – 1997 – № 1.
7. Международная жизнь. – М. – 1997 – № 7.
8. Світ фізики. – Л. – 2002 – № 1.
9. Вісник НАН України. – К. – № 9-10.
10. Вестник АН СССР. – 1991 – № 2.
11. Атомная энергия. – 1990 – т.68, выпуск 2.
12. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології. – К. –1997.
13.Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань (Закон N15/98-BP від 14.01.1998).
14.Лесси Я. Г.-Ядерное электричество, Ростов-на-Дону – 2002.
15. Перелік інтернет ресурсів:
http://nuclphys.npi.msu.su
http://www.kazsu.kz
http://www.tvel.com.ua