Тема
Баланс, рахунки і подвійний запис як основні методичні прийоми бухгалтерського обліку
1. Поняття про бухгалтерський баланс. Його побудова
Для оперативного керування підприємством необхідно мати точні дані про стан і наявність господарських засобів підприємства і за рахунок яких джерел ці засоби надходять на підприємство. Такі дані одержують при складанні бухгалтерського балансу.
Бухгалтерський баланс – це спосіб економічного групування засобів підприємства по складу і розміщенню, і джерелам утворення на визначену дату в узагальненій формі вимірювання.
Згідно ПСБО затверджено Указом Мінфіну №87 від 31.03.1999р.і зареєстровано в Міністерстві юстиції України №396 від 21.06.1999р. ”Положення (стандарт) бухгалтерського обліку –2 (баланс)”.
Цим положенням визначені зміст і форма Балансу і загальні вимоги розкриття його статей.
За формою бухгалтерський баланс – це таблиця, що складається з двох частин: одна частина - актив, у ній відображені дані про наявність і стан господарських засобів підприємства по їхньому складі і призначенню; інша частина - пасив, у ній відображені дані про види і розміри джерел формування господарських засобів.
У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства і джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, що називаються статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Усі статті бухгалтерського балансу поділяють на:
- активні (ті, що розміщено в активі балансу);
- пасивні (ті, що розміщено в пасиві балансу);
Активні - основні засоби, запаси, грошові кошти, розрахунки з дебіторами.
Пасивні – статутний капітал, прибуток, кредити банку, кредиторська заборгованість.
Деякі статті Балансу мають складну побудову, тобто вони складаються з декількох рядків. До них належать основні засоби, нематеріальні активи і дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. По них указують первісну вартість об'єктів, їхній знос і залишкова вартість об'єкта на дату складання балансу.
Однорідні по економічному змісту статті бухгалтерського балансу об'єднані в групи. У бухгалтерському балансі, що складають сьогодні, виділяють такі групи статей:
1.Запаси.
2.Дебіторська заборгованість по розрахунках.
3.Грошові кошти і їхні еквіваленти.
4.Поточні зобов'язання по розрахунках.
Однорідні по економічному змісту статті і групи балансу поєднують у розділи. У відповідності зі стандартом, актив балансу складається з трьох розділів:
1.Необоротні активи.
2.Оборотні активи.
3.Витрати майбутніх періодів.
Пасив балансу складається з п'яти розділів:
1.Власний капітал.
2.Забезпечення майбутніх витрат і платежів.
3.Довгострокові зобов'язання.
4.Поточні зобов'язання.
5.Доходи майбутніх періодів.
Основна важливість бухгалтерського балансу складається в рівності двох його підсумків, тобто валюта балансу по активі повинний дорівнювати валюті балансу по пасиві.
Підсумок по усім трьом розділах активу і по п'ятьох розділах пасиву встановлює показник валюти балансу, тобто існує показник валюти балансу по активі і показник валюти балансу по пасиві.
Існують два поняття валюти балансу:
1.Валюта балансу – брутто;
2.Валюта балансу – нетто;
Валюту балансу брутто одержують підсумовуванням показників усієї статей за винятком даних контрактивних і контрпасивних рахунків (наприклад, знос основних засобів, знос нематеріальних активів, неоплачений капітал).
Валюту балансу нетто одержують вирахуванням з валюти балансу брутто сум по контрактивних і контрпасивних рахунках.
У бухгалтерському балансі підприємства України подають дані про наявність господарських засобів і джерел їх формування на початок звітного року і на кінець звітного періоду, тобто на кінець першого кварталу, першого півріччя, дев'яти місяців і на кінець звітного року.
2. Господарські операції і їхній вплив на статті балансу
Під впливом господарських операцій, що відбуваються на підприємстві, розуміють зміну наявності і стану господарських засобів і джерел їх формування. У зв'язку з цим відбуваються зміни даних окремих статей бухгалтерського балансу.
Усі господарські операції, що викликають зміни в балансі підприємства, розділяють на 4 типи:
1.Операції першого типу – здійснюють зміни тільки в активі балансу, тобто одна стаття активу балансу збільшується, а інша зменшується на ту саму величину. Валюта балансу після здійснення такої операції залишається без зміни (початковий підсумок дорівнює кінцевому). Наприклад, отримано в касу з поточного рахунку 1 тис.грн. Після здійснення такої операції активна стаття (каса) збільшується на 1 тис. грн., а активна стаття (поточний рахунок) зменшується на 1 тис.грн.
2. Операції другого типу – викликають зміни тільки в пасиві балансу, тобто одна стаття пасиву збільшується, а інша зменшується на ту саму величину. Валюта балансу після здійснення такої операції також залишається без змін. Наприклад, утриманий із заробітної плати працівників підприємства прибутковий податок у сумі 100грн. У наслідку здійснення такої операції, пасивна стаття (розрахунки з бюджетом) збільшується на 100 грн., а пасивна стаття (розрахунки по оплаті праці) зменшується на 100 грн.
3.Операції третього типу – викликають зміни й в активі, і в пасиві балансу. Тобто одна стаття активу й одна стаття пасиву балансу збільшуються на ту саму величину. В наслідок здійснення такої операції валюта балансу збільшується на суму здійсненої операції. Наприклад, на поточний рахунок отримано короткострокову позику банку в сумі 5 тис.грн. У результаті цього збільшується активна стаття (поточний рахунок) на 5 тис.грн. і зростає пасивна стаття (короткострокові кредити банку) також на 5 тис.грн. Валюта балансу зросла на 5 тис.грн.
4.Операції четвертого типу – також викликають зміни й в активі, і в пасиві, але в наслідок їхнього здійснення, значення статей зменшуються, тобто одна стаття активу й одна стаття пасиву зменшуються на одну і ту величину. Валюта балансу після здійснення такої операції зменшується. Наприклад, перерахований з потового рахунка податок у бюджет у сумі 200 грн. У результаті здійснення такої операції активна стаття (поточний рахунок) і пасивна (розрахунки з бюджетом) зменшуються на 200 грн. Валюта балансу також зменшується на 200 грн.
Якщо позначити актив - літерою А, пасив – літерою П, суму операцій – літерою С, збільшення – знаком “+”, а зменшення – знаком “-“, ці чотири групи схематично будуть мати такий вигляд:
I. А+С-С=П II. А=П+С-С III. А+С=П+С IV. А-С=П-С
3. Поняття по рахунки бухгалтерського обліку
Рахунки бухгалтерського обліку — це спосіб групування об’єктів бухгалтерського обліку, з метою відображення стану і змін господарських засобів, джерел їх утворення та господарських процесів.
ЛІВА—ДЕБЕТ (ДТ)
ПРАВА—КРЕДИТ (КТ)
Двостороння будова рахунку пояснюється тим, що під впливом господарчих операцій в об’єктах бухгалтерського обліку може відбуватися два види змін — збільшення або зменшення.
На рахунках бухгалтерського обліку відображають зміни у складі об’єктів бухгалтерського обліку. Підсумок змін за певний період називається — оборотом.
Зміни відображені за ДТ рахунком називаються дебетовим оборотом, за КТ — кредитовим оборотом.
Порядок записів на конкретних рахунках залежить від того, який об’єкт обліковують. Цим визначається характер рахунків. Залежно від об’єктів, відображених на рахунках, рахунки бувають:
активними,
пасивними,
активно-пасивними.
Активними називаються рахунки, які призначенні для відображення змін у складі господарчих записів.
На пасивних рахунках відображають зміни у складі джерел утворення господарчих засобів.
На активно-пасивних рахунках відображають господарські засоби і джерела утворення господарчих засобів.
Рахунок може мати залишок — Сальдо. Сальдо може бути початковим (на початок звітного періоду) і кінцевим (на кінець звітного періоду).
На активному рахунку сальдо (початковий і кінцевий) визначають за ДТ рахунку.
Збільшення господарських засобів відображають за ДТ, а зменшення за КТ.
С– до(КА) = С– до(ПА) +ДТ – КТ, де
С– до(КА) – сальдо кінцеве активного рахунку,
С– до(ПА) - сальдо початкове активного рахунку.
Активний рахунок
ДТ КТ
| С– до на початок місяця | |
| Збільшення ГЗ (+) | Зменшення ГЗ (-) |
| Оборот по ДТ | Оборот по КТ |
| С– до на кінець місяця |
У пасивному рахунку Сальдо початкове або кінцеве відображають за КТ.
Збільшення джерел господарчих засобів відображають за КТ, а їх зменшення ДТ.
С– до(кінцевє пасивнє) = С– до(початкове) + КТ – оборот ДТ
Пасивний рахунок.
ДТ КТ
| С– до на початок місяця | |
| Зменшення ДГЗ (-) | Збільшення ДГЗ (-) |
| Оборот по ДТ | Оборот по КТ |
| С– до на кінець місяця |
На Активно – Пасивному рахунку кінцеве Сальдо по ДТ і КТ рахунку визначають по даним аналітичного обліку.
Є формула для перевірки правильності визначення Сальдо: