б) у випадку, якщо посіви сільськогосподарських культур не являються об'єктом застави по залученим кредитам, то страхуванню підлягають посіви цих культур у обсязі не менше ніж 25% від загальної площі цієї культури у господарстві.
7. Компенсація надається після фактичної оплати внесків при комплексному та індексному страхуванні сільськогосподарської продукції.
Комплексним вважається страхування усіх з нижче перерахованих ризиків загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції або її частини внаслідок: заморозку, ожеледі, вимерзання; граду (або удару блискавки); землетрусу; лавини; земельного зсуву; земельного або земельно-водного селю; пожежі, крім лісових пожеж; бурі; урагану, бурану; зливи, поводі, паводку; посухи чи зневоднення на землях, які підлягають примусовому орошеною або заводненню; епітофітотійного розвитку хвороб, розмноження шкідників рослин, притаманних Україні, а також хвороб, які стали наслідком настання будь-якого з вище означених ризиків; протиправних дій осіб, що виражають у крадіжках, хуліганських діях стосовно рослинних насаджень, зруйнуванні покриттів (несучих конструкцій) теплиць, парників, оранжерей.
Об'єктом комплексного страхування є будь-який з таких об'єктів (їх комбінація):
а) сума витрат, понесених у зв'язку з виробництвом окремого виду сільськогосподарської продукції;
б) очікувана вартість сільськогосподарської продукції, що виробляється.
Індексним вважається страхування ризику втрати врожаю окремої сільськогосподарської культури у відношенні до усереднених натуральних показників її врожайності на визначеній території за попередні п’ять маркетингових періодів.
Для цілей розрахунку розміру страхової виплати за індексним страхуванням використовується спотова ціна метричної одиниці застрахованої сільськогосподарської продукції, діюча на організованому аграрному ринку на момент виникнення страхового випадку.
Мінімальна закупівельна ціна окремого об'єкта державного цінового регулювання встановлюється виходячи із середньостатистичних показників цін продажу такого об’єкта протягом попередніх п'яти маркетингових періодів (у співставних цінах) з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін, на який припадає період державного цінового регулювання, за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України.
8. Надавати допомогу сільгоспвиробникам при укладанні договорів страхування (до їх підпису).
9. Здійснювати перевірку укладених договорів страхування врожаю на предмет запобігання фіктивному страхуванню та шахрайству. Основними критеріями перевірки мають бути:
- відповідність ключових умов договору рекомендованим Типовим умовам комплексного та індексного страхування сільськогосподарських культур зразки яких додаються);
- дотримання вимог підпункту 11.4.2.пункту 11.4 статті 11 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року №1877-ІУ. За умови, якщо будь-яка з цих вимог договором страхування порушена то, за такими договорами страхові субсидії не надаються;
- після набуття чинності договору за умовами комплексного та індексного страхування внесення будь-яких змін та доповнень до нього (додаткова угода), за згодою лише страховика та страхувальника не дозволяється. У разі установлення внесених змін та доповнень у договори, то за наявністю таких обставин надання страхової субсидії не провадиться, а раніше отримана сума субсидії повертається сільгосптовари виробником на рахунок фінансової структури, яка надавала такі субсидії;
- після отримання субсидій розірвання Договору страхування не припускається;
- укладання договорів страхування повинно проводитися по роботам: навесні - до 1.06, по роботам восени - до 1.12.
- розумне співвідношення кількості страхових ризиків та вартості страхування; всі договори за правилами комплексного страхування що містять тариф нижче 3,5 %, а за правилами індексного страхування - 2,5 %, та франшизу більше 50% брати під особливий контроль;
- особливу увагу слід звертати на методику розрахунку суми відшкодування та розділ щодо відмови у виплаті страхового відшкодування;
- перевіряти дійсну наявність у господарстві страхувальника посівів, що були застраховані (за відповідними статистичними формами).
10. Договори, що містять тариф вище 5% страхувальник може подавати на розгляд щодо отримання субсидій з метою здешевлення вартості фактично сплачених страхових премій, проте відшкодування здійснюється лише в межах тарифу 5% (наприклад, якщо тариф, за укладеним договором страхування, складає 7%, то відшкодування складатиме 2,5 % від вартості застрахованого ризику).
Заборонено приймати документи страхувальників на відшкодування понад бюджетні призначення доведені Мінагрополітики, та встановлені відповідно до Державного бюджету на 2005 рік.
11. Не ставити заперечень страхувальнику щодо вибору страховика. Але звертати увагу на страховика, що виступає стороною договору страхування, за такими критеріями:
-чи оперувала раніше така страхова компанія у відповідному регіоні (області);
-чи мала дана компанія попередній досвід у страхуванні сільськогосподарських ризиків, зокрема чи має компанія досвідчених фахівців зі страхування сільгоспризиків, які здібні самостійно визначити фактичну вартість об'єкту страхування, розмір нанесеної шкоди та прямого збитку;
-за якими координатами страховика має звертатись сільськогосподарське підприємство у разі настання страхового випадку (чи зможе страховик забезпечити оперативний огляд та оцінку збитку на полі);
-чи проведена відповідна робота страховиком щодо організації перестрахування сільськогосподарських ризиків, особливо при умові коли страхова сума по одному страхувальнику перевищує 500 тис. гривень.
12. Організувати розширені наради - семінари з метою навчання працівників управління та районних адміністрацій, а також сільгоспвиробників питанням страхування сільгоспризиків. До проведення семінарів залучати відповідних фахівців страхових компаній, освітніх та міжнародних проектів, громадських організацій, що оперують в даній галузі. Запровадити проведення таких семінарів на постійній основі.
13. Налагодити співробітництво зі службою захисту рослин, карантинною службою, міністерством надзвичайних ситуацій, дослідними станціями як потенційними експертами у підтвердженні настання та оцінці розміру збитку за страховими випадками.
14. За підсумками звітного періоду зібрати статистичні дані щодо укладання договорів страхування сільськогосподарських ризиків, настання страхових випадків та виплати страхового відшкодування. Накопичувати таку статистику за тривалий період та подавати звітність до Мінагрополітики.
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши стан захисту майна сільського господарства від наслідків страхових випадків на ринку України можна зробити наступні висновки:
Страхування — це механізм, який дозволяє сільгоспвиробнику скористатися можливістю розділити свої ризики із страховою компанією та покращити доступ до кредитних ресурсів. Однак ринок страхування у сільському господарстві в Україні нині розвинутий слабо і працює не зовсім ефективно.
Страхування майна сільськогосподарських виробників спрямоване на створення умов для відшкодування, насамперед, надзвичайних витрат, що виникли в результаті настання руйнівних страхових випадків. Лише застрахувавши врожай, фермери можуть виконати свій план, замінивши нестриману частку прибутку страховим відшкодуванням.
Господарства мають змогу вибирати обов’язкову чи добровільну форму страхування сільськогосподарського майна. Але ряд науковців вважають, що страхування має бути добровільним. Повинна бути й підтримка у страхуванні ризиків сільськогосподарського виробництва з боку держави.
Взагалі, обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур, як спосіб організації державної підтримки не є ефективним, оскільки державні кошти використовуються не там де в цьому є реальна потреба та зацікавленість обох сторін страхового процесу, а за принципом масового охоплення виробників страхуванням. Як наслідок, коштів буде витрачено більше, а ефект від такого заходу буде меншим. Щодо стимулювання с/г виробників до страхування ризиків їхнього виробництва, то примусовий характер страхування матиме скоріше зворотній ефект: замість формування розуміння необхідності страхування, він сприятиме наростанню невдоволенню виробників, які сприйматимуть його як додатковий податок і обмеження їхнього права вибору.
Частково страхові платежі по обов'язковому страхуванню врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень компенсуються за рахунок Державного бюджету України у розмірі не менше 50 відсотків витрат, понесених сільськогосподарськими підприємствами.
Згідно Закону України « Про підтримку виробництва та розвитку ринку сільськогосподарської продукції» Державна підтримка страхування ризиків в сільському господарстві здійснюється шляхом:
а) часткової компенсації страхових платежів за обов'язковими видами страхування господарської діяльності сільськогосподарських підприємств з коштів Державного бюджету;
б) створення сільськогосподарського страхового резерву;
в) підтримки захисту майнових інтересів сільськогосподарських
товаровиробників через товариства взаємного страхування.
Розвиток страхування матиме позитивні соціальні наслідки на селі. Адже коли сільгоспвиробник знатиме, що в разі часткової чи повної втрати врожаю він може розраховувати на достойну компенсацію, то із впевненістю продовжуватиме займатися сільськогосподарським бізнесом. А це сприятиме збереженню робочих місць, зниженню міграції сільського населення до міст та покращенню соціальної структури суспільства.