Актив балансу містить дані про вклади капіталу в конкретне майно та матеріальні цінності, про витрати господарства на виробництво та реалізацію продукції та про залишки вільних коштів. Збільшення грошей на рахунку банку, тобто наявність великих залишків коштів є результатом неправильного використання оборотного капіталу – їх треба швидко спрямовувати в обіг з метою отримання прибутку. Якщо на підприємстві менші за обсягом, але більш рухомі запаси, це означає, що менша сума наявних фінансових ресурсів знаходиться в запасах. Накопичення великих запасів свідчить про зниження активності підприємства.
Табл. 2.2 Фінансовий стан підприємства за 2005 рік
| Показники | Норматив | На початок року | На кінець року | Абсолютне відхилення | Темп росту,% |
| Джерела власних коштів,тис.грн. | 10685,8 | 10598,9 | -86,9 | 99,2 | |
| Позиковий капітал,тис.грн. | 2744,1 | 2286,3 | -457,8 | 83,3 | |
| Короткострокові пасиви, тис.грн. | 950,0 | 800,0 | -150,0 | 84,2 | |
| Довгострокові зобов’язання, тис.грн. | - | - | - | - | |
| Необоротні активи, тис.грн. | 7174,0 | 6656,9 | -517,1 | 92,8 | |
| Оборотні активи, тис.грн | 6255,9 | 6228,3 | -27,6 | 99,5 | |
| Високоліквідні активи, тис.грн. | 4,6 | 8,6 | 4 | 186,9 | |
| Швидкореалізуємі активи, тис.грн. | 605,5 | 422,6 | -182,9 | 69,8 | |
| Запаси і витрати, тис.грн. | 5645,8 | 5797,1 | 151,3 | 102,6 | |
| Власні оборотні засоби, тис.грн | 3511,8 | 3942,0 | 430,2 | 112,3 | |
| Коефіцієнт автономії | >=0.5 | 0,79 | 0,82 | 0,03 | 103,8 |
| Коефіцієнт фінансової стійкості | <=0.7 | 0,25 | 0,22 | -0,03 | 88,0 |
| Коефіцієнт забезпечення власними коштами | >=0.1 | 0,56 | 0,63 | 0,07 | 112,5 |
| Коефіцієнт маневреності | >=0.5 | 0,32 | 0,37 | 0,05 | 115,6 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | >=0.2 | 0,0016 | 0,0037 | 0,0021 | 231,2 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | >=1 | 0,22 | 0,18 | -0,04 | 81,8 |
| Коефіцієнт покриття | >=2 | 2,28 | 2,72 | 0,44 | 119,3 |
За допомогою системи показників, що детально враховують особливості і всебічно характеризують господарське становище підприємства, зробимо оцінку його фінансового стану. Розглянемо показники фінансової стійкості та показники оцінки платоспроможності підприємства в таблиці 2.2. Коефіцієнт автономії характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим більший є цей показник (0,81 в ТОВ “АФ Україна”, збільшення відбулося на 3,8%), тим більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Зменшення показника фінансової стійкості на 22% свідчить про зниження залежності господарства від кредиторів, тобто про підвищення його фінансової стійкості. Критерій банкрутства, тобто коефіцієнт забезпечення власними коштами дорівнює в середньому за досліджуваний період 0,6, який означає, що ТОВ “АФ Україна” на 60% є фінансово стійким, помітна тенденція зростання на 12,5%. Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто є вкладеною в оборотні кошти. Високе значення цього коефіцієнта (середнє у ТОВ “АФ Україна” 0,35) та його зростання на 15,6% позитивно характеризує фінансовий стан підприємства. Далі розглянемо показники платоспроможності. Найбільш жорсткий критерій ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який показує, яка частина короткострокових зобов’язань може бути за необхідністю погашена негайно. У ТОВ ”АФ Україна“ цей показник надто низький. Зменшення показника швидкої ліквідності на 18,2% також негативно характеризує фінансовий стан підприємства. Але позитивну тенденцію показує коефіцієнт загальної ліквідності або покриття, він більший за нормативне значення в господарстві та зріс на 19,3%.
Щодо фінансової стійкості, то фінансово стійким можна вважати підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредитної заборгованості, своєчасно розраховуватися зі своїми зобов’язаннями. Як ми бачимо з таблиці 2.2, усі показники фінансової стійкості (коефіцієнт автономії, коефіцієнт маневреності, коефіцієнт фінансової стабільності) досить низькі і на протязі досліджуваного періоду мають тенденцію до зниження. Тобто, можна зробити висновок, що ТОВ „АФ Україна” знаходиться у кризовому фінансовому стані.
Отже проаналізувавши діяльність підприємства за останні 3 роки ми бачимо що воно знаходиться у кризовому стані, проте навіть не робились спроби уникнути деяких ризиків, таких як посухи, зниження врожаю шкідниками та інші шляхом впровадження страхування.
Керівництво підприємства зверталась до послуг страхових компаній лише під час оформлення кредиту, що свідчить про відсутність інформованості а також впевненості і довіри до страхових компаній.
Також одним із факторів що вплинув на відмову від страхування,як засобу запобігання ризикам, відсутність у Мелітопольському районі страхових компаній, що пропонують страхові послуги у аграрному секторі.
2.2Порядок укладання договору страхування
Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника, до якої додається довідка (витяг) з плану економічного і соціального розвитку господарства (бізнес-плану) та інших бухгалтерських документів, що підтверджують планові і фактичні затрати, а також витрати наступних періодів на вирощування тієї чи іншої культури на визначеній площі посіву, яка забезпечується страховим захистом. Або на підставі витрат, проведених господарством у минулому році в розрахунку на 1 га, помножених на загальну площу сівби культури під урожай року, на який укладається договір (у випадку незатвердженого бізнес-плану).
Договір страхування містить: назву та адресу страховика і страхувальника; зазначення об’єктів (назва сільгоспкультури, групи культур) страхування; розмір страхової суми; розмір тарифної ставки; суму безумовної франшизи у гривнях або відсотках; суму страхових платежів і строки їх сплати; термін та місце дії договору, порядок внесення до нього змін та його припинення; права і обов’язки сторін і їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін: порядок вирішення спорів; підписи сторін.
В усіх випадках договори укладаються лише після ретельної перевірки страховиком стану посівів, розвитку рослин, дотримання страхувальником агротехнічних вимог щодо вирощування визначеної культури, про що складається первинний акт огляду довільної форми.
Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження на розрахунковий розрахунок страховика страхових платежів у повному обсязі обчисленої суми за договором, або не менше, ніж 50% її розміру. Строк сплати першої частини страхового платежу встановлюється за згодою сторін, але не пізніше 10 днів від дня підписання договору. Решта страхових платежів може сплачуватись у два строки за згодою сторін, але не пізніше трьох місяців після початку дії договору.
При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальнику страхові платежі за час дії договору з вирахуванням витрат на ведення справи та виплат страхового відшкодування, які були здійснені за цим договором.
У разі припинення діяльності страхувальника в зв’язку з його ліквідацією, дія договору припиняється в день, встановлений для ліквідації, а при реорганізації (злитті, поділі або відокремленні) – через 15 днів від дня реорганізації, але в усіх випадках – не пізніше строку закінчення дії договору. При цьому страхові платежі не повертаються.
За заявою страхувальника при страхуванні тварин страхова сума за основним договором може бути збільшена шляхом укладання додаткового договору на термін, що залишився до кінця дії основного договору. Додатковий договір страхування укладається за умови обов’язкового огляду тварини. За додатковим договором страхові платежі вносяться у обсязі 1/12 частини суми річного платежу за кожний місяць, що залишається до кінця дії основного договору. При цьому страховий платіж за неповний місяць сплачується як за повний. Якщо тварина загинула до початку дії договору страхування, то договір вважається таки, що не відбувся, а одержані страхові платежі повертаються страхувальнику.
Відповідальність страховика за первинним, додатковим і несвоєчасно поновленим договорами настає:
- у разі викрадення, загибелі тварини від стихійного лиха, нещасного випадку або неправомірних дій третіх осіб;
- у разі загибелі тварини від хвороби чи внаслідок патологічних родів – по закінченні 10 днів після дня початку дії договору страхування;