На соціальний захист деяких категорій громадян спрямовані такі пільги, як звільнення від оподаткування:
а) установ навчально-виробничих підприємств та об'єднань громадських організацій інвалідів, де інваліди становлять більш як 50 % загальної чисельності працюючих;
б) лікувально-трудових майстерень, підсобних підприємств при психіатричних лікарнях і протитуберкульозних закладах, будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів; виховно-трудових колоній для неповнолітніх, лікувально-трудових профілакторіїв та сільськогосподарських підприємств, пенітенціарних закладів, що використовують працю інвалідів І і II груп диспансерного обліку, якщо їх чисельність становить не менше за 50 % загальної чисельності осіб, які утримуються в цих закладах;
в) учнівських та студентських підприємств за умови, що чисельність учнів та студентів у загальній чисельності працюючих становить не менше від 80 %, а також зменшення оподатковуваного доходу (прибутку) на суму заробітної плати, виплаченої учням та студентам або працівникам-інвалідам, якщо на підприємстві створено учнівські та студентські цехи, бригади, дільниці й кількість студентів та учнів менша за 80 % працюючих або якщо підприємство використовує працю інвалідів, кількість яких становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих.
Можуть застосовуватися також інші пільги, наприклад звільнення від оподаткування доходів від державних облігацій, а також доходів у вигляді процентів за кредитами, наданими уряду України, Національному банку України.
Склад пільг може уточнюватися й змінюватися постановами Кабінету Міністрів України. Це залежить від того, на досягнення якої мети спрямована система пільг на кожному конкретному етапі економічного розвитку. Слід зазначити, що в 1992-1993 роках система оподаткування характеризувалася досить значною кількістю пільг. Поступово склад їх скорочувався, і в 1994 було встановлено дві групи пільг - звільнення від сплати податку й зменшення оподатковуваного доходу.
Звільняються від сплати податку:
а) підприємства громадських організацій інвалідів, де інваліди становлять більш як 50 % загальної чисельності працюючих в основному виробництві. Оподатковуваний доход інших підприємств, які використовують працю інвалідів, зменшується на суму заробітної плати, сплаченої своїм працівникам-інвалідам;
б) підприємства з доходу, одержаного від виробництва сільськогосподарської продукції за винятком продукції квітково-декоративного рослинництва та звіроводства;
в) заклади освіти, культури й спорту, діяльність яких частково фінансується з державного бюджету;
г) доходи у вигляді процентів за кредитами, наданими іноземними юридичними особами уряду України, Національному банку України, а також дивіденди (проценти), одержані від державних облігацій та інших державних цінних паперів.
Оподатковуваний доход зменшується на:
а) суму доходу, одержаного підприємствами від реалізації виготовлених ними протезно-ортопедичних виробів і спеціальних технічних пристосувань для інвалідів, тифлотехнічних засобів друкування та озвучування книг, журналів, підручників, іншої літератури для інвалідів по зору, а також виготовлення нестандартного обладнання, технологічної оснастки для навчально-виробничих підприємств товариства інвалідів;
б) суму доходу, одержаного від реалізації продукції, виготовленої лікувально-трудовими майстернями, підсобними підприємствами при психіатричних лікарнях і протитуберкульозних закладах, будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів, виховно-трудовими колоніями для неповнолітніх, лікувально-трудовими профілакторіями;
в) суму в розмірі 60 % доходу підприємств пенітенціарних закладів;
г) суму доходу, перерахованого будинкам-інтернатам для престарілих та інвалідів, школам-інтернатам, а також підприємствам, установам, організаціям культури, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури й спорту, фізкультурно-спортивним товариствам; дитячим громадським організаціям, але не більше за 2 % оподатковуваного доходу, який визначається у встановленому порядку.
Місцеві Ради народних депутатів можуть надавати окремим категоріям платників додаткові пільги щодо податку на доходи (прибуток), але в межах сум податку, що зараховуються до місцевих бюджетів.
Порядок обчислення і строки сплати.
Обчислення податку на доход (прибуток) за таким алгоритмом. Спочатку визначається розмір об’єкта оподаткування . Потім його сума розкладається на елементи, для яких установлено різні ставки. Нарешті вираховуються ті суми, для яких передбачено пільги. Протягом кварталу всі платники, за винятком підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних юридичних осіб, провадять авансові внески податку до бюджету. Авансові платежі вносяться не пізніше 15 і 28 числа кожного місяця.
Згідно із законодавством розмір авансового платежу визначається як 1/6 фактичної суми податку, сплаченої за відповідний період (квартал) попереднього року.
Приклад. Фактична сума податку на доход, сплачена в І кварталі попереднього року, становить 500 млн. грн. Розмір авансових платежів, які необхідно вносити до бюджету 15, 28 числа кожного місяця, у І кварталі поточного року—83,3 млн. грн. (500:6).
Якщо платник вносить незначну суму податку, то за його заявою податковий орган за місцезнаходженням платника може встановити один строк сплати авансових платежів — не пізніше 20 числа кожного місяця в розмірі 1/3 квартальної суми податку.
Приклад 2. Платник вносить авансові платежі податку з доходу один раз на місяць. Квартальна сума податку за фінансовим планом підприємства становить 150 млн. грн. Сума авансового платежу, яку необхідно сплачувати підприємством кожного місяця кварталу,— 50 млн. грн. (150 : 3).
Розмір авансових платежів може визначатися трьома способами. По-перше, на підставі даних за відповідний період (квартал) попереднього року.
По-друге, на підставі даних про суми податку, фактично сплачені за попередній квартал, як це було передбачено при оподаткуванні прибутку в І кварталі 1993 р. Такий підхід в умовах інфляції є доцільнішим. Він забезпечує менший розрив між сумами авансових платежів і фактичною сумою податку, належною до сплати в бюджет.
По-третє, на підставі прогнозних розрахунків фінансових результатів господарської діяльності на рік, але не менше розміру фактично нарахованого податку за попередній квартал. Такий порядок прийнято в 1994 році.
У разі заниження платниками авансових платежів податковими органами застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі суми заниженого платежу по кожному терміну сплати.
Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують авансові платежі щоквартально, не пізніше 15 числа останнього місяця кожного кварталу, а саме 15 березня, 15 червня, 15 вересня й 15 грудня, у розмірі 1/4 річної суми платежів. Авансова сума податку на поточний рік визначається підприємством з урахуванням річного фінансового плану. Обчислення податку на прибуток (доход), фактично одержаний платником у минулому році, провадиться цими підприємствами не пізніше 15 березня року, що настає за звітним, на основі бухгалтерського звіту (балансу).
Після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року платник обчислює суму податку з фактично одержаного доходу (прибутку), який підлягає оподаткуванню. При цьому податок визначається за наростаючим підсумком із початку року. Виходячи з обчисленої суми податку на звітну дату й раніше нарахованих платежів, визначається сальдо розрахунків, тобто сума доплати чи переплати.
Доплата податку, що провадиться за квартальними розрахунками, вноситься у 5-денний строк із дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів (балансів), а за річними розрахунками - у 10-денний строк з указаної дати. Платіжні доручення на перерахування до бюджету податку на доход (прибуток), які виконуються в першочерговому порядку, здаються платниками в установу банку до настання строку платежу. Зайво внесені до бюджету суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів.
З метою усунення подвійного оподаткування суми податків на прибуток або доходи, одержані за межами території України, її континентального шельфу та виключної морської економічної зони, сплачені підприємствами, об'єднаннями та організаціями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються при сплаті ними податку на прибуток (з доходів) в Україні. Але розмір зарахованих сум не може перевищувати суми податку на прибуток (з доходів), що підлягає сплаті в Україні стосовно до доходу, одержаного за кордоном.
Якщо підприємство України, що отримує доходи від діяльності за кордоном, є платником податку на виручку в іноземній валюті, то на всю суму податку на прибуток (доход), сплачену за кордоном, надається залік за рахунок податку на доход, вирахованого з оподатковуваного доходу, одержаного в Україні.
У випадках, коли сума податку на прибуток (доход), сплачена за кордоном, перевищує податок на виручку з іноземній валюті, то на суму перевищення (перерахованого в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України) зменшується доход спільного підприємства, який залишається у його розпорядженні.
Податкова декларація й розрахунки сум податку складаються за формами, затвердженими Головною державною податковою інспекцією України. Разом із бухгалтерськими звітами й балансами вони подаються в податкову інспекцію за місцем свого знаходження для перевірки в порядку та строки, встановлені законодавством.
Якщо підприємство має право на пільги, то воно зобов'язане подати в податкову інспекцію відповідні документи.