практической работе.
Заместитель Председателя Г.И.Бондаренко
Как видно из приведенного письма здесь отсутствует требование удерживать налог по месту выплаты, но уже следующее письмо за той же подписью меняет позицию ГНАУ:
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 376/11/17-0116 від 15.01.98
м.Київ
vd980115 vn376/11/17-0116
Інвестиційнокомерційна
фірма "Октепес" ЛТД
257006, м.Черкаси
вул.Хрещатик, 195
Про особливості оподаткування доходів громадян, отриманих
від продажу юридичним особам цінних паперів
Державна податкова адміністрація України на ваш запит щодо механізму оподаткування доходів громадян, отриманих від продажу юридичним особам цінних паперів, зокрема акцій, повідомляє наступне.
Згідно з п."е" статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) до сукупного оподатковуваного доходу громадян не влючаються суми, одержані ними внаслідок відчуження майна, що належить їм за правом власності, в тому числі і права власності на акції, як одного об'єкту права приватної власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито.
Відповідно до п.5.13 Інструкції "Про прибутковий податок з громадян" ( z0064-93 ) суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми. які інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. Підставою для виключення з оподатковуваного доходу таких сум є письмова заява громадянина в бухгалтерію підприємства, установи чи організації за місцем основної роботи з проханням направити частину заробітку на зазначені цілі. Доходи, одержані від подальшого продажу акцій, оподатковуються прибутковим податком на загальних підставах.
У разі, якщо громадянин продає акції, придбані за власні кошти, юридичним особам не за місцем його основної роботи, то оподаткуванню підлягає різниця між їх номінальною вартістю або ціною попереднього придбання (якщо вона може бути підтверджена документально) і ціною продажу акцій. За відсутності документального підтвердження - між номінальною вартістю та ціною продажу. Зазначений дохід оподатковується у джерела виплати за ставкою 20 відсотків відповідно до п.3 статті 7 "Про прибутковий податок з громадян". Згаданий механізм діє і для громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні.
Якщо акції подані юридичній особі емітенту цих акцій за місцем основної роботи громадянина, то сума різниці вартості їх придбання та ціною продажу включається до його сукупного оподатковуваного місячного доходу, в якому вона виплачується, і оподатковується в порядку і за ставками п.1 статті 7 зазначеного Декрету.
Що стосується доходу громадян від продажу акцій, отриманих ними в обмін на майнові компенсаційні сертифікати, то оподаткуванню підлягає вся сума доходу за мінусом вартості компенсаційного сертифікату.
Після закінчення календарного року фізичні особи зобов'язані подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про сукупний дохід, отриманий протягом звітного року.
В доповнення до наведеного слід зазначити, що згаданим Декретом передбачено, що юридичні особи, які виплачують кошти суб'єктам оподаткування, зобов'язані у 30- денний термін після виплати громадянам доходів за куплені у них цінні папери надіслати до податкового органу за місцем проживання громадян довідку за формою N 2, які використовують їх для перевірки поданих громадянами декларацій та обчислення сукупної річної суми податку.
Водночас статтею 19 Декрету встановлено, що особи, які одержують доходи не тільки за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік доходів і витрат, пов'язаних з їх одержанням, за формою, наведеною у додатку N 4 до Інструкції "Про прибутковий податок з громадян" ( z0064-93 ). Це стосується також громадян, які одержують доходи від продажу цінних паперів.
Заступник Голови Г.І.Бондаренко
Имеет место достаточное количество решений арбитражных судов в пользу торговцев ценными бумагами. Но проблема состояла в том, что ни первое, ни второе не имеют юридической силы, а арбитражные решения касаются каждого конкретного случая. Исходя из инструкции о подоходном налоге и писем ГКЦБФР и Минюста, взимать подоходный налог при скупке ценных бумаг у физических лиц торговцам ценными бумагами не надо. Но налоговые администрации, к сожалению, письма вышеуказанных организаций не читают, а инструкцию уже не принимают во внимание. Большинство представителей профессиональных участников рынка ценных бумаг были уверены, что вопрос решится для рынка положительно. Потому, что если решение будет негативным для них, налоговая возьмет на себя обязанности похорон украинского фондового рынка. А это очень серьезный шаг. И их ожидания оправдались – Законом «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ» від 23 березня 1999 р. N 539-XIV к декрету кабинета министров «ПРО ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК З ГРОМАДЯН” были внесены изменения согласно которым: «Прибуток, отриманий громадянином від операцій купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав, за результатами звітного року включається до складу його сукупного річного оподатковуваного доходу та вноситься ним до бюджету у встановлені строки. При цьому особою, відповідальною за внесення податку до бюджету, є такий громадянин.” В результате чего обсуждаемый вопрос был окончательно решен.
Кроме того, этим же законом был изменен п. «з» статьи 5 этого декрета, согласно которым:
"з) проценти, дисконтні доходи і виграші по облігаціях державних позик, грошових вкладах, іменних ощадних сертифікатах, виграші за державними лотереями та державними казначейськими зобов'язаннями;
доходи, одержані від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними статтею 25 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств"
Кроме того, согласно заключительным положениям этого закона: «Дія положень підпункту "е" і другої частини підпункту "з" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (в редакції цього Закону) поширюється на правовідносини, які виникли з дня набрання чинності зазначеним Декретом Кабінету Міністрів України.”
Т.е. всем гражданам, которые оплатили с 1992 г. подоходный налог от реализации акций полученных в результате приватизации, ГНАУ должна его вернуть?
С ним возникают, в основном, три негативных момента. Первый: при проведении комиссионной деятельности, когда перечисляются средства на покупку ценных бумаг в которые входит и вознаграждение торговца, налоговая вполне может потребовать (и требует) уплаты налога на прибыль (и НДС) с него. Вне зависимости оттого, выполнил ли он свои обязательства и получит ли свои комиссионные в принципе. Так что при заключении договоров комиссии лучше указать, что вознаграждение будет получено только после завершения сделки. Второй момент носит частный характер, но достаточно важен. При приобретении ценных бумаг непосредственно у эмитента по цене, превышающей номинал, разницу между ним и ценой приобретения (эмиссионный доход эмитента) посредник не может отнести к валовым затратам. Выхода из этой ситуации нет, она детально прописана в законе. Третий момент - отделение дилерской деятельности от остальных: затраты по ней считаются отдельно и не могут перекрываться доходами от других операций. Вот такой подарок стратегическому инвестору.
И, наконец, компенсационные сертификаты. Вложение их в украинские предприятия на аукционе, оказывается, является их продажей, и с разницы между ценой приобретения и ценой отчуждения (номиналом) надо заплатить 30%. Решение этой проблемы возможно только через арбитраж.
Сложившаяся в Украине система налогообложения ценных бумаг предопределяет, что одним из обязательных платежей, взимаемых в пользу государства при заключении сделок с ценными бумагами, является такой неналоговый платеж, как государственная пошлина.
С развитием в Украине фондового рынка ценные бумаги активно вовлекаются в гражданский оборот, становясь объектами различных сделок.
Некоторые положения принятого еще в начале 1993 года Декрета Кабинета Министров Украины "О государственной пошлине", регулирующие порядок взимания и уплаты государственной пошлины (в том числе и за операции с ценными бумагами) не отвечают требованиям развивающегося фондового рынка Украины.
Внесение изменений в Декрет "О государственной пошлине", направленных на усовершенствование механизма налогообложения ценных бумаг, являлось только вопросом времени.
День 2 июня 1999 года ознаменовал собой новую эру в порядке налогообложения (вернее, взимания государственной пошлины) по операциям с ценными бумагами.
Именно 2 июня 1999 года в сотом номере газеты "Урядовий кур'єр" опубликован Закон Украины от 23 марта 1999 года N 539-XIV "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины" (далее - Закон N 539), которым внесены значительные изменения в порядок взимания государственной пошлины по операциям с ценными бумагами.
Закон N 539 вступил в силу со дня опубликования. Этим законом внесены изменения в три действующие законодательные акты, и посвящены они не только вопросам налогообложения ценных бумаг.
Однако в данной случае будут рассмотрены только те вопросы, которые касаются изменений в уплате государственной пошлины по операциям с ценными бумагами.