Формування облікової політики підприємства (стр. 3 из 8)

- порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства (склад інвентаризаційних комісій наводиться у додатку до розпорядчого документу чи у окремому наказі);

- детальний робочий план рахунків (наводиться у додатку до розпорядчого документу);

- встановлюється перелік пов'язаних сторін, операції з якими повинні підлягати особливому власному контролю, та інформацію про які потрібно відображати в примітках до фінансової звітності (перелік пов'язаних сторін, а також характер відносин з ними, наводиться у додатку).

В розпорядчому документі недоречно застосовувати формулювання рекомендаційного характеру (наприклад, підприємство може застосовувати, йому дозволяється розробляти, і тому подібні). За необхідності розроблені та затверджені форми документів чи нові положення вводяться до застосування одночасно з внесенням доповнення до розпорядчого документу.

Наприклад, у розпорядчому документі повинно бути визначено, який із варіантів застосовується підприємством за наступними показниками:

1) необоротні активи:

1.1) встановлення строку корисного використання (експлуатації) об'єктів:

1.2) застосування методів амортизації необоротних активів з деталізацією застосування методів до окремих груп, наприклад:

1.3) періодичність проведення переоцінки однорідних груп основних засобів та нематеріальних активів після того, як була хоч один раз була проведена переоцінка;

1.3) застосування вартісних ознак предметів, що входять до малоцінних необоротних матеріальних активів.

2) відображення відстрочених податкових активів та зобов'язань:

3) облік запасів:

3.1) відкриття окремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат з кожного виду запасів з подальшим розподілом витрат після використання запасів кожного виду;

3.2) без відкриття окремих субрахунків обліку транспортно-заготівельних витрат з включенням їх до вартості запасів з подальшим списанням одночасно з використання відповідних запасів;

3.3) застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат товарів з подальшим розподілом витрат після використання товарів;

3.4) застосування одного з методів оцінки вибуття запасів для кожного з окремих видів запасів, які мають одне призначення та однакові умови використання:

3.5) при застосуванні методу середньозваженої собівартості:

4) обчислення резерву сумнівних боргів.

5) фінансові активи, придбані в результаті систематичних операцій:

- визнання активу на дату укладення контракту;

- визнання активу на дату виконання контракту.

6) визначення бази розподілу витрат за кількома операціями з інструментами власного капіталу:

- в залежності від кількості акцій по операціям;

- в залежності від суми операцій, та інші.

7) Створювані забезпечення майбутніх витрат і платежів:

- наводиться повний перелік, цільове призначення та орієнтовний термін використання;

- порядок сторнування сум створених забезпечень в разі відсутності вірогідності вибуття активів (наприклад, закінчення строку гарантійних зобов'язань).

8) застосування визначеного порядку оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг:

- вивчення виконаної роботи;

- визначення питомої ваги об'єму послуг, наданих на звітну дату в загальному об'ємі послуг, які повинні бути надані;

- визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством в зв'язку з наданням послуг на звітну дату в очікуваній сумі таких витрат.

9) застосування методу визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом:

- вимір та оцінка виконаної роботи;

- визначення співвідношення об'єму завершеної частини робіт та їх загального об'єму за будівельним контрактом в натуральному вимірюванні;

- співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за договором.

10) формування собівартості продукції:

- наводиться повний перелік та склад статей калькулювання продукції, робіт, послуг.

11) загальновиробничі витрати:

- наводиться повний перелік та склад змінних та постійних витрат;

- вказується застосування бази розподілу витрат за об'єктами: години праці; заробітна плата; об'єми діяльності; прямі матеріальні витрати тощо.

12) визначення порогу суттєвості щодо окремих об'єктів обліку відбувається з урахуванням рекомендацій, які надано в Листі N 04230:

- поріг суттєвості визначається у відносних величинах;

- поріг суттєвості визначається у розрахованих абсолютних величинах.

13) визначення сегментів та принципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках:

- перелік сформованих сегментів;

- об'єднання сегментів для визначення звітних сегментів:

- географічні промислові сегменти;

- географічні збутові сегменти;

- господарські сегменти;

- визначення пріоритетного сегменту;

- розкриття принципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках:

- ринкова ціна - для товарів (робіт, послуг) на які є активний ринок;

- ціна на основі витрат (перемінних, повних, повних плюс націнка тощо);

14) відображення в обліку специфічних господарських операцій підприємства, які потребують розробки та застосування методики, відмінної від загальновизначеного порядку.

2. Організація бухгалтерського обліку на ТОВ “Омега”

2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ “Омега”

Об’єктом вивчення даної роботи є ТОВ “Омега”, яке було створене в липні 1995 року і зареєстровано 29.07.95 р. Новозаводським райвиконкомом м. Чернігова, реєстраційний номер 108 – 29/95.

ТОВ “Омега” – це юридична особа, яка створена з метою здійснення посередницької, маркетингової та торговельної діяльності, експортно-імпортних операцій для отримання Товариством та його учасниками прибутку.

Предметом діяльності є:

1) Оптова торгівля

2) Маркетинг ринку товарів

3) Ведення зовнішньоекономічної діяльності

4) Переробка на давальних умовах сировини в ГП.

Товариство займається продажем молочних продуктів харчування, які отримує на умовах закупівлі сировини у населення та переробки її на давальницьких умовах. За допомогою маркетингових досліджень проводиться пошук споживачів даної продукції на території держави. Іноді деякий асортимент реалізується на зовнішній ринок (Росія). Товариство постачає свою продукцію роздрібній торгівлі на умовах договорів купівлі-продажу.

Забезпечення максимальної відповідальності організаційного менеджменту підприємства цілям його конкретної діяльності й умовам взаємодії з ринковим середовищем досягається використанням типових структур управління: лінійної, функціональної та лінійно-функціональної.

ТОВ “Омега” має лінійну структуру управління. За лінійного типу кожний керівник одноособово очолює доручену ділянку роботи і самостійно приймає усі управлінські рішення, повністю відповідаючи за результати господарської діяльності. За такої організації управління працівники підпорядковані лише своєму безпосерердньому керівникові. Лінійні структури управління зорієнтовані на вирішення порівняно простих і стабільних завдань. Такі структури є ефективними внаслідок простоти організаційної побудови, конкретності завдань і повноважень керівників різних рівнів.

Товариство займається переробкою сировини на давальницьких умовах в готову продукцію. Закупка сировини проводиться в населення або в колективних сільськогосподарських підприємствах.

Основні покупці та постачальники представлені на рисунках 2.1 та 2.2.