Декларація складається із вступної частини та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції.
Відповідно до пункту 7.7.2. статті 7 Закону, подання декларації здійснюється в строки, передбачені для сплати податку, тобто не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом.
Звітний період дорівнює одному календарному кварталу і одному календарному місяцю.
Оригінал декларації подається підприємством до податкового органу за місцем знаходження незалежно від того, чи виникло у звітному періоді у платника податкове зобов’язання чи ні. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період, без наростаючого підсумку. Одночасно з декларацією повинні додаватись всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено розділом 5 цього Порядку.
Підприємство є платником збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Відповідно до Порядку справлення збору, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики від 03.10.97 року № 4 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.10.97 року за № 492/2296, підприємство щоквартально складає розрахункову відомість про нарахування і сплату збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття за встановленою формою та подають її у Державну службу зайнятості населення за місцем реєстрації не пізніше 15 числа наступним за звітним місяця.
Розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття складається на підставі даних бухгалтерського обліку платника збору по рахунках обліку витрат, розрахунків по зарплаті, розрахунків з соцстраху на випадок безробіття.
Відповідальність за правильність обчислення і сплати збору покладено на підприємство – платника збору.
Підприємство щоквартально складає у двох примірниках звіт про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших надходжень коштів Пенсійного фонду за формою 4 – ПФ із зазначенням сум нарахованого і сплаченого збору та інших надходжень. усі примірники звіту підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства і виконавцем та завіряються печаткою.
Підприємство щокварталу подає до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації один примірник звіту в такі строки: до 8 квітня, до 8 липня, до 8 жовтня, до 15 січня. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії підприємства.
Особи, винні в неподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленої звітності, притягуються до відповідальності, згідно чинного законодавства.
Підприємство – платник збору до Фонду соціального страхування – щокварталу складає у двох примірниках розрахункові відомості за коштами Фонду за формою
Ф4 – ФСС, в якому зазначаються суми нарахованого та сплаченого збору та інших надходжень, а також суми, витрачені на виплату допомоги, санаторно-курортне лікування й оздоровлення та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за кошти Фонду.
Один примірник розрахункової відомості не пізніше 12 числа наступного за звітним місяця подається до органу реєстрації, другий залишається в бухгалтерії страхувальника.
Органи реєстрації можуть, як виняток, встановлювати для окремих організацій більш пізні строки подання розрахункових відомостей, але не більше строку, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.
У разі подання страхувальником відомостей про нарахування збору, інших надходжень та витрачення коштів Фонду (Ф4 – ФСС) із запізненням проти установленого строку більше ніж на 10 днів органи реєстрації мають право не приймати до заліку в рахунок збору середньомісячну суму витрат, включених до цієї відомості.
Розрахункова відомість складається наростаючим підсумком з початку року в двох примірниках, які підписуються керівником, головним бухгалтером і подаються у профком і вищий профспілковий орган або орган фонду за місцем реєстрації.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Сагайдачний” є заснованим на колективній формі власності, діє на підставі Статуту та установчого договору.
Метою підприємства є одержання прибутку від господарської діяльності в інтересах підприємства. Веде свою діяльність згідно із Законами України “Про підприємство” і “Про підприємництво”.
Бухгалтерській облік на підприємстві організований згідно “Положення про організацію бухгалтерського обліку в Україні” за журнально-ордерною схемою.
У наш час – час прогресивної комп’ютеризації – підприємство повинно перейти на комп’ютерну форму обліку з використанням таких програмних продуктів, як “1С – Бухгалтерія”; “1С – Підприємство”, що значно полегшить роботу бухгалтера і зменшить випадки сплати санкцій і пені за неправильно здійснений облік, дозволить вчасно подавати звітність до певних установ.
На даний час підприємство ще діє за старими планами рахунків, тому у курсовій роботі був запропонований робочий план рахунків для здійснення обліку на підприємстві.
Підприємство сплачує 8 податків (7 з яких є загальнодержавними; 1 – місцевий), згідно з чинним законодавством України у відповідні строки і у необхідних сумах.
Основними формами первинних документів для обліку розрахунків по податках, зборах і платежах є: податкова накладна, товаротранспортна накладна, платіжне доручення, податкові декларації і розрахунки податків. Порівняно з іншими підприємствами дане не веде книгу обліку придбання товарів і книгу обліку продажу товарів. Всі первинні документи ведуться з дотриманням встановлених вимог до оформлення і змісту.
Аналітичний облік розрахунків за податками і платежами підприємство веде за їх видами. Облік платежів веде окремо по кожному податку.
Синтетичний облік ведеться за старим планом рахунків, в той час, коли більшість підприємств України застосовують новий план рахунків, що передбачено законодавством України.
Облік розрахунків за податками і платежами організований таким чином, що за кожний із них окремо можемо мати дані про нараховані і сплачені суми, заборгованість на кінець періоду. Реєстри аналітичного і синтетичного обліку відповідають своєму призначенню, дозволяють оперативно і без помилок узагальнити інформацію, отриману з первинних документів.
Також у курсовій роботі у 2-му розділі була наведена кореспонденція рахунків для ведення обліку розрахунків по податках, зборах і платежах за новим планом рахунків паралельно із старими рахунками, для кращого сприймання нових бухгалтерських записів.
На підприємстві ведеться бухгалтерська і податкова звітність, що подається до податкової інспекції і інших органів у відповідні строки і за певною формою згідно з чинним законодавством. Але погана і несвоєчасна проінформованість бухгалтерів із частими змінами у законодавстві України, а також низька кваліфікація працівників бухгалтерії ведуть до здійснення помилок, за які пізніше нараховуються штрафні санкції і пені.
Під час виконання курсової роботи були розширені і закріплені теоретичні знання ведення бухгалтерського обліку на практиці. Робота над курсовою роботою дала можливість досконало вивчити порядок нарахування і сплати податків, їх первинний, аналітичний і синтетичний облік, а також порядок подання звітності по податках. Опрацювання широкого кола нормативних законодавчих актів дало можливість відслідкувати останні зміни, що сталися в системі оподаткування, що дасть змогу уникати допущення помилок і прорахунків при подальшій роботі на підприємстві, а зараз – при розв’язуванні ситуаційних задач.
1. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 р № 1251 – XII.
2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
від 16.07.99р. № 996-XIV.
3. П(с) БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” від 21.06.99 року.
4. П(с) БО 2 “Баланс” від 31.03.99 р.
5. П(с) БО 3 “Звіт про фінансові результати” від 31.03.99 р.
6. Закон України “Про податок на додану вартість” від3.04.97 р. № 168/97 – ВР.
7. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”
від 22.05.97 р. № 283/97 – ВР.
8. “Про прибутковий податок з громадян” декрет КМУ від 26.12.92 р.
9. Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування”
від 3.06.1999 р. № 722 – XIV.
10. Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 15.07.99 р. № 967 – XIV.
11. Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” від 14.12.94 р. № 287/94 – ВР.
12. Закон України “Про плату за землю” від 19.09.96 р. № 378/96 – ВР.
13. Постанова КМУ від 16.08.99 р. № 1494 “ Про затвердження Порядку справлення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами ...”
14. “Інструкція про порядок справлення збору за геологорозвідувальні роботи, здійснювані за рахунок бюджету”
15. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.93 р. № 56/93.
16. Закон України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.98
№ 378 – XII.
17. “Інструкція про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби” від 20.04.95 р. № 28.
18. “Все про бухгалтерський облік” № 4, № 36, № 72, № 16, № 28, № 46, № 23, № 7, № 8, за 2000 рік; №80,88,89,117 за 1999 рік.
19. “Галицькі контракти” №2-3, №43 за 2000 рік.
20. “Вісник податкової служби України” №5, №7 лютий 2000 рік.
21. “Баланс” за вересень 2000 рік (спецвипуск).
22. “Фінанси України” №2.№5,№7, за 2000 рік.