На субрахунку 203 “Паливо” (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковується наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатація транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти та газ.
Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 “Матеріали” і на субрахунку 203 “Паливо” – за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.
Якщо на підприємстві для технологічних та експлутаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу, то їх облік ведеться на субрахунку 203.
На субрахунку 204 “Тара і тарні матеріали” відображаються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовуються для виготовлення тари і її ремонту.
Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження зваженою продукції, не відносяться до тери і обліковуються на субрахунку 201 “Сировина і матріали”.
На субрахунку 207 “Запасні частини” ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнаня, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.
За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом – витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.
Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами. Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації; що підлягають відновленню; що є в ремонті.
На субрахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення” обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми, що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.
На субрахунку 209 “Інші матеріали” обліковуються відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на підприємстві, зношені шини тощо [10, 147].
Розглянемо операції з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл.. 4.3):
Табл. 4.3
Журнал господарських операцій з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| Зміст господарської операції | Сума | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| Надходження і оприбуткування виробничих запасів від постачальників | 77275,27 | 2011 | 631 |
| Списання у виробництво | 75189,64 | 2311 | 2011 |
| Списується фактична собівартість реалізованих запасів | 29361,35 | 902 | 2011 |
| Сума нестач в межах норм природного убутку | 5983,31 | 911 | 2011 |
4.1.2. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
Рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” призначення для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.
ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки для обліку МШП:
222 “МШП в експлуатації”;
223 “МШП на складі”.
Облік МШП на складах ведеться кількісний за їх номенклатурними номерами.
За дебетом рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” відображаються за первісною вартістю придбані або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом – за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організовувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.
Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідним групах, установлених, виходячи з потреб підприємства [10, 166].
Розглянемо операції з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.4):
Табл. 4.4
Журнал господарських операцій з обліку МШП на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| Зміст господарської операції | Сума | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| Списується нестача зарахована по пересортуванню | 5748,08 | 222 | 223 |
| Відображається заборгованість при одержанні малоцінних та швидкозношуваних предметів від постачальників | 25,00 | 223 | 631 |
| Відпущено зі складу МШП на виробництво продукції | 18197,06 | 2311, 2312, 232 | 222 |
| Відпущено зі складу МШП на загальновиробничі потреби | 20367,25 | 911 | 222 |
| Відпущено зі складу МШП на адміністративні потреби | 16251,34 | 92 | 222 |
| Відпущено зі складу МШП на утримання об’єктів соціально-культурного призначення | 24762,84 | 949 | 222 |
4.1.3. Облік незавершеного виробництва
На підприємствах, де напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки обліковуються на рахунку 23 “Виробництво”.
На дебеті рахунка № 23 “Виробництво” групуються всі витрати, що складають собiвартiсть основної продукції.
На кредиті рахунка 23 “Виробництво” відображають собiвартiсть готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, вiдходiв i побічних продукцій, одержаних у процесі виробництва. Схему рахунка № 23 “Виробництво” наведено у таблиці 4.5:
Табл. 4.5
Схема рахунка: (грн..)
Дебет рахунок 23 “Виробництво” Кредит
| Сальдо на початок звітного періоду (незавершене виробництво) | Вартість повернених на склади матеріальних цінностей, зворотних відходів, побічної продукції, супутньої продукції, одержаних у процесі виробництва цінностей |
| Виробничі витрати на звітний період | Брак у виробництві (собівартість забракованих виробів і витрат на виправлення браку) |
| Брак у виробництві (технологічний) | Фактична собівартість готової продукції основного виробництва. Продукція сільськогосподарського виробництва - собівартість реалізації - - надзвичайні витрати та ін. |
| Оборот по дебету рахунка | Оборот по кредиту рахунка |
| Сальдо на початок нового звітного періоду (незавершене виробництво) |
На дебетi рахунка № 23 “Допомiжнi виробництва” (№ 23 “Виробництво”) вiдображаються прямi витрати, пов’язанi безпосередньо з випуском продукцiї, виконанням робiт i наданням послуг, а також непрямi витрати, пов’язанi з управлiнням i обслуговуванням допомiжних виробництв, i збитки вiд браку. Прямi витрати, пов’язанi безпосередньо з випуском продукції, виконанням робiт i наданням послуг, списуються на рахунок 23 з кредиту рахункiв облiку виробничих запасiв, розрахувкiв з персоналом по оплатi працi та iн.
На кредитi рахунка № 23 субрахунку “Допомiжнi виробництва” вiдображають суми фактичної собiвартостi завершеної виробництвом продукцiї, виконаних робiт i наданих послуг. Цi суми списуються з кредиту субрахунка 23 в дебет вiдповiдних рахунків.
Аналiтичний облiк рахунка № 23 “Виробництво” ведеться за видами виробництв [15, 390].
Витрати пов’язані з виробництвом конкретного продукту є об’єктом калькулювання. А отже передумовою калькулювання є облік виробничих витрат (виробничий облік). Він є первинним по відношенню до калькулювання.
Виробничий облік передбачає збір інформації про витрати підприємства, документальне оформлення господарських операцій, пов’язаних з виробничими витратами. В системі виробничого обліку така інформація обгрунтовується, групується за різними ознаками і аналізується. Лише на базі інформації, яка міститься в системі виробничого обліку можливе калькулювання.
Між калькулюванням і виробничим обліком існує тісний взаємозв’язок. Так, базою для розрахунку собівартості одиниці продукції є інформація, зібрана в системі виробничого обліку. Калькулювання собівартості виробничого продукту визначається системою і організацією виробничого обліку. З іншого боку, ступінь деталізації виробничого обліку залежить від завдань, які стоять перед підприємством в галузі калькулювання.
Калькулювання собівартості продукції умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі вираховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому – фактична собівартість по кожному при управлінні виду продукції, на третьому – собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої послуги.