Розглянемо операції з обліку грошових коштів в касі на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.14):
Табл. 4.14
Кореспонденція рахунків з обліку касових операцій на ЗАТ “Рівне-Борошно”
| ЗАТ “Рівне-Борошно” | |||
| Зміст операції | Сума | Дебет | Кредит |
| Надійшли грошові кошти в касу з розрахункового рахунку | 1509,00 | 301 | 311 |
| Надійшли грошові кошти в касу від покупців | 6167,84 | 301 | 361 |
| Видані грошові кошти з каси під звіт | 231,00 | 372 | 301 |
| Видана заробітна плата працівникам | 967,83 | 661 | 301 |
| Видані грошові кошти з каси постачальникам | 9863,25 | 631 | 301 |
| З каси здано виторг в банк | 36345,23 | 311 | 301 |
Облік наявності та руху еквівалентів грошових коштів ведеться на рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” субрахунку 351 “Еквіваленти грошових коштів”.
По дебету рахунку відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів, по кредиту – зменшення їх вартості та вибуття.
Проте на ЗАТ “Рівне-Борошно” 351 рахунок “Еквіваленти грошових коштів” відсутній.
5. Формування показників фінансових звітів про оборотні активи
Завершальний етап бухгалтерського облiку — складання бухгалтерської звiтностi, яка є важливим iнструментом управлiння. Спираючись на данi бухгалтерського облiку як цiлiсного, взаємопов’язаного, безперервного i суворо документального вiдображення господарських операцiй, впорядкованого узагальнення iнформацiї про стан майна i зобов’язань пiдприємства, оцiнюються результати дiяльностi, прогнозуються напрямки пiдвищення ефективностi роботи, виробляються i приймаються управлiнськi рiшення.
Фiнансова звiтнiсть складається пiдприємствами i органiзацiями, що є юридичними особами, i видiленими на окремий баланс фiлiями, представництвами, вiддiленнями та iншими вiдокремленими пiдроздiлами пiдприємств i органiзацiй незалежно вiд видiв дiяльностi й форм власностi.
Для складання бухгалтерської звiтностi необхiдно розумiти гiпотези, припущення та принципи, покладенi в її основу, та механiзми її пiдготовки. Все є, в основному, викладено в таких Положеннях (стандартах) бухгалтерського облiку, затверджених наказом Мiнiстерства фiнансiв України 31 березня 1999 р. № 87:
• 1 “Загальнi вимоги до фiнансової звiтностi”;
• 2 “Баланс”;
• З “Звiт про фiнансовi результати”;
• 4 “Звiт про рух грошових коштiв”;
• 5 “Звiт про власний капiтал”.
Однiєю з ключових типових форм рiчного фiнансового звiту є баланс (форма № 1). У балансi розкривається наявнiсть економiчних ресурсiв, якi контролюються підприємством на дату балансу, та права на ресурс. Так, дебiторську заборгованiсть не можна назвати ресурсом. Дебiторська заборгованiсть означає права на грошовi ресурси, якi потiм можна перетворити у необоротнi активи чи запаси.
При складаннi балансу слiд враховувати вимоги таких П(С)БО:
• 2 “Баланс”;
• 4 “Звiт про рух грошових коштiв”;
- 6 “Виправлення помилок i змiни у фiнансових звiтах”;
• 12 “Інвестиції”;
• 13 “Фiнансовi iнструменти”;
• 19 “Об’єднання пiдприємств”;
• 20 “Консолiдована фiнансова звiтнiсть”;
• 23 “Розкриття iнформацiї про пов’язанi сторони”;
• Іншi.
У балансi вiдображаються склад майна пiдприємства та джерела його форжмування у виглядi залишкiв за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку. Окремi, близькi за своїм економiчним змiстом, рахунки в балансi об’єднуються в одну статтю, а статті – в роздiли.
Весь баланс подiлений на 2 частини: лiву (актив) та праву (пасив). Сальдо за активом i пасивом балансу має при правильному його складаннi бути однаковим.
У свою чергу, актив балансу складається з трьох роздiлiв:
• I. Необоротнi активи;
• ІІ. Оборотнi активи;
• ІІІ. Витрати майбутнiх перiодiв.
Пасив балансу складається з таких роздiлiв:
• І. Власний капiтал;
• ІІ. Забезпечення майбутнiх витрат i платежiв;
• ІІІ. Довгостроковi зобов’язання;
• IV. Поточнi зобов’язання;
• V. Доходи майбутнiх перiодiв.
Розглянемо порядок та технiку складання другого розділу балансу підприємства (форма 1) - оборотних активів.
Виробничi запаси (рядки 100-140). У статтi “Виробничi запаси” показують вартiсть запасiв малоцiнних та швидкозношуваних предметiв, сировини, основних i допомiжних матерiалiв, палива, покупних напiвфабрикатiв i комплектуючих виробiв, запасних частин, тари, будiвельних матерiалiв та інших матерiалiв, призначених для споживання в ходi нормального операційного циклу.
Готова продукцiя (рядок 130). У статтi показують запаси виробiв на складi, обробка яких закiнчена та якi пройшли випробування, приймання, укомплектованi згiдно з умовами договорiв iз замовниками i вiдповiдають технiчним умовам i стандартам.
Товари (рядок 140). У статтi показується без суми торгових нацiнок вартiсть товарiв, придбаних пiдприємствами для наступного продажу.
У примiтках до фiнансової звiтностi наводять таку iнформацiю:
• про методи оцiнки запасiв;
• вартiсть запасiв у розрiзi окремих класифiкацiйних груп;
• вартiсть запасiв, вiдображених за чистою вартістю реалізації;
• вартiсть запасiв, переданих у переробку, на комiсiю, заставу;
• суму збiльшення чистої вартостi реалiзації, за якою проведено оцiнку запасiв вiдповiдно до пункту 28 П(С)БО 9.
Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги (торгова) (рядки 160—162). При вiдображеннi у звiтностi керуються П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованiсть”.
Дебiторська заборгованiсть визнається активом, якщо є ймовiрнiсть отримання пiдприємством майбутнiх економiчних вигiд та може бути достовiрно визначена її сума.
У статтi “Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги” вiдображається заборгованiсть покупцiв або замовникiв за наданi їм продукцiю, товари, роботи або послуги (крiм заборгованостi, яка забезпечена векселем). До пiдсумку балансу включається чиста реалiзацiйна вартiсть, яка визначається шляхом вирахування з дебiторської заборгованостi резерву сумнiвних боргiв. Сума резерву сумнiвних боргiв вiдображається в дужках. Резерв сумнiвних боргiв створюється, якщо отримання оплати викликає сумнiв.
У примiтках до звiту розкривається загальна сума торгової дебiторської заборгованостi, а також за кожним з дебiторiв, чия заборгованiсть перевищус 10 % загальної суми, та умови погашення цiєї заборгованостi. Вказуються також сума простроченої дебiторської заборгованостi, яку можна класифiкувати як сумнiвну, метод визначення величини резерву сумнiвних боргiв.
Дебiторська заборгованiсть за розрахунками (рядки 170—200). Вимоги до розкриття iнформації аналогiчнi вимогам статтi “Дебіторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги (торгова)”. Слiд зазначити, що резерв сумнiвних боргiв за цiєю заборгованiстю не створюється, i у статтi вiдображається лише та дебiторська заборгованiсть, повернення якої є реальним (чиста дебiторська заборгованiсть).
У статтi заборгованiсть за розрахунками з бюджетом” (рядок 170) показують дебiторську заборгованiсть фiнансових i податкових органiв, а також переплату за податками, зборами та iншими платежами до бюджету.
Iнша поточна дебiторська заборгованiсть (рядок 210). Це загальна категорiя дебiторської заборгованостi, за винятком торгової. У статтi “Інша поточна дебiторська заборгованiсть” показують заборгованiсть дебiторiв, яка не може бути включена до iнших статей дебiторської заборгованостi та яка вiдображається у складi оборотних активiв.
Вимоги до розкриття iнформацiї аналогiчнi вимогам до дебiторської заборгованостi.
Поточнi фiнансовi iнвестицiї (рядок 220). При вiдображеннi у звiтностi враховуються вимоги П(С)БО 12 “Фiнансовi iнвестиції”.
У статтi “Поточнi фiнансовi iнвестицiї” вiдображають фiнансовi iнвестицiї на термiн, що не перевищує один рiк, якi можуть бути вiльно реалiзованi в будь-який момент (крiм iнвестицiй, якi є еквiвалентами грошових коштiв).
Грошовi кошти та їх еквiваленти (рядки 230—240). Враховуються вимоги П(С)БО 4 “Звiт про рух грошових коштiв”.
У статтi “Грошовi кошти та їх еквiваленти” вiдображаються кошти в касi, на поточних та iнших рахучках у банках, якi можуть бути використанi для поточних операцiй, а також еквiваленти грошових коштiв. У цiй статтi окремо наводяться кошти в нацiональнiй та iноземнiй валютах. Кошти, якi не можна використати для операцiй протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операцiйного циклу внаслiдок обмежень, слiд виключати зi складу оборотних активiв та вiдображати як необоротнi активи.
Iншi оборотнi активи (рядок 250). у статтi “Iншi оборотнi активи” вiдображаються суми оборотних активiв, якi не можуть бути включенi до наведених вище статей роздiлу активи”. Зокрема, у цiй статтi наводиться сальдо субрахункiв 331 “Грошовi документи в нацiоналънiй валютi”, 332 документи в iноземнiй валютi” i 643 “Податковi зобов’язання”. До цiєї статтi вiдносять також суми i витрати, понесенi пiдприємством, вигоду вiд яких буде отримано в майбутньому.