Облік доходів та витрат підприємства (стр. 1 из 5)

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Облік доходів та витрат підприємства

Дохід підприємства, як відзначено у П.С. Смоленюка, є тією основою, яка забезпечує підприємство, працівників і державу фінансами, необхідними для життя всіх сторін. Доходи є джерелом для подальшої діяльності підприємства, його розвитку, забезпечення працівників заробітною платою, а державу грошовими коштами у вигляді податків[26, с.261].

Методологічні засади формування, оцінки і визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати визначають П(С)БО 15 "Дохід"[27], П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"[28], П(С)БО 16 "Витрати"[29].

Згідно із стандартами бухгалтерського обліку, поняття "дохід" означає збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).

Мета обліку доходів і витрат заключається у своєчасному, повному і достовірному визначені фактичних доходів і витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції, обчисленні фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, контролю за використанням ресурсів і грошових засобів.

Важливу роль тут відіграє аналіз доходів і витрат, котрий дозволяє глибоко вивчити ті чинники, які безпосередньо вплинули на формування витрат та доходів. З цього приводу в літературі визначено, що базою діючої системи управління на підприємстві, як вказує В.Хліпальська, має бути раціонально організований облік витрат, проте залишається проблемою їх оперативний аналіз, оскільки стандарти бухгалтерського обліку не передбачають формування інформації окремих і сумарних складників цих витрат [30].

Організація обліку й аналізу доходів та витрат повинна базуватися на принципах:

● документування доходів і витрат, повне їх відображення на рахунках обліку;

● групування витрат за об’єктами обліку і місцями їх виникнення;

● узгодження об’єктів обліку витрат з об’єктами калькулювання собівартості продукції, показників обліку фактичних витрат з нормативними;

● доцільність розширення кола витрат, віднесення на об’єкти обліку по першому призначенню;

● здійснення оперативного контролю за доходами та витратами і формуванням собівартості продукції.

В Наказі про облікову політику щодо організації обліку витрат на підприємстві необхідно передбачити:

- розмежування витрат за кожною класифікаційною групою витрат діяльності;

- умови визнання витрат;

- склад та порядок списання витрат майбутніх періодів;

- класи рахунків для обліку витрат;

- бази розподілу загальновиробничих витрат;

- перелік та склад змінних і постійних загальновиробничих витрат;

- об'єкт обліку витрат;

- об'єкт калькулювання.

Для ефективного управління та організації обліку доходів і витрат необхідно здійснити їх науково обгрунтовану класифікацію. Так, для організації обліку витрат, аналізу та управління ними, використаємо наступну їх класифікацію (рис 2.1.1).

Рис. 2.1.1. Класифікація витрат [31, с. 428]

За відношенням до виробничого процесу витрати поділяють на основні і накладні. Основні - це витрати, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом, а накладні - з організацією, обслуговуванням виробництва і управління ним.

За способом віднесення до собівартості видів продукції витрати бувають прямі і непрямі. Прямі, які безпосередньо включаються до собівартості кожного виду продукції. Непрямі - це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного виду продукції і потребують розподілу. З розподілом витрат пов'язаний вибір доцільної бази розподілу, що закріплюється Наказом про облікову політику.Непрямий розподіл витрат призводить до неточностей у визначенні собівартості окремих видів продукції, тому при організації обліку повинна звертатися увага на збільшення питомої ваги прямих витрат.

Важливе значення для організації обліку витрат і калькулювання та складання фінансової звітності має поділ витрат за єдністю складу.За складом витрати можуть бути одноелементними або комплексними.Одноелементні витрати включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо). На цьому принципі побудована класифікація витрат за економічними елементами.Комплексні витрати складаються з декількох економічних елементів. Характерним прикладом статті комплексних витрат є загальновиробничі витрати, в які входять практично всі економічні елементи.

За ступенем залежності від обсягів діяльності витрати поділяються на змінні і постійні, що буде розглянуто у п.3.3.

За доцільністю витрачання виділяють продуктивні витрати, до яких відносяться виправдані чи доцільні для даного виробництва витрати, та непродуктивні витрати, причиною виникнення яких є недоліки в технології та організації виробництва (брак продукції, втрати від простоїв, оплата понадурочних робіт тощо). Такі витрати повинні обліковуватись у розрізі причин і винуватців.

До витрат, які включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) відносяться її виробнича собівартість, нерозподілені загальновиробничі витрати та понаднормативні виробничі витрати. Решта витрат розглядається як витрати того звітного періоду, в якому вони виникли і класифікуються за видами діяльності.

3алежно від видів діяльності всі витрати розподіляють на дві великі групи, (рис. 2.1.2).

Облік витрат можна здійснювати трьома способами. Перший спосіб ведення бухгалтерського обліку передбачає застосування для обліку лише рахунків класу 9 “Витрати діяльності”, які ведуться підприємствами всіх форм власності, крім суб’єктів малого підприємництва а також інших організацій, діяльність яких спрямована на здійснення комерційної діяльності.

Рахунки класу 9 застосовуються для узагальнення інформації про витрати звичайної діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Структура рахунків класу 9 збігається з вимогами до визнання складу й оцінки витрат, викладених у П(С)БО 16 “Витрати”. Рахунки класу 9 активні, тому, за дебетом відображаються суми витрат, а за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Другий варіант ведення обліку передбачає застосування рахунків класу 8 “Витрати за елементами” і 9 одночасно. При застосуванні зазначеного варіанта за допомогою рахунків класу 8 накопичується інформація про операційні витрати за елементами, які використовуються для заповнення розділу II “Елементи операційних витрат” Звіту про фінансові результати. На рахунках класу 8, крім рахунку 85 “Інші витрати операційної діяльності”, ведеться облік операційної діяльності за елементами витрат.

За дебетом рахунків 80-84 відображаються суми визначених відповідних витрат, за кредитом - списання на рахунок 23 “Виробництво” витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), або на рахунки класу 9, витрат, що відносяться до загальновиробничих адміністративних витрат, до витрат на збут і до інших операційних витрат.

Якщо підприємством для обліку витрат звітного періоду використовуються рахунки класів 8 і 9, то рахунки класу 8 є транзитними, оскільки виконують допоміжну функцію з формування витрат за елементами.

Третій спосіб обліку витрат передбачає застосування тільки рахунків класу 8. Такий спосіб обліку застосовують малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на здійснення комерційної діяльності і які не використовують рахунки класу 9. За дебетом відображається сума визначених витрат, а за кредитом - списання їх на рахунок 79 “Фінансові результати”.

В бухгалтерії підприємства облік витрат на виробництво в більшості випадків веде виробничий відділ, до складу якого входять не менше 2-х осіб, зокрема на досліджуваному підприємстві такий облік веде один бухгалтер і він поєднаний з обліком матеріальних цінностей.

Для узагальнення всіх витрат, які включаються до собівартості продукції, при застосуванні журнальної форми ведення бухгалтерського використовують журнал № 5 (5А) і відомість 5.1.[32,с.112].Витрати трудових, матеріальних і грошових ресурсів контролює бухгалтерія підприємства відповідно до встановлених на підприємстві нормативів на підставі первинних і зведених документів.

На організацію аналітичного обліку витрат та проведення їх аналізу впливають різноманітні фактори, основні серед яких:

- тип виробництва, особливості його організації і технології та асортимент продукції;

- структура управління підприємства та ступінь організації обліку;

організація обліку за місцями і центрами витрат, центрами відповідальності;

- методи обліку витрат та калькулювання собівартості продукції;

- рівень автоматизації облікових та аналітичних робіт.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) повинні групуватися в обліку за видами виробництв (основне і допоміжне), місцями виникнення витрат, центрами відповідальності, за об'єктами калькулювання (видами продукції, робіт, послуг тощо), в розрізі статей калькуляції.

Дані виробничого звіту менеджери підприємства використовують для аналізу роботи підприємства як щодо додержання ліміту витрат, так і щодо виконання плану виходу продукції.