Облік доходів та витрат підприємства (стр. 2 из 5)

На організацію аналітичного обліку витрат та проведення їх аналізу впливають різноманітні фактори, основні серед яких:

- тип виробництва, особливості його організації і технології;

- асортимент продукції;

- структура управління підприємством;

- ступінь організації обліку;

- організація обліку за місцями і центрами витрат, центрами відповідальності;

- методи обліку витрат та калькулювання собівартості продукції;

- рівень автоматизації облікових та аналітичних робіт.

Проте організація обліку витрат, як зазначено у Г. Пустовіт, не залежить від форм власності й організаційно-правових форм діяльності господарюючих суб’єктів [33, с.3].

Класифікуючи ті чи інші витрати, особливу увагу, як підкреслено у І.Л.Давидовської, і В.В.Олифірова, слід надавати правильному оформленню документів, в тім числі й договорів, щоб правильно їх відобразити у витратах виробництва чи витратах діяльності [34, с.28]. Правильно оформлені та перевірені документи систематизують і групують у зведені відомості (листки-розшифровки). Документи, за якими відпускались матеріальні цінності та видавались кошти понад встановлені нормативи (ліміти, кошторисні суми), групують і узагальнюють окремо. Безперервний поточний облік витрат в місцях їх виникнення, щоденного виявлення можливих відхилень від встановлених норм, причин і винних осіб цих відхилень повинен задовольняти потреби оперативного управління виробництвом.

Співвідношення вигоди-витрати - це відношення поточної величини вигід до поточної величини витрат. Правилом прийняття рішення у цьому випадку є те, що слід відхиляти будь-який проект, який має показник такого співвідношення менше одиниці [35, с.98].

Для визнання доходу необхідно не тільки надходження активу або зменшення зобов'язання, але і фінансовий наслідок цих подій. Таким наслідком виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників). Тобто дохід визначається в момент збільшення власного капіталу.

Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі принципу нарахування та відповідності. В бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають одержанню. Критерії оцінки доходу показано на рис. 2.1.3.

Рис. 2.1.3. Критерії оцінки доходу [31, с. 454]

За принципом нарахування в момент відвантаження готова продукція (товари) вважається проданою, тому в обліку повинен відображатися дохід з одної сторони та на цю суму має бути відображено збільшення активу - дебіторської заборгованості.

Відвантаження або відпуск готової продукції, товарів, виконаних робіт і послуг із складу покупцям проводять на підставі первинних документів: наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. Розрахунковими документами є: рахунки-фактури, платіжні вимоги, виписані на основі рахунків-фактур, специфікації.

Для визначення моменту визнання доходу потрібно знати економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. За принципом превалювання змісту над формою дохід від реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так і до чи або після неї. Разом з тим, окремі види доходу мають певні особливості визнання.

Не визнаються доходами такі види надходжень, як:

- суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

- суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

- суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- суми авансу в рахунок оплати продукції; суми завдатку під заставу або в погашення позики;

- надходження, що належать іншим особам;

- надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Такі суми виключаються з чистого доходу, але до загальної суми валового доходу вони потрапляють і відображаються в обліку по кредиту рахунків класу 7 "Доходи, результати діяльності", а потім виключаються з неї записом по дебету рахунків цього класу. Отже, на фінансові результати списуються тільки суми чистого доходу від здійснення відповідних операцій.

Відповідно до вимог П(С)БО 15, доходи підприємства класифікуються за різними ознаками. З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від реалізації продукції, товарів, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери); надання послуг; використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання процентів, дивідендів, роялті.

Залежно від виду діяльності доходи поділяють на доходи від звичайної та надзвичайної діяльності. У свою чергу доходи від звичайної діяльності діляться на доходи від:

операційноїдіяльності( від реалізації продукції, робіт і послуг; іншої діяльності(доходи від реалізації іноземної валюти та необоротних активів, від операційної оренди активів, від оперативної курсової різниш, одержані штрафи, пені неустойки);

фінансової діяльності(доходи від участі в капіталі(від інвестицій в асоційовані або спільні підприємства, які обліковуються за методом участі в капіталі), фінансові доходи (дивіденди, відсотки);

інвестиційної діяльності(від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, списання необоротних активів).

Основним показником діяльності господарюючих суб'єктів є обсяг реалізації продукції, бо вона характеризує кінцевий результат роботи підприємства, виконання обов’язків перед споживачами, ступінь участі у задоволенні потреб ринку тощо.

За принципом нарахування в момент відвантаження готова продукція (товари) вважається проданою. Відвантаження або відпуск готової продукції, товарів, виконаних робіт і послуг із складу покупцям проводять на підставі первинних документів: наказів-накладних або розпоряджень відділу збуту. Розрахунковими документами є: рахунки-фактури, платіжні вимоги, специфікації тощо.

Узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу ведеться на рахунку 70 "Доходи від реалізації”, загальну схема організації обліку зображено на рис. 2.1.4.

Бухгалтерський облік та аналіз доходів від реалізації організовується щодо кожного об'єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок.

За кредитом субрахунку 701 “Дохід від реалізації” відображається визнаний дохід, за дебетом - сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість) і списання чистого доходу на субрахунок 791 “Результат основної діяльності” по закінченню звітного періоду. Облік собівартості реалізованої продукції ведеться на субрахунку 901 “Собівартість реалізації”.

Рис. 2.1.4. Облік доходів від реалізації[31, c.463].

Аналітичний облік та аналіз доходів від реалізації організовується за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та іншими напрямками, визначеними підприємством.Аналітичний облік інших операційних доходів ведеться за видами доходів на рахунку 71 “Інший операційний дохід” і його субрахунках, де первинними документами є: рахунки-фактури, платіжні вимоги, акти інвентаризації, акти оцінки, виписки банку, розрахунки та довідки бухгалтерії тощо.

На рахунку 72 “Дохід від участі в капіталі” відображають доходи від фінансової діяльності (одержані дивіденди, відсотки, доходи від інвестицій). Аналітичний облік організований за кожним об'єктом інвестування. Первинні документи - розрахунки та довідки бухгалтерії.

Облік фінансових доходів ведуть на рахунку 73 “Інші фінансові доходи” за об'єктами інвестування. На рахунку 74 “Інші доходи” організований облік інших доходів за аналітичними рахунками видів доходів (від реалізації а) фінансових інвестицій, б) оборотних активів, в) майнових комплексів, г) не операційної курсової різниці тощо .

На рахунку 75 “Надзвичайні доходи” організований облік доходів від надзвичайних подій: стихійного лиха, повеней, техногенних аварій. Факт надзвичайних обставин, як підкреслено у Д.В.Кондрашова, повинен бути документально підтвердженим. Для цього слід звернутися до спеціальних служб, що займаються ліквідацією наслідків цієї ситуації, або до органів внутрішніх справ за документами про те, що така подія відбулася дійсно [36, с.15].

2.2. Облік фінансових результатів діяльності підприємства

Найважливішим підсумковим показником роботи підприємства за кожний період, є розмір та характер фінансового результату (прибутку, збитку). Стосовно оцінки роботи підприємств, - вважає В. Попова, - “результативність” означає баланс усіх факторів виробництва, який дає найбільшу користь при мінімальних зусиллях. На мікрорівні ефективність визначається показниками собівартості, прибутку та рентабельності, які вказують на те, з якими затратами досягнуто ту чи іншу корисність [37, с.44].

Собівартість продукції є показником, який характеризує всі сторони виробничої і фінансової діяльності підприємства. Від рівня собівартості продукції залежить рівень прибутку, адже від того, чим економічніше підприємством використовується праця, матеріальні та фінансові ресурси, тим ефективніше здійснюється процес виробництва, тим більшим буде прибуток та рівень рентабельності продукції. Обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг являє собою калькуляцію.

Фінансовий результат підприємства характеризують усі види його господарської діяльності. Загальний фінансовий результат, створений підприємством,визначається як сума фінансового результату від звичайної та надзвичайноїдіяльності до оподаткування та нарахованих відсотків за кредит.