.
ПЛАН
Вступ.................................................................................................................... 3
Розділ 1. Теоретичні основи сценарного планування....................................... 5
1.1 Моделі створення стратегії при використанні сценарного підходу........ 5
1.2 Особливості організації процесу сценарного планування.................... 10
1.3 Створення стратегічних виборів у сценарному плануванні.................. 18
Розділ 2. Сценарне планування - інноваційний підхід до навчання в організації 22
2.1 Поняття навчання як процесу................................................................. 22
2.2 Концепція навчальної організації.......................................................... 24
2.3 Сценарне планування як інтелектуальна модель організації процесу навчання персоналу....................................................................................................... 27
Розділ 3. Практичні аспекти використання сценарного планування в поточній господарській діяльності та навчанні.............................................................. 31
3.1 Можливості сценарного планування щодо прийняття інвестиційних рішень........................................................................................................................ 31
3.2 Особливості сценарного планування в комерційних банках................. 33
3.3 Ефективність використання сценарного підходу в навчанні персоналу 37
Висновок............................................................................................................ 39
Список використаної літератури...................................................................... 41
Сценарне планування - це один з найбільш ефективних системних інструментів сучасного менеджменту і стратегічного аналізу.
Історично сценарії виникли приблизно тридцять років тому як альтернатива одноваріантних прогнозів майбутнього розвитку конкретних компаній. Одноваріантні прогнози, як правило, досить жорстко задавали, власне кажучи, єдину траєкторію майбутнього розвитку організації і на практиці, особливо в умовах турбулентно - мінливого зовнішнього середовища, вони дуже часто виявлялися помилковими. Тому при сценарному підході стали розробляти приблизно однаково правдоподібні, але значимо контрастні варіантів майбутнього розвитку зовнішнього середовища для конкретної організації. Причому істотна особливість таких прогнозних сценаріїв полягала в тім, що вони були інструментами саме корпоративної стратегії.
Для вітчизняної бізнес-практики сценарне планування ще залишається досить екзотичною діяльністю. Для високоякісного сценарного планування, так само як і для забезпечення ефективного менеджменту в цілому, дуже важливою є загальна стратегічна культура комерційної організації.
Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей сценарного планування у порівнянні із традиційною методикою та вивченні можливостей сценарного планування як засобу для прискорення організаційного навчання.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
· вивчити особливості застосування сценарного планування;
· розглянути методологію сценарного планування;
· дослідити практичні аспекти застосування сценарного планування у різних сферах економіки;
· проаналізувати можливості сценарного планування щодо прискорення організаційного навчання.
Предметом курсової роботи є економічні та інші відносини, які виникають в процесі сценарного планування.
В якості об’єкта курсової роботи виступає безпосередньо сценарне планування.
Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати курсової роботи.
У західному світі не слабшає інтерес до сценарного планування. Розкриттю цієї теми присвячено досить багато фахової літератури, виходять кілька спеціалізованих журналів, найбільш відомі з яких: " Scenarіo and strategy plannіng ", " Futures Research Quarterly ", " Long Range Plannіng " і ін. Лідери консультаційного ринку, у тому числі і McKіnsey , широко використовують цю системну методологію, а вартість одного дня роботи в провідних консультаційних компаній з командою стокхойлдерів, що спеціалізуються в проведенні сценарного планування складає шестизначні суми. На просторі країн СНД дотепер, на жаль, не переведено ні однієї книги по сценарному плануванню. За 2004-2005 рік у діловій пресі, що висвітлює питання стратегічного управління, опубліковано тільки чотири-п'ять статей по сценарному підходу. До них можна віднести серію публікацій у журналі "Економічні стратегії" [13, 14, 15]. Чим пояснити такий розрив у сприйнятті і використанні досягнень світової менеджерської теорії і практики? Десяток книг і сотні статей по Balance Scorecard , гарному але дуже обмеженому інструменту, і одиничні публікації по такий дуже серйозній методології. Утім, напевно, відповідь знаходиться на поверхні. Чи багато хто, не тільки крупних компаній, але й країн СНД мають стратегії на 10-25 літню перспективу? Чи багато хто з галузей мають плани розвитку з такими же тимчасовими рамками? А життя показує, що якщо не розробляєш сценарії і реалізуєш власні стратегії, то змушений жити по чужим. І прикладів тому безліч.
Проведений нами контент-аналіз сайтів в Інтернеті і розміщених на них статей консультаційних компаній, що пропонують послуги по стратегічному плануванню показує, що дотепер парадигма традиційного стратегічного планування є домінуючою, коли фахівці спираються на прогнози, виходячи з посилки, що ми живемо в незмінному і передбачуваному оточенні. Це тим більше дивує - адже всі ми зовсім недавно пройшли через ряд непередбачених і не прогнозованих подій у виді розвалу СРСР, різнобарвних революцій, невдалих реформ і т.п.
В умовах високої невизначеності і швидких змін навколишнього середовища розробляти стратегію з опорою на єдиний ймовірносний прогноз є занадто ризикованим. У сьогоднішньому світі часто бувають стрибки, раптові зміни, події, що просто неможливо передбачати. У нестабільному оточенні існує безліч можливих варіантів майбутнього. Основним змістом сценарного планування є конструювання, створення різних "історій", різних і однаково правдоподібних варіантів розвитку майбутнього, що є добре структурованими і логічними. Таким чином, стратегія перестає бути твердим планом і здобуває необхідну гнучкість для того, щоб організація залишалася успішною при різних варіантах розвитку майбутнього. Основні розходження між традиційним стратегічним плануванням і сценарним підходом представлені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Базові передумови сценарного підходу і традиційного стратегічного планування
| Традиційних підхід | Сценарний підхід |
| Майбутнє може бути зпрогнозовано (шляхом екстраполяції теперішніх тенденцій, експертних оцінок, професійних прогнозів і т.д.) | На майбутнє впливають різні рушійні сили і воно завжди є невизначеним. |
| Стратегія створюється в конкретні часові рамки і закріплюється в стратегічному плані, що є керівництвом до дії. | Необхідно побудувати сценарії можливих варіантів розвитку подій у майбутньому, на базі чого, сформулювати і згодом вибрати стратегічні альтернативи, працездатні в кожнім сценарії, що з'явиться базою для інтегрованої стратегії. |
| Існують найкращі стратегічні рішення. | "Що добре сьогодні, може бути поганим завтра". У ситуаціях з великою невизначеністю найбільш ризиковані і відповідальні рішення можуть відкладатися до одержання більшої інформації про навколишнє середовище. |
| Після створення плану починається чи впровадження здійснення стратегії. | Стратегія перестає бути одноразовою акцією, а перетворюється в серію стратегічних рішень. |
Проте, традиційна і сценарна парадигми не є антагоністичними і зовсім не розділені нездоланною прірвою. У традиційних галузях з невисоким рівнем невизначеності при відносно не великих термінах планування (до 3-х) років цілком можуть використовуватися традиційні методи стратегічного планування SWOT - аналіз, матричні методи, аналіз п'яти сил по М.Портеру і т.д. Більш того, при формуванні бізнес-портфеля матричні методи можуть використовуватися усередині сценарного підходу.
Проблемі сценарного планування та використання його у різних сферах діяльності присвячено цілий ряд академічних досліджень. У таблиці 1.2 наведено аналіз літературних джерел, на основі яких побудована дана курсова робота.
Таблиця 1.2
Аналіз літературних джерел з проблем сценарного планування
| № п/п | Назва джерела | Про що йдеться мова |
| 1 | Jay Ogilvy, Peter Schwartz, Plotting Your Scenarios. Global Business Network. December, 2004. | Автори досліджують можливості сценарного планування щодо побудови довгострокових глобальних стратегій для великих міжнародних компаній. Розглянуто історію використання сценарного планування провідними західними корпораціями. |
| 2 | Godet Michel, Creating Futures: Scenario Planning as a Strategic Management Tool, Economica, 2001. | Аналізуються переваги сценарного планування перед іншими інструментами стратегічного менеджменту. Досліджено практичні аспекти застосування сценарного планування у машинобудівній галузі. |
| 3 | Liam Fahey, Robert Randall/ Learning from the Future, John Wiley&Sons Limited, 1998. | Автори розглядають сучасні підходи до корпоративного навчання. Проводиться порівняльний аналіз ефективності застосування нових методик та традиційних способів фахової підготовки персоналу. |
| 4 | Riel Miller. The Future of the Tertiary Education Sector: Scenarios for a Learning Society. www.simul-conf.com . December, 2003. | Дається визначення та сутність такому поняття як навчальні організації та розглядається можливість застосування ними сценарного підходу в навчальному процесі. |
| 5 | Kees van der Heijen. Scenarios - The Art of Strategic Conversation, John Wiley&Sons Limited, 1996 | Автор досліджує можливості сценарного планування при напрацюванні дієвої стратегії переговорів. |
| 6 | Kees van der Heijen, Scenarios, Strategies and the Strategy Process. Nijenrode University Press, 1997. | Розкривається місце сценарного планування у процесі напрацювання стратегії організації. Автор аналізує можливості застосування сценаріїв для деяких нідерландських компаній. |
| 7 | Tony Hodgson. Strategic Thinking With Scenarios. www.metabridge.com | Досліджується сутність поняття „стратегічне мислення”. наведено практичні рекомендації щодо використання сценарного підходу при „стратегічному мисленні”. |
| 8 | Ian Wilson. From Scenario Thinking to Strategic Action. On the Horizon , 5(3), 1997, 1, 3-6 . | Розглядається процес побудови на основі сценарного мислення. Наведено емпіричні докази переваги використання сценарного підходу при побудові стратегії організації |
| 9 | Bradley Hoyt. Beyond scenarios: strategy alternatives using strategy options. Global Business Network . June/July, 2001. | Автор аналізує поняття „глобального сценарію” для промислового кластеру. Наведено аналітичні підходи до необхідності застосування сценарного планування у поточній діяльності підприємств. |
| 10 | Портер М., Самплер Дж., Прахалад С . К . и др . Курс МВА по стратегическому менеджменту . М , Альпина , 2002 г ., 420 с. | Дається визначення та коротка характеристика сценарного планування. Загалом підручник присвячено більше теоретичній основі побудови стратегій. |
| 11 | Попов С. О. Стратегічне управління. К, Либідь, 2005 г., 387 с. | Автором розглянуто процес побудови стратегії для великих підприємств. |
| 12 | Койн К. Як упорядкувати процес розробки стратегії // Економічні стратегії, № 4, 2001 р. - с.10-12 | Автором детально розглядаються можливості сценарного планування та наводяться рекомендації щодо застосування його для вітчизняних економічних суб’єктів. |
| 13 | Данніков В. Застосування сценаріїв в бізнес-тренінгах. "Економічні Стратегії", № 5-6, 2004 г., с. 86-89. | Стаття присвячена інноваційним підходам у навчанні персоналу підприємства, а саме – застосування сценаріїв у бізнес-тренінгах. |
| 14 | Подоляк І., Сараєв В. Досвід сценарного програмування процесів глобалізації. "Економічні стратегії", № 7, 2004 г., с. 24-30. | Розглядається сутність сценарного планування та можливості його застосування для прогнозування глобалізацій них процесів. |
| 15 | Яременко О. Сценарне планування як інтелектуальна модель // „Економічні стратегії”, № 1, 2005р. – с.17-20 | Розглядаються можливості інтелектуальних моделей у покращення корпоративного навчального процесу. |
Варто також помітити, що "тверда" традиційна парадигма - це скоріше спрощення, зроблене в ілюстративних цілях. На рис. 1.1 наведено відношення між традиційним плануванням та сценарним.