Сценарне планування як засіб прискорення організаційного навчання (стр. 2 из 7)

Рис.1.1 Відношення між традиційним стратегічним плануванням і сценарним підходом.

У реальній дійсності, навіть якщо стратегія розробляється в рамках цієї парадигми, то в ній також передбачаються способи моніторингу навколишнього середовища, хеджування ризиків стратегічних виборів і можливість коректування стратегії, хоча це цілком не знімає її обмежень і проблем практичного характеру.

1.2 Особливості організації процесу сценарного планування

У класичних роботах [1,2,3,4,6,7] сформульовані основні принципи, особливості організації процесу сценарного планування, правила побудови сценаріїв, основні помилки чи пастки сценарного планування.

На сьогоднішній момент існує кілька різних шкіл сценарного планування, що відрізняються і концептуально і ще більше змістом конкретних методів. У дослідників немає єдиної думки з приводу статусу сценарного планування. Серед одних фахівців переважає думка, що сценарне планування є одним з найважливіших інструментів перевірки стратегічних рішень. Інша частина авторів вважає, що його основне призначення - це розвиток стратегічного мислення і спосіб завдання рамок для стратегічного планування. Треті, вважають його основним методом розвитку організації, що самонавчається. Ми розділяємо четвертий, найбільш широкий підхід у "позиціонуванні" сценарного планування, визначаючи його як системний інструмент стратегічного управління, що включає раніше позначені його призначення.

У процесі сценарного планування різними авторами виділяється від 6 до 12 різних етапів. Проте у досліджених нами роботах найчастіше зустрічається схема, представлена на рис. 1.2.

Рис 1.2. Етапи сценарного планування

У сценарному плануванні однаково важливим є як процес створення нових ментальних моделей, так і організація комунікаційних процесів і різних форм командної взаємодії, що забезпечують їхнє вироблення, адаптацію і подальше втілення. У даній роботі більша увага приділяється когнітивним методам створення стратегії. Проте, коротко позначимо коммунікаційно-організаційні методи консультантів і клієнтських команд. Весь процес розробки стратегії з використанням сценарного підходу займає для монобізнесу два-чотири місяця, для холдингів у два-три разів більше. Перший етап проводиться протягом 1 – 1,5 тижнів, збір зовнішньої інформації і підготовка до роботи на наступному етапі триває від півтора тижнів до місяця, мозкові штурми на другому етапі і робота з малими групами на третьому по одному дні, написання сценаріїв і їхнє коректування - два-чотири тижня, підготовка до стратегічних сесій по двох-чотирьох тижнів і проведення сесій по одному дні. Написання і доробка програмних документів - від двох тижнів. Таким чином, клієнтська команда, включаючи власників і топ-менеджерів, повинна бути готова виділити не менш п'яти повних робочих днів тільки на групову роботу.

Розглянемо основні задачі і методи роботи на визначених етапах. Установлення цілей, завдання основних параметрів, ідентифікація ключових питань. Дуже багато чого в забезпеченні успішності сценарного планування залежить від першого етапу, що полягає у визначенні границь і установленні фокуса сценаріїв. Команда консультантів разом з командою клієнта ще до початку робіт повинні визначитися в наступних питаннях:

· який оптимальний для даної компанії (галузі) часовий обрій сценаріїв;

· який географічний масштаб сценаріїв;

· для яких бізнес об'єднань, бізнес одиниць чи продуктів розробляється проект;

· установлення неминучих границь для майбутнього плану;

· установлення часових рамок і зобов'язань для розроблювачів.

Однією з умов успішного використання сценарного підходу є виділення центральних питань. Наприклад, таких як чи варто займатися новим видом ділової активності, чи варто здобувати новий бізнес чи запускати нову лінію продукції, чи варто інвестувати в модернізацію виробництва. У процесі осмислення подібних питань вибирається найбільш важливі з них, задаючи в такий спосіб виразну визначену рамку для всієї роботи зі сценаріями. Варто підкреслити, що далеко не для кожного випадку, не для кожної галузі, не для кожної компанії сценарії повинні бути створені на передбачуваних типах рішень. Проте, сценарії є найбільш могутнім інструментом вивчення найважливіших областей ризиків і можливостей. Досвід показує, що легше всього шукати відповіді на питання про вихід на нові ринки й інвестиції в нові продукти і технології. Найбільш складно шукати відповідь на питання, яким буде бізнес-портфель організації. Дуже перспективним ми вважаємо підхід, запропонований Kees van der Heіjden [7,6]. Він вважає, що сценарії повинні бути споконвічно зфокусовані навколо питань зміни "бізнес-ідеї" - майбутньої успішної моделі бізнесу, що дозволяє через надання більшої цінності клієнту за рахунок кращих ключових компетенцій заробляти прибуток, що забезпечує виживання і розвиток організації.

На цьому етапі критично важливо організувати інтерв'ю з власниками, менеджерами, у яких необхідно з'ясувати їхню точку зору на те, які питання в розвитку компанії є найбільш важливі, які типи рішень необхідно прийняти в результаті майбутньої роботи. В інтерв'ю також бажано з'ясувати найбільш важливі джерела інформації для наступного аналізу і відібрати учасників для майбутніх work shops і мозкових штурмів. На завершені цього етапу необхідно надати власникам і керівникам зворотний зв'язок, у якому робиться висновок за результатами ідентифікації ключових питань, після чого прийти до взаємної угоди по цьому питанню.

Виділення ключових і невизначених факторів з боку зовнішнього оточення. Задачею об'єднаної команди розроблювачів на цьому етапі є виділення тих питань (факторів) які будуть мати найбільш значний вплив на майбутнє:

· установлення найбільш важливих факторів і тенденцій, що будуть впливати на бізнес;

· поділ визначених елементів від невизначених факторів;

· установлення взаємин між двома групами цих критичних факторів;

Корисний на цій стадії пошук відповідей на такі типові питання: у якому ступені окремі сили підсилюють один одного: діють незалежно чи заважають один одному, у якому виді виявляється кожне посилення, незалежність чи протиріччя.

У сценарному плануванні на цьому етапі використовуються такі добре відомі спеціальні методи, як PEST - аналіз, який вивчає політичні, соціальні, економічні, технологічні зміни навколишнього середовища, аналіз сил, матриці впливу на ситуацію, аналіз кореневих причин, і загальні - системний підхід (системна динаміка), діалектична логіка. Варто підкреслити, що останні на цьому етапі використовуються з метою виділення й аналізу ключових і невизначених факторів, що впливають на бізнес систему, а на двох наступних етапах вони використовуються вже для "зборки" і синтезу в побудові й очищенні сценаріїв. На рис. 1.3 наведено базові елементи формування сценаріїв.