Организация ремонтного обслуживания на НГДУ (стр. 5 из 8)

2.Темпи зростання і %:

а) базисний

k_tб

= y_t / y_{o *} 100 (3)

б) ланцюговий

k_tл =y_t / y_t-1*100 (4)

3. Темпи приросту:

а) базисний

т_tб = 100 (k_tб - 1) (5)

б) ланцюговий

т_tл = 100 (k_tл - 1) (6)

4. Абсолютне значення 1% приросту:

а) базисний

для всіх t однаковий

б) ланцюговий

g = Dt / т_t = y_t-1 / 100 (7)

Абсолютний приріст характеризує швидкість зміни рівнів ряду динаміки за одиницю часу.

Темпи зростання - це відносний показник динаміки, який показує у скільки разів більше чи скільки % даний рівень складає по відношення до рівня,що прийнятий за базу порівняння.

Темп приросту показує як зміниться рівень ряду динаміки па протязі даного часу.

2.7. Показники для оцінки рівня організації виробництва на підприємстві.

Важливим етапом при проведені аналізу функціонування ремонтного господарства на підприємстві є оцінка рівня організаційної підготовки виробництва. Для цього використовують наступну систему показників.

1. Коефіцієнт пропорційності, що характеризує рівень пропорційності виробництва, визначається за формулою:

s = ÖS (в_і -в_пл) ² / m (8)

де m - кількість етапів,

в_і - пропускна здатність окремих етапів в прийнятих одиницях виміру,

в_пл -обсяг виробництва по плану в прийнятих одиницях виміру.

2. Коефіцієнт безперервності, що характерезує рівень безперервності виробництва і визначає можливість скорочення переривів між технічними операціями, виражається формулою:

k_б= å т_тех / т_ц (9)

де т_тех - тривалість технологічної частини виробничого циклу,

т_ц - загальна тривалість виробничого циклу.

3. Складовою надійності процесу є надійність обладнання, яке застосовується у виробництві, тому розраховують коефіцієнт надійності роботи обладнання.

к_н = т_в / т_в + т_р (10)

де т_в- сумарні витрати у напрацюванні ГПА через відмови і простої в ремонті, в рік, м/год,

т_р - сумарне напрацювання ГПА, м/год.

2.8. Методика розрахунку показників ефективності ремонтного обслуговування.

Для оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування необхідно мати певну систему показників. Для цього використовують дві групи показників: загальні і спеціальні.

ЗАГАЛЬНІ:

1. Коефіцієнт використання робітників за кваліфікацією. Характеризує відповідність рівня кваліфікації робітників кваліфікації виконуваних робіт і визначається за формулою:

к_рк = р_рб / р_{р (11)}

_де р_рб - середній кваліфікаційний розряд робітників,

р_р- середній розряд виконуваних робіт.

2. Коефіцієнт використання робочого часу :

к_врч = т_е / т_рм(12)

де т_е - ефективний, фактично відпрацьований час одним робітником або групою робітників за даний період часу, люд/год або люд/днів,

т_рм - максимально можливий фонд робочого часу за даний період, люд/год або люд/днів.

Цей показник характеризує рівень використання максимального можливого робочого часу. Його можна розрахувати іншим способом:

к_врч = 1 - t_втр / т_рм (13)

деt_втр - втрати робочого часу в процесі виконаня роботи, люд/год або люд/днів.

СПЕЦІАЛЬНІ:

1. Тривалість міжремонтного періоду.

Характеризує в узагальненому вигляді якість проведених ремонтів, що проявляється в збільшенні ремонтного циклу і визначається за формулою:

т_мрп = т_ц / n_р (14)

де т_ц - тривалість фактичного циклу роботи обладнання, год,

n_р - кількість ремонтів в ремонтному циклі.

2. Коефіцієнт плановості ремонтного обслуговування.

Характеризує рівень дотримання графіка планово-попереджувальних робіт:

к_про = n_д / n_рл (15)

де n_д - кількість ремонтів, що проведені з додержанням планових термінів,

n_рл- загальна планова кількість всіх видів ремонтів.

3. Коефіцієнт частоти ремонтів.

Показує кількість ремонтів, в середньому на одиницю обладнання за даний період часу.

к_чр = n_рз / n_о(16)

деn_рз- загальна кількість ремонтів, що проведені за даний період по видах обладнання.

n_о - кількість одиниць обладнання.

4. Коефіцієнт використання верстатного парку ремонтної бази за часом. Характеризується рівень екстенсивного його використання:

к_екс= т_ф / т_п (17)

де т_ф - фактичний час роботи обладнання за даний період часу,

т_п - плановий ефективний фонд часу роботи обладнання за той же період.

5. Специфічним показником, що характеризує рівень організації ремонтного обслуговування свердловин є коефіцієнт експлуатації,який визначається за формулою:

к_е = с_е / с_чд (18)

де с_е- сумарний час роботи свердловин,

с_чд - сумарний календарний час по діючому фонду свердловин.

Аналіз всіх вищенаведених показників проводиться з метою виявлення резервів покращення організації та підвищення ефективності ремонтного обслуговування на НГВУ "Надвірнанафтагаз". Основними напрямками удосконалення ремонтного обслуговування можуть бути: збільшення тривалості міжопераційного періоду, скорочення непродуктивних витрат часу при проведенні ремонтів, скорочення часу простоів обладнання в ремонті, покращення внутрішньої спеціалізації ремонтних підрозділів.

3. Аналіз організації ремонтного обслуговування на НГВУ "Надвірнанафтагаз".

3.1. Динаміка основних ТЕП підприємства.

Для визначення ефективностівиробничо-господарськоїдіяльності НГВУ"Надвірнанафтагаз"необхідно провести аналіз динаміки основних ТЕП підприємства.

Ефективність затрат праці характеризується показником ПП. Ріст ПП є важливим фактором підвищення ефективності виробництва, служить об’єктивною передумовою збільшення матеріальних благ, тому цей показник доцільно віднести до ОТЕП.

Заробітня плата робітників є одним із засобів стимулювання праці, тому високий рівень цього показника підвищує ефективність виробництва.

Собівартість та прибуток - одні з найважливіших якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємств, тому, що значення собівартості визначається тим, що в ньому відбиваються результати діяльності, а прибуток відображає кінцеві результати діяльності підприємства, показуючи цим на скільки ефективно воно працює.Всі ОТЕП приведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Основні ТЕП НГВУ "Надвірнанафтагаз".

Назва показника	Роки
1995	1996	1997
1. Видобуток нафти і конденсату, тони, в т.ч.:Видобуток нафтиВидобуток конденсату2. видобуток газу, тони	194 000 188 596 5 404 238567	182 400 177 740 4 660 233404	173 000 167 635 5 365 225101
3. Реалізація продукції, тис.грн.	22 771	31 810	46 460
4. Продуктивність праці, т/люд	30 488	47 088	57 069
5. Прибуток, тис. грн.	14 055	16 327	24 327
6. Собівартість одиниці продукції, грн.:- 1 т нафти- 1 тис. м3 попутнього газу- 1 тис. м3 природнього газу	39,64 7,04 13,74	74,71 19,36 34,41	93,36 37,48 26,22
7.Середньоспискова чисельність, чол., в т.ч.: промислового персоналу;непромислового персоналу	970 780 190	972 786 186	947 773 174
8. Фонд ЗП всього, грн.	108248	315448	377217

Для виявлення динаміки явищ потрібно співставляти базовий рік з іншими. Аналізуючи ОТЕП за 1995-1997рр.варто сказати наступне.

Видобуток нафти і конденсату з роками спадає, так, в 1996р. абсолютне значення цього показникам знизилось на 6 %, а на кінець аналізованого періоду воно було нижче базового рівня на 11%. Такою ж є і динаміка видобутку газу: зниження на 3% у 1996р. і на 5,7% у 1997р. Спад даних показників мав значний вплив на формування таких показників, як вартість товарної продукції, собівартість нафти та газу, прибуток.

Щодо собівартості , то її рівень постійно зростає. В 1996р. він досягнув абсолютного значення 74,71 грн. за 1т нафти, а в1997 - аж 93,36 грн за 1 т нафти, що в 1,88 і 3,36 раз відповідно більше ніж у 1995році. Такий ріст собівартості пов’язаний із зростанням цін на електроенергію, із збільшенням кількості проведення ремонтів та пов’язаних з цим ростом витрат.

Прибутки підприємства за звітний період постійно збільшувались, що в загальному свідчить про позитивну роботу НГВУ. Так, збільшення прибутків у 1996 році на 14% продовжується у 1997 році збільшенням цього показника на 73% у порівнянні з базовим роком. Такою ж була і динаміка продуктивності праці: ріст на 54% у 1996р.; на 87% і на 21% у 1997 році у порівнянні відповідно з 1995 і 1996 роками.

За звітний період помітно зростає фонд заробітної плати. Це є однією з позитивних рис у функціонуванні НГВУ “Надвірнанафтагаз”. За аналізований період середня заробітня плата зросла від 111 гривень у 1995р. до 324 та 398 гривень відповідно у 1996 та1997 роках, що у процентному співвідношенні перевищує базовий рівень відповідно на 190 та 258%. Позитивним у цьому плані є розуміння керівництвом матеріального стимулювання як одного з чи не найкращих способів заохочення та підтримання працездатності працівників.