В 2006/2007 навчальному році в 12 регіонах автономії різними формами підготовки було охоплено 3099 осіб (15,1% від загальної кількості керівних і педагогічних кадрів 21 регіону автономії), з них:
· керівники загальноосвітніх, дошкільних навчальних закладів - 8,0%;
· заступники директорів по навчально-виховній роботі загальноосвітніх навчальних закладів - 7,5%;
· вчителі загальноосвітніх навчальних закладів – 62,6%;
· вихователі дошкільних навчальних закладів - 19,5 %;
· практичні психологи ЗНЗ, ДНЗ - 2,4%.
У регіонах використовуються як індивідуальні, так і групові форми організації методичної роботи. Організовано проведення семінарів-практикумів, тренінгів, науково-практичних конференцій, індивідуальних і групових консультацій, засідань районних (міських) методичних об'єднань, творчих і експертних груп.
Понад 60% всіх категорій респондентів відзначають, що найбільш ефективними формами підготовки керівних і педагогічних кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти з питань проведення моніторингових досліджень є проведення семінарів-практикумів, тренінгів (діаграма 2).
Разом з тим, результати анкетування свідчать, що 53% опитаних керівників навчальних закладів вважають, що їх теоретична і науково-методична підготовка та аналогічна підготовка педагогічних кадрів навчальних закладів відповідає низькому та середньому рівням, 47% - достатньому і високому.
Оцінювання рівня теоретичної і науково-методичної підготовки керівних, педагогічних кадрів навчальних закладів відображено у діаграмах 3,4.
73% керівників навчальних закладів зазнають труднощів при проведенні моніторингових досліджень, потребують надання методичної допомоги з питань організації та проведення моніторингу якості освіти на інституційному рівні.
Об'єктивність отриманої інформації цілком залежить від якості інструментарію, що використовується при проведенні регіональних і локальних моніторингових досліджень.
Анкетування показало, що розробка інструментарію, як правило, здійснюється:
· регіональними методичними службами, у т.ч. інформаційно-методичним центром моніторингу якості освіти відділу освіти Сімферопольської районної державної адміністрації;
· творчими групами вчителів, вихователів районних (міських) методичних кабінетів (центрів);
· регіональними соціально-психологічними службами й т.д.
Крім того, респонденти відзначають, що в регіонах використовується інструментарій, розроблений Центром проблем освіти Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим (35% керівників органів управління освітою, 29% завідувачів районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), 13% керівників загальноосвітніх навчальних закладів).
Найпоширенішими видами інструментарію для проведення моніторингових досліджень на регіональному й інституційному рівнях, на думку всіх категорій респондентів, є:
· анкети (90% керівників органів управління освітою, 95% завідувачів районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), 62% керівників загальноосвітніх, дошкільних навчальних закладів);
· тести (90%, 62%, 59%);
· контрольні зрізи по текстах адміністрації ОУЗ (50%, 48%, 43%);
· діагностичні карти (20%, 10%,18%).
Крім того, 24% опитаних керівників органів управління освітою, 25% завідувачів районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), 13% керівників навчальних закладів приділяють увагу роботі зі статистичними матеріалами, як важливому елементу системи моніторингу якості освіти (діаграма 5).
Разом з тим, від 40 до 60% респондентів кожної категорії відзначають, що для проведення моніторингових досліджень якості освіти на регіональному та локальному рівнях наявного інструментарію недостатньо.
Результати проведеного моніторингу свідчать про наявність певної системи в діяльності органів управління освітою мм. Джанкоя, Керчі, Саки, Білогірського, Джанкойського, Ленінського, Роздольненського, Сакського, Совєтського районів щодо створення регіональних систем моніторингу якості освіти, а саме:
· створено банки нормативної та наукової інформації щодо організації та проведення моніторингових досліджень;
· організовано проведення моніторингових досліджень якості освіти по різних напрямках;
· визначено посадові особи, що курирують моніторингові дослідження;
· видано накази про проведення моніторингових досліджень;
· оформлено підсумкові аналітичні матеріали;
· розроблено плани заходів відповідно до підсумків моніторингових досліджень;
· організовано контроль за проведенням локальних моніторингових досліджень у підвідомчих навчальних закладах.
За результатами експертизи, проведеної в ході моніторингу, коефіцієнт ефективності діяльності більшості органів управління освітою щодо створення регіональних систем моніторингу якості освіти коливається у діапазоні 0,65
К 0,95, що відповідає достатньому рівню й у розрізі становить:· Сакський район - 0,81;
· м. Керч - 0,80;
· м. Джанкой, Джанкойський, Роздольненський райони - 0,72;
· Білогірський район - 0,71;
· м. Саки - 0,69;
· Ленінський район - 0,66.
У Совєтському районі коефіцієнт ефективності становить 0,6 і відповідає середньому рівню.
На основі даних, отриманих у ході дослідження, виявлені фактори, що впливають на функціонування системи моніторингу якості освіти на всіх рівнях управління освітою, визначені завдання, які, вимагають першочергового рішення:
· на республіканському рівні:
- організація підготовки керівних і педагогічних кадрів для проведення моніторингових досліджень на курсах підвищення кваліфікації, проведення навчальних семінарів - практикумів, психологічних тренінгів;
- створення республіканського банку даних інструментарію щодо проведення моніторингових досліджень, у т.ч. стандартизованих тестових завдань для учнів;
- впровадження автоматизованої системи обробки результатів моніторингу;
- погодженість дій на всіх рівнях управління загальною середньою освітою;
- створення моделі проведення моніторингових досліджень у дошкільних навчальних закладах;
- фінансування моніторингових програм;
· на регіональному рівні:
- проведення семінарів-практикумів по розробці інструментарію, критеріїв і показників оцінювання, узагальненню отриманих результатів;
- інформатизація й автоматизація процесу моніторингових досліджень;
- наявність у районних (міських) методичних кабінетах (центрах) окремої посади методиста, що курирує моніторингові дослідження якості освіти;
- системність проведення моніторингу якості освіти;
- фінансування моніторингових програм;
· на інституційному рівні:
- підвищення професійної компетентності вчителів з питань моніторингових досліджень;
- розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів;
- діагностика рівня готовності педагогічних колективів до моніторингових досліджень якості освіти.
Проведений аналіз дозволяє зробити прогноз зміни ефективності функціонування систем моніторингу й оцінювання якості освіти на регіональному рівні.
Якісні зміни в системі моніторингу якості освіти на регіональному рівні відбудуться за умови:
· визначення кількісних та якісних показників функціонування і розвитку освіти на регіональному рівні;
· розробки системи інструментарію;
· здійснення моніторингу якості освіти всіма суб'єктами управління на основі розроблених показників;
· забезпечення об'єктивності оцінювання якості умов освітнього середовища, освітніх процесів й освітніх результатів;
· впровадження інформаційних технологій;
· щорічного аналізу результатів зовнішнього незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів як головного показника якості освіти на регіональному рівні.