Р – приймає рішення, видає накази,
О – організує працю атестації і відповідає за її здійснення,
У – бере участь в атестації,
С – узгоджує документи за даною функцією.
Окремі результати досліджень оформляють у вигляді кар’єрограм, які дають змогу наочно простежити шлях, пройдений кар’єрними сходами, і кваліфікаційні характеристик – вимоги до окремих посад.
На мал.. 7.2. представлено структуру особистого життєвого плану кар’єри, зміст особистого життєвого плану керівника ( кар’єрограмм) , приватні цілі і плани, які сприяють досягненню кар’єри, наведено в табл.. 7.4.
Отже, керуючи кар’єрою в процесі роботи, необхідно пам’ятати такі правила:
1.3 Менеджмент у професіограмі учителя.
У своїй повсякденній роботі вчитель , керівник школи користується правовими актами , які визначають їх посадові обов’язки . Проте , ці документи не повною мірою, з точки зору концепції менеджменту , враховують особливості складного переходу суспільства , в тому числі й освіти , до ринкових відносин :
- стреси , тиск , невизначеність значною мірою присутні в нашому житті , тому від досвідчених керівників шкіл , вчителів вимагають здібності ефективно управляти собою , колективом , учнями та своїм часом ,
- ерозія традиційних цінностей призвела до серйозного розладу особистих переконань та цінностей , у зв’язку з чим сьогодні педагогічним працівникам , як ніколи , потрібні вміння пояснювати свої особисті цінності та допомагати визначити розумні орієнтири учням.
- демократизм , широка можливість вибору передбачає спроможність чітко визначити свої особисті та професійні цілі,
- традиційна система підготовки педагогічних працівників не в змозі забезпечити потребу в безперервній освіті , тому кожен з них зобов’язаний сам підтримувати свій професійний ріст і особистий розвиток,
- перед вчителями постає нескінченний ряд моральних, матеріальних професійних та інших проблем , що передбачає оволодіння навичками їх творчого та ефективного вирішення,
- традиційні ієрархічні відносини зруйновані, авторитарний стиль управління не спрацьовує , тому для продуктивної праці вчителю необхідно оволодіти навичками впливу на учнів , керівнику навчального закладу – на педагогів , не вдаючись до прямих наказів,
- багато традиційних форм шкіл , методів навчання застаріло , тому керівнику школи , педагогам необхідно переробляти в своїй діяльності класичні методи , впроваджувати інновації , займатися дослідницькою роботою , сміливо експериментувати.
Провідною фігурою менеджменту є менеджер. У школі провідна фігура – вчитель . Тепер ми вже знаємо філософію менеджменту, його теоретичні та практичні принципи, а тому маємо право зробити висновок, що вчитель не є менеджером у повному розумінні цього поняття. Професійним обов’язком його є навчання дітей, вирішення цілого комплексу світоглядних проблем шкільного рівня. Але в діяльності вчителя великою мірою проявляються і загальні функції менеджера.
Головний напрямок у роботі педагога – це вдосконалення змісту, методів та прийомів навчання, виховання та розвитку дітей. На основі концепції шкільного менеджменту слід реалізувати особливий підхід, і відповідності з яким педагогам повинна надаватися така допомога з боку керівників шкіл, виховання та розвитку.
Концепція шкільного менеджменту змінює роль педагогів, вимагаючи від них максимальної уваги до політики, стратегії і тактики школи, її технологічних, процедурно – ритуальних та естетичних цінностей. Це положення вимагає від учителя творчості та гнучкості у формуванні установок і мотивів навчання, розвитку, раціонального використання часу.
Один з найбільш серйозних напрямків менеджменту в діяльності педагога – вдосконалення навчальних програм і процесу навчання, які безпосередньо пов’язані з функціями вчителя. І хоч програми ( стратегія та принципи) знаходяться поза компетенцією вчителя, їх успішна реалізація ( тактика) залежить від визначення розумних об’ємів матеріалу до кожного уроку, обмежень, послідовності вивчення, оцінки та уточнення навчальної програми за допомогою тестів та особистого досвіду. Концепція шкільного менеджменту дозволяє вчителям коригувати навчальні програми у відповідності до підбору учнів, запитів учнів та їх батьків, доцільно вибирати раціональні методи та експериментувати з ними.
Наступний напрямок менеджменту в діяльності вчителя – інформація та комунікація. Вчитель – фігура, яка визначає вирішення всіх проблем навчально – виховного процесу в школі. Обов’язкова умова цього – постійна висока інформованість, знання результатів новітніх досліджень психолого – педагогічної науки, присвячених удосконаленню технологій навчання, виховання та розвитку.
Складовими компонентами педагогічного менеджменту є люди, технології, стратегії, структури, цілі, завдання, процесії, культура.
Цикл менеджменту включає в себе планування, визначення умов, організацію, мотивацію, стимулювання, керівництво.
Все це вимагає від учителя постійного вдосконалення професіоналізму, підвищення рівня загальної культури.
Система підвищення кваліфікації вчителя знаходиться, в основному, поза школою, проте педагогічний менеджмент передбачає численні методики, методи та прийоми професійного росту педагогів безпосередньо в школах, в процесі взаємо навчання рівних колег, тому що інші форми піднесення майстерності носять результативний характер, що ставить вчителя в нерівні умови і протидіє гуманному характеру взаємовідносин вчителів.
Пропонуємо для порівняння основні компоненти змісту діяльності вчителя та менеджера з метою виявити те спільне, що дозволить підсилити елементами менеджменту професійну підготовку вчителя.
| Вчитель | Менеджер |
| Керівник і організатор життя та діяльності колективу учнів | Керівник і організатор діяльності трудового колективу |
| Мета діяльності | |
| Виховання, навчання, розвиток дітей: підготовка до самостійного життя та праці | Задоволення потреб суспільства, людини, отримання прибутку |
| Основні завдання | |
| 1. Розвиток особистості учнів | 1. Розкриття творчого потенціалу працівників |
| 2. Виховання учнів | 2. Формування трудового колективу |
| 3. Формування системи знань, умінь і навичок учнів | 3. Отримання максимального прибутку |
| Об’єкт діяльності | |
| Учнівський колектив | Трудовий колектив |
| Основні функції | |
| 1. Конструктивна 2. Організаторська 3. Комунікативна 4. Виховна 5. Інформаційна 6. Дидактична 7. Розвиваюча 8. Орієнтацій на 9. Мобілізаційна 10. Дослідницька | 1. Управлінська 2. Організаторсь-ка 3. Комунікативна 4. Дидактична 5. Виховна 6. Контролююча 7. Екологічна 8. Дослідницька 9. Орієнтацій на 10. Конструктивно - технологічна |
Професійні вміння
| 1. Перфективні –адекватно сприймати та розуміти психіку дітей | 1. Уміння адекватно сприймати та розуміти психіку підлеглих |
| 2. Конструктивні – ставити ясні цілі, висувати завдання, проектувати навчлаьно – виховний процес | 2. Бути винахідливим, гнучким, адекватно реагувати на зміни ситуації |
| 3.Експресивні – ефективно виражати свої емоції, володіти собою | 3. Ефективно володіти собою |
| 4. Академічні – займатися позитивною діяльністю | 4. Доцільно використовувати час |
| 5. Дидактичні – передавати свої знання та вміння | 5. Мати чіткі особисті цілі та цінності |
| 6. Комунікативні – спілкуватися, здійснювати вплив на людей | 6. Займатися саморозвитком |
| 7. Організаторські –організовувати діяльність учнів та свою особисту | 7. Здійснювати вплив на людей |
| 8. Дослідницькі – виявляти, вивчати та вирішувати проблеми | 8. Передавати свої знання підлеглим |
| 9. Спеціальні – за характером спеціальності | 9. Формувати робочі групи |
З цієї таблиці видно, що в змісті діяльності вчителя та менеджера багато спільного. Головне (!) – вчитель та менеджер є організаторами діяльності людей. Практично збігаються і функції. Все це дозволяє нам зробити висновок про те, що концепція наукового менеджменту може бути з успіхом використана для посилення професійної підготовки вчителя, керівника закладу освіти.
РОЗДІЛ ІІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ДІАГНОСТИКА УПРАВЛІНСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ МЕНЕДЖЕРА
2.1.Ділова кар’єра та її організація
Для повної самовіддачі від працівників, забезпечення успіху будь – якої освітньої установи чи організації слід надати їм можливості професійного розвитку, тобто набуття педагогічними працівниками нового рівня знань, вмінь та навичок для подальшого використання у своїй професійній діяльності. Управління має наголошувати на плануванні та розвитку кар’єри. Періодичні оцінки професійних якостей своїх працівників використовуються не тільки для прийняття будь – яких рішень, а й для визначення потреб у розвитку окремих особистостей. У зв’язку з цим професійна, або службова кар’єра оцінюється за її співвідношенням з рівнем особистих досягнень фахівця, станом його життєвого і професійного шляху відповідністю потребам і мотивам особистості. Це вигідно як кожній організації або установі з погляду поліпшення виконання працівниками своїх обов’язків, так і самим працівникам завдяки повнішій, напруженішій та змістовнішій роботі і можливості, таким чином, зробити кар’єру.