Небанківські фінансово-кредитні установи (стр. 6 из 7)

Ломбардний тип кредитної спілки найчастіше створюється при великих юридичних або торговельних компаніях. Кредитна спілка такого типу, як правило, має декілька членів-вкладників, які контролюють спілку чи доручають гроші одній довіреній особі. Кредити видаються під заставу будь-якій особі, яка формально приймається в члени спілки. Кредитні спілки цього типу мають значні активи при незначній кількості постійних членів і велику кількість членів, які виходять зі спілки після повернення кредиту. Їх фінансова політика спрямована на надання кредитів під порівняно великі відсотки.

Інвестиційний тип кредитної спілки часто створюється при якісній комерційній структурі холдингового або трастового типу та діє за територіальним принципом. Ця кредитна спілка акумулює кошти дрібних вкладників під певні проекти (будівництво житла, додаткове пенсійне забезпечення, ритуальні послуги, постачання товарів тощо), має багато видів ощадних або цільових внесків. У кредитної спілки є значний розмір активів і багато членів, які, як правило, мають дрібні вклади та є малоефективними. А фінансова політика цих кредитних спілок направлена на залучення дрібних дешевих коштів, їх конкуренцію й інвестування у великих розмірах.

Ощадно-позичковий тип кредитної спілки найбільш наближений до кредитних спілок західного зразка. Це є демократична організація, фінансова політика якої направлена на надання більш дешевих кредитів та нарахування вищих відсотків на вклади членів. Члени такої кредитної спілки є рівноправними. А зростання кількості членів і активів здійснюється поступово.

Характер розвитку кредитних спілок найбільш влучно відображає такі показники, як динаміка росту та структура їх капіталу (пайового, резервного і додаткового), складовою частиною яких є залучені кошти, що мають найбільшу питому вагу пасивів кредитної спілки. Ці кошти є джерелом формування ресурсів, які спрямовуються на проведення активних операцій.

Загальний обсяг активів кредитних спілок протягом І кварталу 2007 р. зріс на 9 % та становив на кінець цього року 3 532,5 млн грн, із яких 3 217,8 млн грн, 91 % − це продуктивні (активи, використання яких дає кредитній спілці економічні вигоди у вигляді доходу) та решта 9 % (314,7 млн грн) - непродуктивні активи (активи, які забезпечують діяльність кредитної спілки, але не дають доходу).

У цілому система кредитних спілок України демонструє високі темпи зростання основних показників діяльності (рис. 4.1.).

Рис. 4.1. Динаміка основних показників системи кредитних спілок

На початок ІІ кварталу 2007 р. відділом аналізу звітності Департаменту нагляду за кредитними установами були зібрані звітні дані 765 кредитних спілок. Якщо ми порівняємо дані з першим кварталом 2004 р. по перший квартал 2007, то побачимо, що зросли:

- кількість кредитних спілок із 506 до 765 установ, що на 259, або 1,5 раза, більше;

- чисельність членів із 494 тис. грн. зросла до 1807 тис. грн., що на 1313 тис. грн. більше;

- активи з 833,3 млн. грн. збільшилися до 3 532,5 млн. грн., що на 2 699,2 млн. грн. більше;

- капітал із 205,5 млн. грн. збільшився до 1 175,5 млн. грн., що на 970,0 млн. грн. більше;

- сума кредитів, наданих членам кредитних спілок, − із 504,8 млн. грн. до 1 120,6 млн. грн., що на 615,8 млн. грн. більше.

Як видно, ця інформація засвідчує, що за останні чотири роки кредитна кооперація зробила стрімкий ривок у своєму розвитку.

Кредитна спілка надає різні види кредитів за своїм цільовим призначенням, за терміном користування, з різними режимами сплати відсотків та основної суми кредиту, з різними рівнями забезпеченості.

Вони надають кредити на найрізноманітніші потреби:

- купівлю чи ремонт автомобілів, моторних човнів та інших транспортних засобів;

- купівлю будинків та іншого нерухомого майна;

- консолідацію рахунків;

- поточні домашні потреби та купівлю товарів домашнього вжитку;

- отримання освіти; ведення приватного бізнесу.

Залежно від потреб своїх членів та кон’юктурних умов, які склалися на ринку фінансових послуг, кожна кредитна спілка розробляє і дотримується своєї кредитної політики. Важливим критерієм розробки і реалізації ефективної кредитної політики є визначення розміру відсоткової ставки за кредитом, термін використання кредиту, забезпечення диверсифікації кредитного портфеля, дотримання процедури вивчення позичальника на предмет його платоспроможності та рівня забезпечення кредиту й багато іншого. Кредитна політика спілки ґрунтується на необхідності забезпечення інтересів вкладників і позичальників з огляду на фінансову ситуацію в країні; її загальні принципи вкладено у відповідних внутрішніх положеннях кредитної спілки .

Кредитні спілки надають позики на найрізноманітніші потреби, які залежать від соціально-економічних умов країни, специфіки членства кредитної спілки та інших факторів (табл. 4.3.).

Таблиця 4.3.

Структура кредитного портфеля кредитних спілок України за цілями кредитування

Рік	Цілі кредитування
	споживчі	комерційні	фермерські	житлові	інші потреби
2004	44,6	40,2	42,0	28,7	37,9
2005	40,6	37,1	40,6	31,5	30,5
2006	41,4	36,5	38,1	29,4	32,4

За даними 2006 р. (табл. 4.3.), бачимо, що переважна більшість кредитів є дрібними кредитами на споживчі цілі (купівлю предметів першої необхідності, навчання, лікування, оздоровлення тощо) – 41 % загальної суми наданих кредитів, комерційні кредити та кредити на ведення фермерських господарств, що передбачають триваліший термін кредитування на більші суми кредиту, – 74,6 %, кредити на придбання, ремонт та реконструкцію житла – 29,4 % і на інші потреби припадає 32,4 %.

Отже, метою діяльності кредитної спілки є не отримання прибутку, а надання різноманітних фінансових послуг тільки своїм членам, які є одночасно її власниками й клієнтами, тому кредитній спілці вдається поєднати інтереси власників і клієнтів. Кредитна спілка є водночас формою взаємодопомоги громадян, їх громадською організацією, яка створює різноманітні колективні фонди, що використовуються на суспільні потреби, та фінансовою установою, яка може надавати своїм членам майже повний перелік банківських послуг. Діяльність кредитних спілок на фінансовому ринку показала, що кредитні спілки розвиваються активно, динамічно нарощують поле членства, щорічно збільшують активи, капітал, кредитний портфель, надають позики населенню і малим підприємством. Як для фермерів, на цей час кредитні спілки є більш доступними кредитними установами, адже майже половина виданих підприємницьких кредитів – це кредити в сільське господарство.

ВИСНОВОК

Небанківські фінансово-кредитні установи (НФКУ) є важливим елементом фінансово-інвестиційного ринку, проте на сьогодні вони ще не відіграють тієї позитивної ролі в економіці, якої від них можна було б очікувати. Виконання ними своїх функцій дасть новий поштовх для розвитку економіки.

Розвиток фінансових посередників допоможе вирішенню соціально-економічних проблем країни шляхом розміщення заощаджень на умовах, що забезпечують їх доходність і диверсифікацію ризиків; залучення довгострокових внутрішніх інвестиційних ресурсів для розвитку економіки; підвищення ефективності функціонування фінансової системи країни за рахунок конкуренції на ринку послуг фінансових посередників. Завдяки диверсифікації вкладень, що забезпечують фінансові посередники, досягається економічний ефект через зменшення ризиків інвестора без втрати доходності вкладень. Це дуже важливо за даних умов розвитку фондового ринку, коли специфічні ризики вкладень у цінні папери залишаються високими.