ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Писаренко Б.А., Проценко Н.Б.
ПРОГРАМА
курсу “ Менеджмент”
(для студентів заочної форми навчання)
“ЗАТВЕРДЖЕНО”
на засіданні кафедри економіки
та менеджменту
Протокол № __
Від _________ 2001 р.
Житомир ІПСТ
2001
Програма курсу “Менеджмент”/ укладач к.т.н., доцент Б. А. Писаренко, - Житомир, ІПСТ, 2001 р.
Рецензент – к.е.н., доцент Урманов Ф.Ш.
ПРОГРАМА КУРСУ “МЕНЕДЖМЕНТ”
(для студентів заочної форми навчання)
Укладач Борис Андрійович Писаренко
Інститут підприємництва та сучасних технологій
м. Житомир, пл. Путятинська
Замовлення № ________Дата випуску ________
До останнього часу вітчизняні вузи не займалися підготовкою кадрів управлінського профілю. В більшості випадків керівниками підприємств ставали спеціалісти з техніко – технологічною освітою, які вважали ключовими моментами у своїй роботі знання виробництва та науково – технічний прогрес. Передбачалось, що професійний рівень керівництва забезпечується досвідом управлінської роботи.
Але досвід розвинутих країн свідчить, що професійне мислення менеджерів формується в процесі навчання. Тобто потрібна фундаментальна підготовка менеджерів. При цьому можна виділити три підходи до підготовки управлінських кадрів.
Американський підхід полягає у тому, що менеджер розглядається як професіонал, який має спеціальну освіту (у багатьох випадках як доповнення до технологічної, юридичної, економічної). У відповідності до цього у США створена розгалужена система навчальних закладів (коледжі, університети, школи бізнесу, центри підвищення кваліфікації), діяльність яких спрямована на підготовку менеджерів.
Японський підхід має інший наголос. Японці готують керівників безпосередньо на фірмі на закладі концепції “навчання за допомогою досвіду”, цілеспрямовано проводячи їх через ланцюг посад. Це дозволяє майбутнім керівникам не тільки ретельно вивчити свою фірму та зрозуміти специфіку різних аспектів бізнесу, але й розвинути навички спілкування та подолання конфліктних ситуацій.
Європейський підхід займає як би проміжне положення між американським та японським. Європейці , з одного боку, мають школи бізнесу та центри підвищення кваліфікації, а з другого – широка освітня підготовка менеджерів пов`язується з детальним розглядом практики управління через опрацювання багатьох управлінських ситуацій та участі в розробці консультаційних проектів.
Формування вітчизняної системи підготовки управлінських кадрів лише тільки починається. Невід`ємною складовою частиною цієї системи вже стали вищі навчальні заклади, які пропонують студентам цикл курсів управлінського спрямування. Одна з дисциплін цього циклу – курс “Менеджмент”, предметом якого є дослідження загальних закономірностей формування, функціонування та розвитку систем управління. Основна мета курсу – розкрити зміст процесу управління та прищепити навики практичної управлінської діяльності .
Конкретні цілі курсу :
1. Усвідомлення суті та змісту основних понять та категорій науки управління.
2. Отримання фундаментальних знань щодо основних функцій управління.
3. Розвиток навиків використання методів обґрунтування управлінських рішень.
Досягнення цілей курсу підпорядкована логіка його викладання. Спочатку з`ясовується сутність менеджменту та діяльності менеджерів. В основній частині курсу послідовно розкривається зміст процесу управління через характеристику функцій управління: планування, організації, керування та контролю. Остання тема узагальнює курс з точки зору оцінки ефективності управління та діяльності організації в цілому.
| Теми | Заочна форма навчання | |
| Лекції | Практичнізаняття | |
| 1.Поняття менеджменту | - | - |
| 2.Еволюція управлінської думки | - | - |
| 3. Технологія прийняття управлінських рішень | 2 | 2 |
| 4. Планування | 2 | 0 |
| 5. Організація | 2 | 2 |
| 6. Мотивація | - | - |
| 7. Лідирування | - | - |
| 8. Управління груп | ||
| 9. Контроль в управлінні | 2 | - |
| 10. Оцінка ефективності управління та діяль ності організації | 2 | 2 |
| 10 | 6 | |
ПРОГРАМА
курсу “Менеджмент”
Менеджмент як навчальний курс. Предмет, мета і завдання курсу.
Логіко-структурна схема викладання курсу.
Менеджмент як наука і мистецтво. Організація: цілі її діяльності та критерії успіху. Поділ праці в організації та необхідність управління. Еволюція поглядів та сутність менеджменту. Функції менеджменту. Менеджмент як мистецтво. Сучасне поняття менеджменту.
Менеджери в організації. Сутність управлінської праці та ознаки діяльності менеджера. Роль керівника (міжособові , інформаційні, пов`язані з прийняттям рішень). Горизонтальний поділ управлінської праці: сфери діяльності менеджерів. Вертикальний поділ управлінської праці: рівні менеджменту. Якості менеджера ( технічні якості; вміння взаємодіяти з людьми; концептуальні здібності; здібності до діагностики; аналітичні здібності). Розвиток якостей, що необхідні менеджеру.
Тема 2. Еволюція управлінської думки.
Ранні теорії менеджменту. Передумови виникнення науки управління. Класична теорія менеджменту: школа наукового управління та адміністративна школа управління. Поведінська теорія менеджменту: школа поведінки та школа людських стосунків. Кількісна теорія менеджменту: школа науки управління.
Інтегровані підходи до управління. Процес ний підхід до управління (функції управління, сполучні процеси). Системний підхід до управління (відкрита та закрита система, підсистема, синергія, ентропія)ю Ситуаційний підхід до управління (ситуаційні зміни).
Сучасні напрямки розвитку науки управління. Тенденція посилення технократичного аспекту менеджменту. Гуманізація управління. Феномен організаційної культури. Інтернаціоналізація менеджменту.
Тема 3. Технологія прийняття управлінських рішень
Прийняття рішень в процесі управління. Розширене та вузьке поняття прийняття рішень. Місце прийняття рішень в процесі управління. Прийняття рішень як складова частина будь-якої функції управління. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень. Інтуїтивна та раціональна технологія прийняття рішень.
Основні етапи процесу прийняття рішень. Діагноз проблеми. Накопичення інформації про проблему. Опрацювання альтернативних варіантів рішення. Оцінка альтернативних рішень. Прийняття рішень.
Методи обґрунтування управлінських рішень. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень. Можливості використання статистичних методів. Сфери призначення методів програмування. Теоретико-ігрові методи.
Обґрунтування рішень в умовах невизначеності використання критеріїв Уолта, Севіджа, Гурвіца. Платіжна матриця. Дерево рішень. Експертні методи прийняття рішень.
Тема 4. Планування
Основи планування в організації. Сутність планування як функції управління. Цілі як основа управлінського планування. Класифікація цілей. Концепція управління за цілями. Принципи та типи планування. Схема процесу планування.
Стратегічне планування. Поняття стратегії, її значення та необхідність розробки. Рівні стратегії (корпоративна стратегія; стратегія бізнесу; функціональна стратегія). Формулювання стратегії: визначення місії організації; аналіз зовнішнього середовища; аналіз внутрішніх можливостей, визначення цілей організації; оцінка стратегічних альтернатив та вибір стратегії. Вибір корпоративної стратегії (методи пакетного менеджменту). Вибір стратегії бізнесу (типові стратегії М. Портера). Вибір функціональних стратегій.
Надання стратегії конкретної форми. Тактичні плани, програми, політика, стандартні процедури, правила. Фактори, що впливають на ефективність планування в організації.
Тема 5. Організація
Організація як функція управління. Сутність функції організації та її місце в організації управління. Цілі організаційної діяльності. Принципи організації А. Файоля. Модель бюрократичної організації М. Вебера.
Основні елементи організації. Поділ праці (спеціалізація). Групування (департаментизація). Способи групування: за функціями; за продуктом; за географічною ознакою; за споживачами. Лінійні та штабні повноваження. Координація. Механізм горизонтальної та вертикальної інтеграції.
Організаційні структури управління. Типи організаційних структур управління: лінійна, лінійно-штабна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізіональна, матрична. Їх переваги та недоліки. Фактори формування організаційних структур управління: зовнішнє середовище, стратегія, технологія, розміри організації, стадія життєвого циклу організації. Методи вибору типу організаційної структури управління: метод аналогії, методи структуризації, цілей, метод організаційного моделювання.
Управління організаційними змінами. Поняття організаційних змін. Зовнішні та внутрішні фактори організаційних змін. Процес організаційних змін: підготовчий етап, вибір тактики проведення змін (примушування, переконання, залучення); вибір підрозділу, що здійснює зміни (внутрішні, зовнішні); методи подолання опору змінам (залучення, навчання, сприяння, аналіз поля сил, пілотні проекти).
Тема 6. Мотивація
Людський фактор в управлінні та сутність мотивації. Природа та значення людського фактора в управлінні. Взаємозв`язок потреб, спонук, дій та цілей. Модель процесу мотивації. Еволюція поглядів на мотивацію (проста мотивація, концепції соціальної та психологічної мотивації).