Основні засади управління операційними системами (стр. 5 из 5)

(1 – Р) – імовірність того, що виріб не буде проданий (оскільки одна з цих подій обов’язково відбудеться);

МР – прибуток від продажу n-ого виробу;

МL – втрати, якщо n-ий виріб залишиться непроданим.

Розв’язуючи цю нерівність щодо Р, одержимо

(2.12)

Це означає, що нам потрібно продовжувати збільшувати обсяг запасу до тих пір, поки ймовірність продажу останнього доданого виробу не виявиться більшою або дорівнюватися відношенню втрат до граничного прибутку.

3.3 Запаси залежного попиту

Щоб управляти запасами залежного попиту, потрібна початкова інформація. Вона складається з:

· виробничого графіка (він визначає, що має бути зроблене і в які терміни);

· специфікації, або переліку матеріалів, що використовуються;

· наявності матеріалів на складі;

· матеріалів у заявці;

· поточного часу виготовлення.

Розглянемо докладніше кожну складову цієї інформації.

Виробничий графік має узгоджуватися з виробничим планом, який розробляється на основі методів агрегатного планування, що містить фінансовий план наявних потужностей та споживчий попит. Кожен рівень виробничого графіка має бути здійсненим, оскільки існує зворотний зв’язок. Необхідне забезпечення точного виконання графіка з урахуванням потужності підприємства.

Специфікація, або перелік матеріалів, що використовуються, потрібна, оскільки на кожному підприємстві (організації) виникають збої й помилки в кресленнях через поспішний випуск нових виробів. При цьому деталі специфікуються за засобами відомості складу виробу.

Відомість складу виробу – це перелік певної кількості компонентів, інгредієнтів і матеріалів, необхідних для виробництва виробу.

Наявність матеріалів на складі ґрунтується на даних АВС-аналізу згідно з термінами перевірки і проведення відповідної координації в разі невідповідності необхідним нормам.

Наявність доступної інформації для виробничого персоналу і доведення її до кожного робочого місця.

Поточний час виготовлення розраховується тоді, коли потрібно виготовити предмет праці, а потім розраховується час на його закупівлю. Розрахунок проводиться за допомогою циклового графіка виготовлення виробу за наявною специфікацією.