- удосконаленню управління;
- покрашенню морально-психологічного клімату в колективі;
- виявленню нових резервів підвищення ефективності прані за рахунок оптимізації взаємовідносин між працівниками;
- удосконаленню стилю і методів роботи керівника;
- підвищенню рівня організаторської роботи координування і концентрації практичної діяльності членів колективу, направленої па виконання загальних завдань, що стоять перед працівниками.
Кінцева ціль організаторської роботи поля гас у забезпеченні ефективності загальної діяльності колективу. Тому керівник-менеджер повинен ясно усвідомлювати кінцеву ціль, бачити шляхи до цієї цілі, розуміти свій статус як кваліфікованого спеціаліста, якому надалі права і який несе відповідальність за дії. реалізація яких приведе або не приведе до наміченої цілі.[12.стр.346]
Тобто менеджер повинен мати структуру своєї організаторської діяльності, підлеглих працівників, види робіт і взаємовідносини з ними на основі методів одноосібного керівництва або колегіальності в залежності від рівня розвитку колективу, умов, цілі та часу дій.
Крім того, для успішної організаторської діяльності менеджеру необхідно мати особливі якості, властивості та здібності як керівника колективу. Якщо їх немає від природи, вони повинні розвиватись, формуючи лідера, який має особливі якості особистості, що забезпечують успішне оволодіння мистецтвом керівництва.[3.стр.389]
Сучасні умови діяльності організацій у конкурентному середовищі пред'являють якісно нові вимоги до організаторської діяльності менеджерів, їм треба чітко відповісти на такі запитання:
- Що треба робити?
- Як розподілити роботу між працівниками ?
- Кою поставити відповідальним виконавцем ?
- Які і як давати вказівки при виконанні роботи ? та ін.
Сучасним менеджерам треба враховувати, що структура особистості здатної до організаторської діяльності складаються із трьох необхідних елементів:
1. Загальних здібностей (голи необхідні, але недостатні).
2. Специфічних властивостей (без них немає організатора).
3. Індивідуальних відзнак, що дають можливість окреслити
типи організаторів.
Вважається, що тільки разом ці три характеристики складають узагальнену модель організатора як діяча і що вони пов'язані з направленістю особистості, підготовленістю її до організаторської діяльності та рядом особистих якостей, які можна назвати загальними якостями. Ці якості у структурі особистості організатора проявляються не тільки у здібних людей, але і у тих, хто організатором може і не буде.
Кар'єра (італ. carriera - дія, життєвий шлях, поприще. від лат. carrus - віз, візок) - швидке й успішне просування по службовій, суспільній, науковій та іншій діяльності, досягнення популярності, вигоди; рід діяльності [9, с. 314]. Кар'єра (від франц. carriete) - це професійний шлях до успіху по службових східцях, до престижного соціального статусу і положення у суспільстві.
Але правильний розвиток кар’єри не можливо без такої незначного (на мою думку) фактору, як сам вибір її. Найважливіше рішення, яке приймає людина у своєму житті – це вибір кар’єри, з нього все потрібно починати. Досягнення людини у тому чи іншому виді кар’єри залежить від відповідності між його особистістю й обставинами роботи.
Для визначення якими навичками володіє людина важливо виявити її здібності при виборі кар'єри. Методами виявлення : особисті спостереження, анкетування, тестування, вирішення творчих задач, бесіди, інтерв'ювання, самоаналіз і обговорення.
А потім йде вже планування кар’єри. В результаті чого порівнюються потенціал можливості, здібності цілі працівника з вимогами організації, її стратегії планами розвитку. В результаті чого розробляється програма (план) професійного і посадового зростання. Планування кар’єри працівник може займатися як особисто, так із допомогою менеджера по персоналу або лінійного менеджера.
При надходженні на роботу працівник повинен ставити перед собою певні цілі. Але організація, приймаючи його на роботу, також переслідує певні цілі. Тому робітнику необхідно реально оцінювати свої ділові якості, співвіднести їх з тими вимогами, які ставить перед ним організація, його робота. Від цього залежить успіх всієї кар'єри людини.
Важливими факторами , які визначають розвиток кар’єри, можуть виступати:
- Як бажання зайняти високу посаду;
- Вміння працювати з людьми;
- Широкий досвід керівної роботи;
- При необхідності легко змінювати стиль управління;
- Здатність подавати більше ідей ніж колеги;
- Висока професійна підготовка;
- Сімейна підтримка.
Менеджер повинен ясно усвідомлювати кінцеву ціль, бачити шляхи до цієї цілі, розуміти свій статус як кваліфікованого спеціаліста, якому надали право і який несе відповідальність за дії, реалізація яких приведе або не приведе до наміченої цілі. Повинен мати структуру своєї організаторської діяльності, підлеглих працівників, види робіт і взаємовідносини з ними на основі методів одноосібного керівництва.
Висновок з цього всього можливо зробити такий:
Не може бути професійного успіху без високої комунікабельності та уміння управляти людьми й делегуванням повноважень.
ЛІТЕРАТУРА
1. Блейк Р.М. Мормон Дж. Научный метод управления. –К.: Наук. думка, 1990. -250с.
2. Виногородський М.Д., Виногородська А.М., Шканова О.М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. –К.: «КОНДОР» -2002. -654с.
3. Виногородський М.Д., Виногородська А.М., Шканова О.М. Організація праці менеджера: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. –К: «КОНДОР» -2002. -518с.
4. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник –М.: Банки и биржи. ЮНИТИ. 1994. -180с.
5. Киселев А.П. и др. Менеджмент организации: Учебное пособие. –М.: ИНФРА –М, 1995, -347с.
6. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. –К.: «Академвидав», 2003. -416с.
7. Мескон М.Х. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. –М.: Дело, 1996. -704с.
8. Мескон М.Х. и др. Основы менеджменту –М.: Дело. 1992. -512с.
9. Мельничук О.С., Словник іншомовних слів / За ред. член. кор. АН УРСР – К.: Голов. ред. УРЕ, 1974. – 776 с.
10. Мильнер Г.М. Менеджмент. Достижение цели. Управления на основе здорового смысла. Планирование действий. –СПб. 1992. -136с.
11. Паршиков А.М. Организация труда менеджера. –Донецк: Юго-Восток, 1997. -176с.
12. Подсолонко Б.А. Менеджмент: теория и практика. –К.: Вища шк., 2000. -254с.
13. Саймон Г.А. и др. Менеджмент в организациях: Сокр. пер. с англ. 15-го изд. –М.: Экономика, 1995. -335с.
14. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент теорія и практика: Підручник для вузів –Тернопіль: Карт-бланш, 1997, -460с.
15. Травник А.В., Дай лов Д.А. Основы кадрового менеджмента. –М.: Дело, 1995, -426с.
16.Томпсон А.А., Стрикленд А. ДЖ. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов/ Пер. с англ. Под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576с.
17. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. –К.: «Академвидав», 2003, -608с.
18. Швед А.В. Менеджмент: Підручник. –К.: Знання, 2004, -687с.
19. Шершньова З.Є. Стратегічне управління. - /Навчальний посібник/ - КНЕУ, 1999. - 348с.
20. Юргутів І.А., Кравчук І.І., Основи менеджменту: Навч. посібник. –К.: Освіта, 1998. -256с.
Додаток
Етапи кар’єри менеджера та його потреби
| Етапи кар’єри | Вік, років | Потреби | ||
| Досягнення мети | Моральні | Фізіологічні і матеріальні | ||
| Попередній | До 25 | Навчання, випробування на різних місцях роботи | Початок самоствердження | Безпека існування |
| Становлення | До 30 | Освоєння роботи, розвиток навичок, формування кваліфікованого фахівця чи керівника | Самоствердження, початок досягнення незалежності | Безпека існування, здоров’я, нормальний рівень оплати |
| Просування | До 45 | Просування службовими сходами, отримання нових навичок і досвіду, підвищення кваліфікації | Зростання самомтвердження, досягнення більшої незалежності, початок самовираження | Здоров’я, високий рівень оплати праці. |
| Збереження | До 60 | Пік удосконалення кваліфікації фахівця чи керівника. Підвищення своєї кваліфікації. Навчання молоді. | Стабілізація незалежності, зростання самовираження, поява поваги. | Підвищення рівня оплати праці, інтерес до інших джерел доходів |
| Завершення | Після 60 | Підготовка до виходу на пенсію і до нового виду діяльності на пенсії. Підготовка собі заміни. | Стабілізація самовираження. Зростання поваги. | Збереження рівня оплати праці і підвищення інтересу до інших джерел доходів |
| Пенсійний | Після 65 | Заняття новим видом діяльності | Самовираження в новій сфері діяльності, стабілізація поваги | Розмір пенсії, інші джерела доходу, здоров’я. |