Методи прийняття стратегічних управлінських рішень
Процес прийняття управлінських рішень є, по суті, процесом постійного пошуку та адаптації методів до умов функціонування організації (підрозділу) і специфіки прогнозованих цілей (проблемних ситуацій). У даному контексті надзвичайно важливим є творчий потенціал методів рішень, що виражається у вірогідності вироблення, на основі властивих ним технологій, ефективного рішення.
Процедури реалізації конкретних методів прийняття управлінських рішень можуть реалізовуватися як формальним чином - із застосуванням економіко-математичного інструментарію, так і неформальними засобами - на основі висновків ОПР чи залучених експертів у процесі управлінської діяльності і, зрозуміло, в рамках методів менеджменту (табл. 1).
Таблиця 1. Методи менеджменту
| Назва методів | Коротка характеристика | |
| Організаційно- правові методи | Визначають основні межі роботи: напрям діяльності підприємства, її організаційно-правову форму, умовні функціонування, структуру організації, а також регламентують права і відповідальність персоналу тощо | |
| Адміністративні методи управління | Припускають, що вся діяльність організації ґрунтується на жорсткому підпорядкуванні працівників і на їх беззаперечному виконанні вказівок, розпоряджень, наказів. Дана група методів застосовується за умови надання значної ваги організаційній культурі підприємства, відповідно до якої може бути ухвалено тільки однозначне рішення; коли дуже вузький вибір можливих варіантів рішення або якщо не береться до уваги ініціатива підлеглих. Особливою рисою такого методу є заохочення старанності, а не ініціативності. Як наслідок, ефективність цієї групи методів значно обмежується, оскільки не враховує і не використовує всіх можливостей організації. | |
| Економічні | Базуються на матеріальній зацікавленості працівників І дають змогу активізувати їх діяльність. Дана група методів у поєднанні з адміністративними може привести до високих результатів. Це пов'язано з тим, що разом з дисциплінованістю і відповідальністю за прийняті рішення на підприємстві стимулюється ініціативність працівників, і, як наслідок, підвищується ефективність організації. В результаті підприємство одержує додатковий прибуток за рахунок зниження витрат, з якої виплачуються премії учасникам робіт або всім співробітникам. Для більшої заінтересованості працівників грошові виплати (заробітна платня, премії) прив'язуються до прибутку або досягнутих результатів. | |
| Соціально-економічні | Є набагато ефективнішими, ніж адміністративні й економічні, що може бути пов'язане з тим, що матеріальна винагорода задовольняє основні потреби працівника і у нього виникають потреби вищого порядку (за теорією мотивації Маслоу) | |
| Соціально- психологічні | Різновиди: створення сприятливого морально-психологічного клімату в колективі і поважних (довірчих) відносин між керівником і підлеглими; надання можливості розвитку і реалізації особистих здібностей працівників, що в результаті приведе до підвищення задоволеності і, як наслідок, ефективності діяльності співробітників і підприємства в цілому | |
Методи підготовки, розроблення УР передбачають або формування набору заходів організаційного, технологічного, економічного, правового і соціального характеру, спрямованих на досягнення мети, або вибір із уже раніше розроблених наборів. Методи реалізації УР - продовження методів розроблення. Вони включають практичне виконання набору заходів до одержання необхідного результату.
Методи прийняття управлінських рішень базуються на представленні процесу управління як сукупності процесів вирішення проблем і поділяються на групи:
- методипостановки проблем;
- методи вирішення проблем;
- методи організації виконання прийнятих рішень.
Всю сукупність методів можна розбити на три великі групи:
Таблиця 2. Методи прийняття управлінських рішень
| № | Назва групи | Методи групи | ||
| 1 | Методи, що базуються на виявленні й узагальненні думок досвідчених фахівців-експертів, використанні їхнього досвіду і нетрадиційних підходів до аналізу діяльності організації | Метод «мозкової атаки», метод типу «сценаріїв», метод експертних оцінок, метод типу «Дельфі», методи типу «дерева цілей», «ділової ігри», морфологічні методи тощо | ||
| 2 | Методи формалізованого представлення, які базуються на використанні математичних, економіко-математичних методів і моделей управління | - аналітичні (інтегральне/диференціальне числення, методи екстремумів, варіаційне числення, методи математичного програмування, теорії ігор тощо);- статистичні (математична статистика, теорія ймовірності, теорія масового обслуговування, методи статистичних досліджень, методи статистичного імітаційного моделювання);- теоретико-множинні, логічні, семіотичні, лінгвістичні уявлення (дискретна математика);- графічні (теорія графів і різного роду графічні представлення інформації: діаграми, графіки, гістограми тощо) | ||
| 3 | Комплексні методи | сформовані шляхом інтеграції експертних і формалізованих методів: комбінаторика, ситуативне моделювання, топологія, графосеміотика, методи дослідження інформаційних потоків тощо | ||
Емпірико-теоретичні методи становлять загальнометодологічну основу будь-якого дослідження чи вирішення проблем:
Логічні методи
Логічні методи дослідження базуються на застосуванні в процесі досліджень формальної логіки. Формальна логіка - наука про закони знань, одержаних з раніше встановлених і перевірених істин без звернення у кожному конкретному випадку до досвіду, а тільки в результаті застосування законів і правил мислення.
Формальна логіка включає: традиційну логіку і математичну логіку. Математична (символічна) логіка виникла в результаті застосування до проблем формальної логіки строгих методів, схожих з тими, які використовуються в математиці.
Таблиця 3. Емпірико-теоретичні методи
| Метод | Коротка характеристика | |
| Спостереження | Це система фіксації і реєстрації властивостей і зв'язків об'єкта, що вивчається, в природних умовах або в штучному, спеціально організованому експерименті. За сприятливих умов цей метод забезпечує достатньо обширну і різнобічну інформацію для формування і фіксації наукових фактів.Функції цього методу: фіксація і реєстрація інформації; попередня, на базі наявної теорії, класифікація наукових фактів (за ознаками: новизна зафіксованих фактів, об'єм інформації, що міститься у фактах, особливості властивостей і зв'язків); порівняння зафіксованих фактів з тими, що відомі в науці, з фактами, що характеризують інші схожі системи.Спостереження має задовольняти низці вимог, найважливішими з яких є: планомірність; цілеспрямованість; активність; систематичність | |
| Експеримент | Це система пізнавальних операцій, які здійснюються відносно об'єктів, поставлених в такі спеціально створювані умови, які мають сприяти виявленню, порівнянню, вимірюванню об'єктивних властивостей, зв'язків, відносин об'єктів і/або перевірці істинності теорії стосовно цих властивостей, зв'язків, відносин. Він припускає втручання в природні умови існування предметів і явищ або відтворення певних аспектів предметів і явищ у спеціально створених умовах з метою вивчення їх без супутніх обставин, що ускладнюють процес.Експериментальне вивчення об'єктів порівняно із спостереженням має ряд переваг: у процесі експерименту стає можливим вивчення того або іншого явища в «чистому вигляді»; експеримент дає змогу досліджувати властивості об'єктів дійсності в екстремальних умовах; найважливішою перевагою експерименту є його повторюваність | |
| Вимірювання | Система фіксації і реєстрації кількісних характеристик об'єкта дослідження. Для технічних і біологічних систем вимірювання пов'язане з еталонами вимірювання, одиницями вимірювання, заходами і приладами вимірювання. Для соціальних систем процедури вимірювання пов'язані з показниками - статистичними, звітними і плановими; одиницями вимірювання. Вимірювання - найточніший пізнавальний засіб. Цінність вимірювання у тому, що воно дає точні (можливо з відхиленнями, які можна кількісно оцінити)- кількісно визначені відомості про об'єкти дійсності | |
| Порів-няння | Створює можливість установити схожість і відмінність об’єктів і явищ дійсності. В результаті порівняння виявляється те спільне, що властиво двом або декільком об’єктам. Суть цього методу полягає у встановленні схожості/відмінності явищ у цілому або в певних їх ознаках | |
| Опис | Специфічний метод отримання емпірико-теоретичного знання. Його суть – в систематизації даних, одержаних в результаті спостереження, експерименту, вимірювання. Завдяки систематизації фактів, узагальнюючих окремі аспекти дослідження, об’єкти, явища, події, процеси відображаються в цілому як система. В процесі опису встановлюються не тільки факти, а й залежні між ними: послідовність, одночасність, причиновість, взаємозв’язок, взаємовиключення тощо. Узагальнення і абстрагування, класифікація даних спостереження, експерименту, вимірювання мовою науки, що мають місце в описі, роблять факти базисом дляовість, подальших логічних операцій. Це робить можливим на рівні опису встановлення емпіричних, статистичних залежностей – закономірностей (законів) – у вигляді функціональних залежностей. Як метод отримання нового знання, опис може здійснюватися засобами природної мови, статистичними методами (таблицями, рядами, індексами, використовуючи кореляційно-регресійні залежності тощо), графічними методами – за допомогою графіків, діаграм тощо. | |
За допомогою спеціальної мови формул досягається адекватний опис логічної структури обґрунтування і здійснюється побудова жорстких логічних теорій. Математична логіка базується на логіці висловів (опис думок) та її розширенні - логіці предикатів (опис висновків). Традиційна логіка при отриманні нових знань використовує такі логічні методи: