Необхідно:
Прийняти рішення на основі "дерева рішень" з ефективного використання коштів ВАТ "Ліана". Для цього проаналізувати "дерево рішень" в наступній послідовності:
1.Визначити очікуване значення окупності інвестицій для всіх альтернатив шляхом множення розрахункової величини ROI на відповідне значення імовірності.
2.Порівняти між собою здобуті значення очікуваного коефіцієнта інвестицій та обрати кращий варіант.
3.Зробити висновки.
Розв’язок
Для досягнення генеральної мети потрібно довести її зміст до кожного рівня та виконавця на підприємстві, визначити внесок кожного з працівників у стратегічний успіх підприємства взагалі. Це можна забезпечити за допомогою декомпозиції цілей та задач, тобто побудовою «дерева цілей», де встановлюються конкретні, виміряні задачі, що лежать в основі конкретних видів робіт.
«Дерево цілей» - це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.
Основна ідея щодо побудови «дерева цілей» - декомпозиція.
Декомпозиція (розукрупнювання) - це метод розкриття структури системи, при якому за однією ознакою її поділяють на окремі складові.
Декомпозиція використовується для побудови «дерева цілей», щоб пов’язати генеральну мету зі способами її досягнення, сформульованими у вигляді завдань окремим виконавцям.
Розглянемо технологічні засади побудови «дерева цілей».
Не існує універсальних методів побудови «дерева цілей». Способи його побудови залежать від характеру мети, обраного методологічного підходу, а також від того, хто розробляє «дерево цілей», як він уявляє собі поставлені перед ним завдання, як він бачить їхній взаємозв’язок.
Основне правило побудови «дерева цілей» - це «повнота редукції».
Повнота редукції - процес зведення складного явища, процесу або системи до більш простих складових. Для реалізації цього правила використовують такий системний підхід:
а) мета вищого рівня є орієнтиром, основою для розробки (декомпозиції) цілей нижчого рівня;
б) цілі нижчого рівня є способами досягнення мети вищого рівня і мають бути представлені так, щоб їхня сукупність зумовлювала досягнення початкової мети.
Побудова «дерева цілей» будь-яким методом базується на таких якостях цілей, як: співпорядкованість; розгортуваність; співвідносна важливість.
Треба зазначити також, що при декомпозиції цілей недоцільно використовувати одночасно в тому самому «дереві цілей» різні методи навіть тоді, коли характеристика цілей це дозволяє. Можна побудувати два «дерева цілей» двома різними методами (якщо мета це дозволяє), а потім порівняти одержані результати.
ROI (прибуток/інвестиції).
Цей показник є досить обґрунтованою загальною характеристикою ефективності діяльності підприємства загалом, оскільки свідчить про наявність перспектив розвитку.
Визначимо очікуване значення окупності інвестицій для всіх альтернатив шляхом множення розрахункової величини ROI на відповідне значення імовірності.
Напрямок вкладання коштів | І | ІІ | ІІІ |
1. Придбання нової фірми | 10,8 | 9,3 | 7,3 |
2. Модернізація виробничих потужностей | 9,4 | 10,4 | 8,9 |
3. Розміщення коштів на депозиті у банку | 6,25 | 6,8 | 7,7 |
Як бачимо з наших розрахунків найкраще значення очікуваного коефіцієнта інвестицій приходиться на перший варіант придбання нової фірми.
Тобто ВАТ «Ліана» найефективніше буде придбати нову фірму за 1-им варіантом.
Однак ROI не може бути єдиним показником, що є цільовим орієнтиром розвитку підприємства. З одного боку, тут є певний ризик захопитися хибною управлінською практикою максимізації ROI у короткостроковому періоді. Це може проявитись в економії «несуттєвих витрат» на НДДКР, маркетинг, довгострокові проекти різного типу тощо. Завдяки цьому «поточне ROI» зростатиме, але «перспективне ROI» опиняється в небезпеці через відсутність потенціалу інновацій, знання ринку та ін. Сьогоденні «доходи» акціонерів у майбутньому обертаються на збитки. З метою захисту від такого розвитку подій є необхідність застосування додаткових до ROI цілей, які б урівноважували коротко- та довгострокові орієнтири підприємства. До таких цілей («другорядних») належать: частка ринку, рівень інновацій, продуктивність, забезпеченість матеріальними та фінансовими ресурсами, рівень управлінської діяльності та розвиток, якість виконання рішень і якість взаємовідносин, соціальна відповідальність. Ці цілі в деяких випадках, на певних етапах розвитку підприємства такі ж важливі, як і місія.
Завдання 2.8 (Т 8)
Витрати на придбання обладнання у ТзОВ “Таврія” становлять 6000 грн. керівництво підприємства вважає витрати виправданими за умови, що вони окупляться за 2,5 роки. Щорічний прибуток складатиме 1800 грн., амортизація – 800 грн. Податок на прибуток нараховується згідно з чинним законодавством.
Розв’язок
Проведемо оцінку ефективності придбання даного обладнання виходячи із строків його окупності:
Визначимо строк окупності капіталовкладень за формулою:
,де Т – строк окупності інвестиційного проекту, роки;
К – витрати на реалізацію даного інвестиційного проекту, грн.;
Дч – чистий дохід від впровадження даного проекту, грн.;
Дч = ЧП – А,
де ЧП – чистий прибуток, грн.;
де А – сума амортизаційних відрахувань на рік реалізації інвестиційного проекту, грн.;
Чистий прибуток визначимо за формулою:
ЧП = П*(1-Н),
П – щорічний прибуток, що отримується від використання обладнання, грн.;
Н = 25% - ставка податку на прибуток за чинним законодавством.
Тоді, ЧП = 1800 * (1-0,25) = 1350 грн.
Тв.в. – економічно виправданий строк окупності інвестицій, який приймає керівництво, роки.
Отже,
Так як наша умова не виконується, тобто строк окупності більший економічно виправданого строку окупності, то придбання нового обладнання є економічно недоцільним.
Завдання 2.12 (Т 9)
Державні короткострокові облігації номінальною вартістю 900 грн. і терміном обертання 93 дні продаються за курсом 60,4%.
Необхідно: визначити суму прибутку від придбання 20 облігацій; прибутковість фінансової операції (кількість днів у році - 365).
Розв’язок
Джерелом доходу від інвестування коштів в облігації є виплачувані по ним проценти, а також різниця між ціною, за якою вони придбаваються і їх номінальною вартістю, по якій вони викупаються емітентом. При розрахунках доходності купівлі облігацій використовують поняття їх курсу, який визначається за формулою:
Ро = Р : Н * 100,
де Ро - курс облігації,
Р - ціна облігації,
Н - номінал облігації.
Ціна облігації при заданому курсі буде дорівнювати:
Якщо проценти по облігаціям не виплачуються, джерелом доходу від їх придбання буде різниця між ціною викупу (номіналом) і ціною їх придбання. Такі облігації називають дисконтними.
Доход від придбання таких облігацій буде дорівнювати:
D = Н * (1 - Ро : 100),
де D - доход від придбання дисконтних облігацій,
Н - номінал дисконтної облігації,
Ро - курс облігації.
На одну акцію:
D = 900 * (1 – 60,4 : 100) = 356,40 грн.
Прибуток від придбання 20 облігацій складе: 356,4*20 = 7128 грн.
Формула розрахунку прибутковості облігації при придбанні така:
,де:С – прибутковість облігації, %;
D – дохід по облігації;
V – ціна придбання облігації;
V = Р = 900 * 60,4 / 100 = 543,60 грн.
n = 93 дні - кількість днів до погашення;
Т = 365 днів - максимальна кількість днів у році за умовами угоди.
Тоді.
Список використаних літературних джерел
1. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті. Навчальний посібник для студентів спец. 7.050106 «Облік і аудит». / За ред. д. е. н., проф. Ф.Ф. Бутинця, к. е. н., доц. М.М. Шигун. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 352 с.
2. Приймак В.М. Прийняття управлінських рішень: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2008. – 240 с.