Таблиця 4. Логічні методи
| Назва методу | Короткий опис |
| Аналіз | Логічний метод декомпозиції цілого на окремі елементи з розглядом кожного з них окремо |
| Синтез | Об’єднання всіх даних, одержаних у результаті аналізу. Синтез – це просте підсумовування результатів аналізу. Його завдання полягає в уявному відтворенні основних зв’язків між елементами аналізованого цілого |
| Індукція | Процес руху думки від конкретного до загального, від низки чинників до закону. Індуктивний прийом звичайно використовується в тих випадках, коли на основі конкретного факту можна зробити висновок, встановити взаємозв’язок між окремими явищами і певним законом |
| Дедукція | Це процес руху думки від загального до одиничного, від закону до окремих його проявів |
| Абстрагування | Здатність відокремитися від всієї сукупності чинників і зосередити увагу на будь-якому одному питанні |
| Конкретизація | Прив’язка того або іншого явища з конкретними умовами обставин.Конкретне поняття є свого роду сукупність різних абстракцій або абстрактних понять, що відображають певні властивості, сторони і зв’язки даного об’єкта. Конкретні поняття виникають у результаті послідовного доповнення і уточнення, розширення і синтезу окремих абстракцій, що відображають різні сторони і зв’язки конкретних речейретизаціяь-якому одному _итанні чинників і зосередитиону. ого з них окремо |
| Аналогія (традукція) | Прийом, в якому зі схожості двох явищ в одних умовах робиться висновок про схожість цих явищ в інших умовах. У логіці аналогія розглядається як форма отримання вивідного знання, як висновок, в якому на підставі схожості об’єктів за певними ознаками робиться висновок про схожість цих об’єктів в інших ознаках. Метод аналогії широко використовується в моделюванні, оскільки модель – аналог об’єкта, що вивчається за допомогою моделювання |
| Порівняння | Встановлення схожості або відмінності явищ, процесів і об’єктів у цілому або в будь-яких ознаках. Порівняння – метод, що за допомогою якого можна виявити тенденції загального процесу розвитку, розкрити зміни, що відбуваються в динаміці явища |
Методи експертних оцінок
Під експертними оцінками розуміють комплекс логічних і математичних процедур, спрямованих на отримання від фахівців інформації, її аналіз й узагальнення з метою підготовки і вироблення раціональних рішень.
Методи експертних оцінок можна поділити на дві групи: методи колективної роботи експертної групи і методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи.
Методи колективної роботи експертної групи передбачають отримання загальної думки в ході спільного обговорення проблеми. Іноді ці методи називають методами прямого отримання колективної думки. Основна перевага цих методів полягає в можливості різностороннього аналізу проблем. Недоліками методів є: складність процедури отримання інформації, складність формування групової думки по індивідуальним думкам експертів, можливість тиску авторитетів у групі.
Таблиця 5. Методи експертних оцінок
| Назва методу | Короткий опис | Переваги | Недоліки | ||
| Метод «мозкового штурму» | Різновиди: колективної генерації ідей, мозкової атаки, дискусійних методів – базуються на вільному висуненні ідей, направлених на вирішення проблеми. Потім з цих ідей відбираються найбільш цінні | Висока оперативність отримання необхідного рішення | Складність організації експертизи (оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємовідносин) | ||
| Метод «сценаріїв» | Сукупність правил за викладом (письмово) пропозицій фахівців з проблеми. Сценарій є документом, що містить аналіз проблеми і пропозиції щодо її реалізації. Пропозиції спочатку складають експерти індивідуально, а потім вони узгоджуються і формулюються у формі єдиного документащо містить аналіз проблеми і пропозиції щодо її реалізації | Комплексне охоплення проблеми в доступній для сприйняття формі | Неоднозначність, нечіткість висловлюваних питань і недостатня обґрунтованість окремих рішень | ||
| «Ділові ігри» | Базуються на моделюванні функціонування системи управління при виконанні операцій, скерованих на досягнення поставленої мети. Припускають активну діяльність експертної групи, за кожним членом якої закріплено певний обов’язок відповідно до наперед складених правил і програми | Можливість вироблення рішення в динаміці з урахуванням всіх етапів досліджуваного процесу при взаємодії всіх елементів системи управління | Складність організації ділової ігри в умовах, наближених до реальної проблемної ситуації | ||
| Метод «нарад» («комісій», «круглого столу») | Найпростіший і традиційний. Він припускає проведення наради або дискусії з метою вироблення єдиної колективної думки з проблеми. На відміну від методу «мозкового штурму» кожен експерт може не тільки висловлювати свою думку, а й піддавати критиці пропозиції інших. У результаті такого ретельного обговорення зменшується можливість помилок при прийнятті рішення | Простота реалізації | На нараді може бути прийнята помилкова думка одного з учасників через його авторитет, службове становище, наполегливість або ораторські здібності | ||
Різновидом методу «нарад» є метод «суддів», який реалізується за аналогією з веденням судового процесу. В ролі «підсудних» виступають обирані варіанти рішення; в ролі «суддів» - ОПР; в ролі «прокурорів» і «захисників» - члени експертної групи. Роль «свідків» виконують різні умови вибору і доводи експертів. При веденні такого «судового процесу» відхиляються або приймаються ті чи інші рішення. Метод «суду» доцільно використовувати за наявності декількох груп експертів, які дотримуються різних варіантів рішення.
Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи базуються на попередньому отриманні інформації від експертів, опитаних незалежно один від одного, з подальшою обробкою одержаних даних. Перевагами методів цієї групи є: оперативність, можливість повною мірою використовувати індивідуальні здібності експерта, відсутність тиску зі сторони авторитетів, низькі витрати на експертизу. Недоліками - є високий ступінь суб'єктивності одержуваних оцінок через обмеженість знань одного експерта.
Найбільш поширеним серед методів отримання індивідуальної думки членів експертної групи є метод «Делфі», або метод «дельфійского оракула». Він полягає в ітеративній процедурі анкетного опиту. При цьому дотримується вимога відсутності особистих контактів між експертами і забезпечення їх повною інформацією за всіма результатами оцінок після кожного туру опитування із збереженням анонімності оцінок, аргументування і критики. Використання зворотного зв'язку в ході опитування, що значно підвищує об'єктивність експертних оцінок, є перевагою цього методу. Водночас, значні затрати часу на реалізацію всієї багатоетапної процедури - основний його недолік.
Оскільки як при застосуванні методів експертних оцінок для прийняття управлінських рішень, за визначенням, основну роль відіграють експерти, то доцільно визначити основні вимоги, що висуваються до них при залученні для розв'язання організаційних проблем (табл. 6).
Таблиця 6. Основні вимоги до експертів
| Вимога | Параметри вимоги |
| Компетентність | Визначається освітою, наявністю учених ступенів і звань, стажем роботи на визначених посадах у тій галузі, що є предметом експертизи |
| Об’єктивність | Здатність експерта висловити неупереджену думку, уміння переробити раніше сформовані в нього погляди |
| Конформізм | Пристосовництво, пасивне прийняття чужих думок. Виявляється у відсутності або нестійкості власної позиції |
| Прагматичність | Здатність експерта давати практичні, а не відірвані від життя рішення, що враховують реальні можливості |
| Самокритичність | Уміння оцінити свої можливості, здатність змінювати свою позицію під впливом нової інформації і незаперечних доказів |
Діагностика - це процес встановлення і вивчення ознак, що характеризують стан системи, для прогнозу можливих відхилень і запобігання порушенням нормального режиму їх роботи. Діагностика є своєрідним механізмом саморегулювання в системі, забезпечуючи зворотний зв'язок в управлінні.
Таблиця 7. Методи діагностики
| Вид діагностики | Коротка характеристика |
| Стратегічна діагностика | Оцінювання ефективності стратегії підприємства з метою: зрозуміти стратегічну позицію підприємства в кожному з напрямів його діяльності, оцінити сильні і слабкі сигнали, що надходять з внутрішнього і зовнішнього середовища. Інформація, одержана в ході такої діагностики, надає неоціниму підтримку ОПР в процесі прийняття управлінських рішень (SWOT-аналіз, матриця БКГ, матриця Мак-Кінсі, конкурентний аналіз) |
| Експертні методи діагностики | Використовують для діагностики стану, подальшого прогнозування варіантів розвитку |
| Оперативна діагностика | Служить базою для ухвалення поточних, оперативних управлінських рішень, відстежує й оцінює ключові сфери діяльності підприємства і передовсім аналізує фінансовий стан, рентабельність, матеріальні і інформаційні потоки, оцінює ризики і вироблює рекомендації з управління ризиками |
| Статистичний аналіз | Основою діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства є: методи математичної статистики і теорії ймовірності; теорія масового обслуговування; методи статистичних досліджень; методи статистичного імітаційного моделювання |
| Аналіз чинника | Базується на багатовимірному статистичному дослідженні низки чинників, що справляють як негативний, так і позитивний вплив на результати діяльності підприємства. Мета цього методу полягає у виявленні головних чинників, що визначають основні результати діяльності підприємства |
| Методи дослідження операцій | Ця група методів включає: теорію графів; теорію ігор; сіткове планування і управління |
| Методи математичного : теорію графів; теорію ігор; сіткове планування і управліннятивніетоди статистичних досліджень; методи ста | Застосовується для вирішення багатьох екстремальних задач, з якими досить часто доводиться мати справу в економіці. Вирішення таких завдань зводиться до знаходження граничних значень (максимуму або мінімуму) функцій. Найбільше застосування в економіці дістали такі методи математичного програмування: лінійне, нелінійне, динамічне, статистичне, цілочисельне |
| Економіко-математичне моделювання | Економічні моделі дають змогу виявити особливості функціонування економічного об’єкта і на основі цього передбачати майбутню поведінку об’єкта при зміні параметрів. Моделі, що використовуються в діагностиці, можна класифікувати так: макро- і мікроекономічні моделі; теоретичні і прикладні, оптимізаційні, статичні, динамічні тощо виявити особливості функціонування економічного обєкта лінійне, нелінійне, динамічне, статистичне |
Залежно від типів проблем, що вирішуються ОПР, можна сформувати набори методів прийняття управлінських рішень, які найчастіше застосовуються на практиці (табл. 8).