Зміст
Вступ…………………………………………………………………3
Розділ 1.Наукові основи економічної ефективності виробництва винограду
1.1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва…………………………………………………………5
1.2. Показники економічної ефективності виробництва винограду і методика їх визначення……………………………………………12
Розділ 2 Рівень розвитку виробництва винограду та його економічна ефективність у підприємстві
2.1. Виробничі ресурси господарства та їх використання…………17
2.2. Динаміка посівної площі, урожайності та валового збору винограду…………………………………………………………..29
2.3. Економічна ефективність виробництва винограду ……………35
Розділ 3. Проект підвищення економічної ефективності виробництва винограду
3.1. Інтенсифікація виробництва винограду………………..……….39
3.2 Обґрунтування собівартості і рентабельності виробництва винограду у досліджуваному господарстві………………………...…………44
Висновки і пропозиції..............................................................48
Список використаних джерел............................................49
ДОДАТКИ
Вступ
Виноградарство належить до найбільш давніх галузей розвитку цивілізованого суспільства. Це зумовлюється високою споживчою цінністю виноградних ягід, як харчового продукту, який за калорійністю значно переважає яблука, сливи. не поступаючись картоплі й молоку за однієї маси продуктів. За науково обґрунтованими нормами харчування на кожного жителя необхідно вирощувати 65 - 70 кг винограду, зокрема для споживання у свіжому вигляді - до 15 кг на рік. Виноград використовується у консервній промисловості для виготовлення соків, компотів, бекмесу (виноградний сік з вмістом до 85% цукру), сиропів, варення, сушеного винограду. Основна маса виробленого винограду є високоякісною сировиною для виготовлення різних вин, найбільш цінні з яких білі, рожеві й червоні столові, а також міцні, ігристі й ароматизовані вина. Разом з тим виноград має лікувально-дієтичне значення. Його цінність полягає у високому вмісті вітамінів - А, В, В2 ,В4, РР, С2.
З переведенням вітчизняної економіки на ринкові засади сформувався комплекс складних проблем, однією з яких є необхідність підвищення ефективності та прибуткового ведення сільськогосподарського виробництва як об’єктивної потреби будь-якої системи господарювання. Ця проблема посідає центральне місце у процесі вибору перспективних напрямів розвитку агропромислового комплексу.
Дослідження проблеми підвищення продуктивності винограду в умовах ринкової економіки завдяки зниженню собівартості і підвищенню продуктивності праці є актуальним як науковим так і практичним завданням.
Підвищення ефективності виноградарства та виноробства в Україні може стати першим кроком до інтеграційних процесів в галузі. Це питання стало особливо актуальним після вступу нашої країни до СОТ. Пріоритетним завданням вітчизняних спеціалістів є розробка методології дослідження розвитку виноградарства та виноробства, яка дасть можливість:
– Оцінити сучасний стан виробництва винограду та ефективність господарської діяльності;
– Знайти потенційні можливості та пріоритетні напрямки стабілізації та вдосконалення виробництва;
– Проаналізувати систему управління підприємствами, виробничими та трудовими відносинами;
– Дослідити фактори, які найбільше впливають на ефективність виробництва винограду в сучасних умовах;
– Дослідити перспективи інтеграційних процесів в галузі;
– Визначити рівень загального ризику функціонування виноградарства;
– Розробити комплексну програму фінансування, а також прогноз розвитку виноградарства та виноробства на перспективу.
Мета курсового проекту: відшукати шляхи підвищення продуктивності праці та зниження собівартості винограду, виявити причини та фактори, що впливають на собівартість, здешевлення виробництва та резерви збільшення рентабельності сільськогосподарського виробництва, підвищення економічної ефективності виробництва. Виходячи з цього, перед даним дослідженням поставлено наступні завдання: визначити поняття суті економічної ефективності сільськогосподарського виробництва; дати характеристику показникам економічної ефективності виробництва винограду і методиці їх визначення; проаналізувати динаміку виробництва винограду, його та економічну ефективність виробництва.
Об’єктом даного дослідження є економічна ефективність виробництва винограду на сучасному етапі та шляхи її підвищення
Предметом дослідження виробництво винограду на прикладі ВАТ «Більшовик» с. Долинка Саратського району Одеської області.
Розділ 1. Наукові основи економічної ефективності виробництва винограду
1.1.Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва
Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва — визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства.
Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність. Ефект — це результат тих чи інших заходів, здійснюваних у сільськогосподарському виробництві. Він характеризується збільшенням урожайності сільськогосподарських культур, приростом продуктивності худоби і птиці.
Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва — узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої праці в засобах виробництва.
Як економічна категорія ефективність виробництва нерозрозривно зв'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення. У зв'язку з цим підвищення ефективності суспільного виробництва е збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.
Сільське господарство має свої специфічні особливості. Зокрема в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві — продуктивна худоба. Тому оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві завжди стосується земельної площі або поголів'я продуктивної худоби і співвідноситься з ними.
Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.
Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливіших завдань, розв'язання якого сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.
Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат — матеріальних, трудових і фінансових — досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.
Підвищення ефективності сільського господарства є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання результативності економіки країни.
Економічну ефективність сільськогосподарського виробництва можна вивчати на різних рівнях. Тому виділяють економічну ефективність: народногосподарську; сільськогосподарського виробництва; окремих галузей сільського господарства; виробництва в колективних, державних і міжгосподарських підприємствах та об'єднаннях, а також в їх внутрішньогосподарських підрозділах; виробництва окремих культур, продуктів, виконання операцій тощо; меліорації, хімізації, агротехнічних заходів; впровадження у виробництво досягнень науки і передової практики.
Економічну ефективність виробництва оцінюють за допомогою критерію, який зумовлюється дією економічних законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні критерій — це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу її суть і є основним принципом оцінки. Вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці. Збільшення обсягів національного доходу характеризує кінцевий корисний ефект від застосування сукупних вкладень засобів виробництва і живої праці.