Організація виробництва на металургійному підприємстві (стр. 2 из 5)
Срстр =8470/(3767,5*1,1)=2,04 шт. Спрстр =3 шт. Кзстр=2,04/3=0,68
Срзуб =7955/(3767,5*1,1)=1,92 шт. Спрзуб=2 шт. Кззуб =1,92/2=0,96
Срдовб =9295/(3767,5*1,1)=2,24 шт. Спрдовб=3 шт. Кздовб=2,24/3=0,75
Српрот =6515/(3767,5*1,1)=1,57 шт. Спрпрот=2 шт. Кзпрот=1,57/2=0,79
Середній коефіцієнт завантаження устаткування визначається як відношення суми розрахункової кількості верстатів до суми прийнятої кількості верстатів.
Розрахунки необхідного устаткування зводяться в табл. 1.1, 1.2.
Табл. 1.1 – Розрахунок необхідної кількості устаткування на ділянці
| Найменування операції | Розрахункова кількість верстатів, Ср | Прийнята кількість верстатів, Спр | Річна трудомісткість по операціях | Коефіцієнт завантаження устаткування, Кз |
| Токарна | 1,71 | 2 | 7105 | 0,86 |
| Фрезерна | 1,86 | 2 | 7710 | 0,93 |
| Свердлильна | 1,69 | 2 | 7020 | 0,85 |
| Стругальна | 2,04 | 3 | 8470 | 0,68 |
| Зубофрезерна | 1,92 | 2 | 7955 | 0,96 |
| Довбальна | 2,24 | 3 | 9295 | 0,75 |
| Протяжна | 1,57 | 2 | 6515 | 0,79 |
Табл. 1.2 – Зведена відомість устаткування
| Найменування устаткування | Кількість верстатів | Модель устаткування | Габаритні розміри, м | Кількість одиниць ремонтної складності | |
| Одного | Всіх | ||||
| Токарно-гвинторізний | 2 | 1К62П | 3,44*1,42 | 32 | 64 |
| Вертикально-фрезерний | 2 | 634 | 2,89*3,17 | 46,5 | 93 |
| Вертикально-свердлильний | 2 | 2170 | 3,33*1,22 | 20 | 40 |
| Стругальний | 3 | 7110 | 7,95*3,7 | 27 | 81 |
| Зубофрезерний | 2 | 5А312 | 2,06*1,24 | 31 | 62 |
| Довбальний | 3 | 7417 | 1,88*1,41 | 8,5 | 25,5 |
| Протяжний | 2 | 7Б520 | 6,84*1,53 | 20,5 | 41 |
1.2 Розрахунок чисельності робітників
Чисельність працюючих на ділянці визначається по категоріях:
- виробничі робітники (основні).
- допоміжні робітники.
- ІТП.
- службовці.
- МОП.
1.2.1 Розрахунок чисельності основних робітників
Він здійснюється в залежності від річної трудомісткості по видах робіт.
(1.5)де: Fе раб = (Дк – Дв – Дсв – Двід) Тs-Тскор (1.6)
де Двід – відпустка.
Fe.раб=(365–104–10–15)*8–4*1=1884 год.
Крток =7105/(1884*1,1)=3,43=4 чол.
Крфрез =7710/(1884*1,1)=3,72=4 чол.
Кр свер=7020/(1884*1,1)=3,39=4 чол.
Кр струг =8470/(1884*1,1)=4,09=5 чол.
Кр зуб =7955/(1884*1,1)=3,84=4 чол.
Кр дов =9295/(1884*1,1)=4,49=5 чол.
Кр прот =6515/(1884*1,1)=3,14=4 чол.
Розраховується кількість робітників, необхідних для кожної операції і коефіцієнт завантаження робітників, як відношення розрахункової кількості робітників до прийнятої кількості робітників.
Визначається загальна кількість основних робітників.
1.2.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників
Кількість допоміжних робітників визначається укрупнено в процентному відношенні від кількості основних виробничих робітників.
Кдоп = å Косн · pвсп/100 (1.7)
Кдоп =30*25/100 =7,5=8 чол.
Розподіляємо робітників по кваліфікаціях і зводимо в табл. 1.3.
Табл. 1.3 – Розподіл робітників по кваліфікації
| Професії | Чисельність | Розряд | Зміна | ||||
| 2 | 3 | 4 | 5 | 1 | 2 | ||
| Основні робітники | |||||||
| Токарі | 4 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | |
| Фрезерувальники | 4 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | |
| Свердлувальники | 4 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | |
| Стругальники | 5 | 2 | 2 | 1 | 3 | 2 | |
| Зубофрезерувальники | 4 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 |
| Довбальники | 5 | 1 | 2 | 2 | 3 | 2 | |
| Протяжники | 4 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | |
| Разом | 30 | 16 | 14 | ||||
| Допоміжні робітники | |||||||
| Наладчики | 2 | 6 | 1 | 1 | |||
| Слюсарі – ремонтники | 3 | 6 | 2 | 1 | |||
| Контролери | 2 | 6 | 1 | 1 | |||
| Крановики | 1 | 6 | 1 | ||||
| Разом | 8 | 5 | 3 | ||||
1.2.3 Розрахунок чисельності ІТП, службовців і МОП
Приймаємо по нормі однієї людини на 25 виробничих робітників.
- службовці: бухгалтера – розраховувачі.
- МОП (прибиральник виробничих помешкань) – 2% від загальної чисельності основних і допоміжних робітників.
Зведена відомість працюючих подана в табл. 1.5.
КСлуж, ІТП =30/25=1,2=2 роб
Кмоп =(30+8)*0,02=0,8=1 роб
Табл. 1.4 – Зведена відомість працюючих
| Категорія працюючих | Кількість чол. | По змінам | У% до спільної чисельності | |
| I | ІІ | |||
| Основні робітники | 30 | 16 | 14 | 69,77% |
| Допоміжні робітники | 8 | 5 | 3 | 18,6% |
| Службовці | 2 | 1 | 1 | 4,65% |
| ІТП | 2 | 1 | 1 | 4,65% |
| МОП | 1 | 1 | 2,33% | |
| Разом: | 43 | 24 | 19 | 100% |
1.3 Розрахунок площі ділянки
Загальна площа ділянки Sзаг визначається з виробничої і допоміжної площі.
Sзаг = Sвир + Sдоп (1.8)
Sвир = ∑(аi * bi + Sдодi) * Спрi (1.9)
де а, b – габаритні розміри верстата (м);
Sдодi – додаткова площа на проходи і проїзди на одиницю устаткування (м2) (приймаємо Sдод = 140% площі верстату).
Sвир ток =(3,44*1,42+1,4*3,44*1,42)*2=23,45 м2
Sвир фрез =(2,89*3,17+1,4*2,89*3,17)*2=43,97 м2
Sвир свер =(3,33*1,22+1,4*3,33*1,22)*2=19,50 м2
Sвир стр =(7,95*3,7+1,4*7,95*3,7)*3=211,79 м2
Sвир зуб =(2,06*1,24+1,4*2,06*1,24)*2=12,26 м2
Sвир довб =(1,88*1,41+1,4*1,88*1,41)*3=19,09 м2
Sвир прот =(6,84*1,53+1,4*6,84*1,53)*3=75,35 м2
Sвир =23,45+43,97+19,50+211,79+12,26+19,09+75,35=405,41=406 м2
Визначаємо загальну виробничу площу:
Sдоп - допоміжна площа, зайнята під складські помешкання, інструментально-роздавальні комори, відділення для контролерів, побутові, службові помешкання.
Sдоп = Sскл + Sірк + Sконтр + Sпобут + Sслуж, (1.10)
де Sскл – склад заготівель і готової продукції;
Sірк – інструментально-роздавальна комора;
Sконтр – площа контрольного відділення;
Sпобут – площа побутового помешкання;
Sслуж – площа службового помешкання.
Sдоп =217+ 0,9*16+15*2+1,8*38+13=342,8=343 м2
Sзаг =406+343=749 м2
Отримане значення площі необхідно відкоригувати з обліком цілих значень довжини і ширини ділянки. Для цього необхідно виконати планування ділянки, тобто розташувати необхідне устаткування відповідно до принципів організації виробництва. Ширина ділянки вибирається з наступного ряду значень – 10, 12, 14, 16, 18, 20 м.
1.4 Організація ремонтного господарства
При визначенні тривалості ремонтного циклу Тр.ц, міжремонтного Тмр і межосмотрового Тмо періодів варто ґрунтуватися на структурі ремонтного циклу для кожного виду технологічного встаткування.
Табл. 1.5 – Кількість ремонтних операцій у циклі
| Верстатне встаткування | Число ремонтів | Формули для визначення міжремонтного циклу Трц у відпрацьованих годинниках | ||
| Середніх nс | Малих nм | Оглядів nо | ||
| Легкі й середні металорізальні верстати масою до 10 т | 1 | 4 | 6 | Аbпbмbвbт-де А = 24000, для верстатів з віком до 10 років; А = 23 000 для верстатів з віком 10 – 20 років; А = 20 000 для верстатів з віком понад 20 років |
| Великі й важкі металорізальні верстати масою від 10 до 100 т | 2 | 6 | 27 | |
| Особливо важкі металорізальні верстати масою понад 100 т і унікальні | 2 | 9 | 36 | |
Коефіцієнти враховують:
bп – характер виробництва; для масового й крупносерійного типу bп = 1,0; для серійного bп = 1,3; для дрібносерійного й одиничного bп = 1,5;
bм – вид оброблюваного матеріалу для металорізальних верстатів нормальної точності: при обробці стали bм = 1,0; алюмінієвих сплавів bм = 0,75; чавуну й бронзи bм = 0,8;
bв-умови експлуатації, устаткування: для металорізальних верстатів у нормальних умовах механічного цеху при роботі металевим інструментом bв = 1,0; для верстатів, що працюють абразивним інструментом без охолодження 0,7;
bт – особливості характеристики маси верстатів: для легких і середніх металорізальних верстатів bт = 1,0; для великих і важких bт = 1,35; для особливо важких і унікальних bт = 1,7.