Зміст
Вступ 3.
1. Загальна характеристика чорних африканських страусів.
1.1Утримання, годівля, продукція страусів.
1.2 Племінна база Чорних африканських страусів в Україні.
1.1 Хвороби страусів.
1.2 «Страус-корова» порівняння.
1.3 Результати власних досліджень.
2.Результати досліджень.
Огляд літератури
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Страус –– це дивовижна птиця, що поєднує в собі велич павича, силу коня, розум курки та ціну непоганої хати у селі.
За один сезон самка страуса відкладає від 40 до 80 яєць, така продуктивність зберігається протягом 40 років. За середньої ціни 100 гривень за одне яйце –– це близько ¼ мільйона гривень за життя. А якщо врахувати вартість м’яса, шкіри та пір’я, що дасть потомство самки за її репродуктивний період, то доведеться використовувати семи-, а то і восьмизначні цифри.
Такий потенціал починає все більше привертати увагу ділових людей до страусівництва. На сьогодні в Україні є різні приклади вкладання коштів у цю галузь. Найчастіше ферма починає давати прибуток уже через 1,5-2 роки. Оскільки ринок виробництва та споживання цієї специфічної продукції перебуває в стадії формування, поки що реальним попитом користуються страусині яйця, хоча останнім часом низка ферм почала займатись вирощуванням репродуктивної птиці на продаж.
Запорукою успіху в страусівництві є три чинники –– чітке дотримання технологічного процесу, комплекс ветеринарно-профілактичних заходів та повноцінна і якісна кормова база.
Загальна характеристика чорних африканських страусів
Африканський страус – найбільший з виду страусів. Розрізняють такі підвиди африканських страусів: малайський(північна Африка), массайський (східна Африка), сомалійський (Ефіопія, Кенія, Сомалі), південноафриканський. В комерційних умовах отримали розповсюдження три різновиди африканського страуса –– з чорною, рожевою і голубою шиєю.
Цей гібридний птах ідеально пристосований для розведення у вольєрах. Африканський страус є найкрупнішим в світі птахом. В дикій природі він важить 100 кг, в умовах зоопарку –– дещо більше. Так, середня маса цих птиць в зоопарку “Асканія-Нова” складає близько 120 кг, окремі ж особини досягають маси 140-150 кг. Стоячи на ногах в висоту досягає 2,4 м. Самка мало поступається самцю за цими параметрами. Міцні м’язи дуже розвинених ніг страуса починаються від п’ятки, приблизно 60 см від землі. Саме ці м’язи представляють основний інтерес для виробництва м’яса. Саме ці м’язи грають найважливішу роль при розвиванні швидкості, а ноги страуса є його грізною зброєю. Страус здатен бити ногою лише вперед, удар його ноги досягає 250 кг.
У цього виду страусів яскраво виражений статевий диморфізм. Дорослий самець більший за розмірами, ніж самка, і відрізняється чорним забарвленням пір’я на тулубі, а також білими пір’їнами, що звисають з країв крил. Самка сіро-коричневого забарвлення.
Африканський страус має чудовий зір і у випадку тривоги чи при подразненні приймає захисну стойку з витягнутою в довжину шиєю. Очі птиці захищені довгими товстими віями на обох віках і білою очною мембраною (мигальною перетинкою), яка є зверхнадійним захистом від пилу і піску.
Страус не вважається високоінтелектуальною істотою, у нього дуже маленький мозок, який важить в середньому 40 г. Всупереч розповсюдженій думці, страус не ховає голову в пісок. При виникненні небезпеки чи появі зовнішнього подразника птиці витягують свої шиї і опускають до землі, маскуючись.
Африканський страус є травоїдною птицею. Травній системі страусів характерна подовжена задня частина кишечника, що подовжує шлях рослинного волокна в травному тракті, в результаті чого добре розвивається мікрофлора і ефективно перетравлюється їжа.
Оперення рівномірно покриває все тіло африканського страуса. На грудях є ділянка голої шкіри, "грудний мозоль", на який птиця опирається, коли лежить на землі.
Утримання страусів
Африканські страуси –– жителі жарких степів і напівпустинь Африки, вони дуже вимогливі до умов утримання, дуже бояться сирості і холоду. Одна з основних вимог до приміщень, де утримуються ці тварини –– це дуже добра освітленість. При недостачі денного світла в приміщенні страуси швидко сліпнуть, у них порушується координація рухів. Другою основною умовою виживання цих птахів і успішного їх розмноження в умовах неволі –– це постійна температура зимових приміщень. Вона має знаходитись в межах +15+18 С. Обігрів приміщення може бути здійснений як пічним, паровим, водяним опаленням, а також за допомогою калориферів або інших електричних приладів. Підлога повинна бути достатньо сухою і теплою, що особливо важливо при утриманні молодняку. Цього можна досягти шляхом розміщення під підлогою обігрівальних труб.
Приміщення повинно мати коридор посередині або з однієї сторони станків, в яких утримуються страуси. Ширина коридору не менше 1,5 м, щоб навіть найкрупніші тварини могли легко розвернутись. Висота приміщення –– не менше 3 м ( бажано 3,5-5,0 м). Від коридору станки повинні бути відгороджені стінкою висотою 2м, причому нижня її половина дерев’яна, а верхня –– сітчаста або з металевих прутиків. Розмір станка для африканських страусів –– не менше 5´4 м, двері з коридору мають знаходитись в одному кутку станка і поєднуватися з дверима в інший станок.
Зимою страуси утримуються окремо. На одну пару повинно бути два станки плюс один перегінний. Заходити в станок до тварин не можна. Коли потрібно прибрати в станку, його переганяють в інший станок.
У африканських страусів в природних умовах може бути 2 сезони розмноження протягом одного року. В умовах неволі випадки яйцекладки у цих страусів бувають, а в окремих особин вона постійно починається взимку. В такому випадку слід створити умови для формування пари і парування тварин в зимовий період. Оптимальним вирішенням цього питання є створення манежу (просторого приміщення) для парування тварин. Приміщення має бути теплим і світлим, бажано зі скляним покриттям. Навесні, при відсутності такого приміщення, з появою перших ознак статевої активності (у самок-тремтіння крил, їх розпушення з нахилом голови і клацання дзьобом; у самця – така ж поведінка з подальшими маятникоподібними рухами шиєю і хлопанням крилами) тварин можна випускати в прилеглі до приміщення дворики, де можливе їх парування.
Годівниці для африканських страусів кріпляться в кутку станка на висоті 110 см, причому їх роблять трикутними, розміром 0,5´0,5´0,72 м, висотою 14-15 см. При такій формі вони не заважають рухові тварин в станку, яке зазвичай є безперервним. Напувають тварин з відра, яке через спеціальні дверцята зі сторони коридору ставлять в станок під час їх годівлі.
На вигул африканських страусів випускають в кінці квітня – в перших числах травня. Однією з умов їх успішного утримання в літній період є достатня площа їх випасу. Цим забезпечується їх нормальне розмноження.
Годівля страусів
Нормування кормів для страусів слід проводити в залежності від віку і від фізіологічного стану страусів. На жаль, науково обґрунтованих норм годівлі в нашій країні поки що немає –– вони знаходяться в стадії розробки. Однак є значний досвід годівлі страусів в різні вікові періоди накопичений на окремих зарубіжних фермах, а також в зоопарках.
Річна потреба страусів в корма (кг на 1 голову на рік)
| Корм | Потреба, кг |
| Передстартовий і стартовий корм(від0 до 6 тижнів) | 12-18 |
| Відгодівельний концентрований корм(від 6 до 16 тижнів) | 100 |
| Подрібнена кукурудза чи кукурудзяний силос | 120-125 |
| Сіно люцерни | 120 |
| Основний корм | 200 |
Основним кормом в природних умовах страусів є рослинний, але завдяки довгій шиї і гострому зору страус ідеально пристосований для пошуку дрібних безхребетних, які є непоганим доповненням до рослинної їжі. Страуси кваліфікуються як всеїдні тварини.
Основною вимогою годівлі страусів є те, що корми мають бути доброякісними. Дуже ретельно слід дивитись за тим, щоб не було плісені, гнилі; їх наявність в кормах сприяє появі аспегільозу, шлунково-кишкових захворювань. Годівниці завжди повинні бути чистими.
Корм готується у вигляді вологих мішанок. Обов’язковими компонентами є такі корми як дерть ячмінна, висівки пшеничні, вижимки. З грубих кормів страусам дають сіно лугове, соєве, арахісове, солому злаків. Обов’язково додається хліб, в основному білий; як білкові і мінеральні компоненти використовуються дріжджі кормові, м’ясо-кісткове борошно, печінка ( сира чи проварена), яйця. Велике місце в раціоні займають зелені корми і овочі. З зелених кормів страусам дають люцерну, конюшину, кормові злаки, травосумішки, листя буряку, кропиви тощо.
Страусам згодовують корми тваринного походження, які необхідні для підтримання нормального обміну речовин і розвитку молодняку. До них належать молоко, рибне борошно, яйця птиці.
Якщо в господарстві є комбікорм для птиці (краще для курей-несучок), то білкові і мінеральні добавки можна не вводити, а зернові корми замінити відповідною кількістю комбікорму.
Літні і зимові раціони африканських страусів ідентичні. Різниця лише в дещо більшому вмісті люцерни влітку(не менше 500 г). Бажано протягом року африканським страусам давати яблука, влітку кавуни і кормовий буряк.
Особливо вимогливі страуси до рівня годівлі в репродуктивний період. Дорослих страусів племінного призначення в основному переводять на раціон, що містить 21-24% протеїну. Приблизно за 4 тижні до сезону відтворення дорослі птиці споживають від 1 до 2,5 кг концентратів в день.
При відгодівлі страусів використовують фазову годівлю. Етап відгодівлі починається з 6-тижневого віку і закінчується до 40-денного. З добового до 6-тижневого віку використовують передстартовий і стартовий раціони. У віці 6 тижнів до 14-14 страусу дають концентрати і зелену масу, у віці від 15 до 40 тижнів годують мішанкою з зерна, сіна, силосу, кукурудзи і комбікорму. У віці 6-8 тижнів страусенят переводять з раціонів з високим рівнем протеїну на низько протеїнові (16-17%). Такий раціон використовують до 13-17-тижневого віку.