План.
Організація обслуговування в-ва ремонтом технічного обладнання.
Вдосконалення ремонтних виробництв.
Організація обслуговування в-ва ремонтом технічного обладнання.
Склад, значення і завдання ремонтного господарства.
Високі темпи розвитку промисловості супроводжуються швидким ростом основних засобів і особливо їх активної частини – машин і обладнання. В забезпеченні найбільш ефективного їх використання важлива роль належить ремонтному господарству.
Ремонт дає можливість усунути фізичний знос і втрачені в ході експлуатації деякі параметри, а модернізація компенсує моральний знос обладнання.
В ремонтному господарстві зайнято 10-15% робочих від загальної їх чисельності.
Затрати на ремонт складають 6-8% а/в продукції.
В цих умовах ефективна організація проведення ремонтів не тільки забезпечує роботоспроможність обладнання, але і впливає на результати виробничої діяльності підприємства.
Ремонтне господарство включає ремонтно-механічний цех, ремонтні участки цехів, склади обладнання і запасних частин і інші підрозділи. Вони здійснюють всі види ремонтів, модернізацію і технічні огляди обладнання.
Характер діяльності ремонтного господарства визначає його завдання:
Здійснення технічного обслуговування і ремонту всього обладнання підприємства
Монтаж обладнання, яке придбане або виготовлене самим підприємством
Модернізація експлуатуючого обладнання
Виготовлення запчастин і вузлів
Організація зберігання обладнання і запчастин
Планування всіх робіт по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання
Системи техобслуговування і ремонту обладнання.
Всі роботи на підприємстві по підтримці обладнання в робочому етапі діляться на:
техобслуговування
ремонт
Організація ремонтного господарства підприємства базується на системі ППР (планово-попереджувальних робіт). Це являє собою сукупність організаційно-технічних міроприємств по надзору, доглядом, обслуговуванням і ремонтом обладнання, які проводяться по плану у визначених об’ємах і в визначенні строки з метою попередження аварій і підтримки обладнання в постійному технічному стані.
Основні принципи системи техпідготовки:
попереджувальність
плановість
Попереджувальність – це принципи техпідготовки і він заключається в тому, що після роботи обладнання встановленого проміжку часу для цього обладнання виконується технічний огляд і ремонтні роботи незалежно від фізичного стану і ступеня зносу.
Плановість заключається в тому, що проведення даних міроприємств проводиться по спецграфіку з заданим об’ємом робіт і в назначені терміни.
Система ППР включає техогляд і ремонт.
Техогляд – це комплекс операцій по підтримці роботоздатності обладнання і забезпечення його технічних параметрів в процесі експлуатації. Ці огляди здійснюються виробничими робітниками або черговими ремонтниками і передбачають наступні види робіт:
заміна і поповнення мастил
регулювання механізмів
удалення мілких неполадок
змазку поверхні, яка треться
перевірку геометричної точності у відповідності з нормами
Ремонт – це комплекс операцій по відновленню параметрів технічних характеристик обладнання і забезпечення його діяльної експлуатації.
Ремонт ділиться на:
малий
середній
капітальний
Малий (поточний ремонт) передбачає заміну швидкозношувальних деталей і регулювання механізму.
Середній ремонт – частковий розбір агрегату, заміна і ремонт окремих вузлів і механізмів, послідуюче зібрання, регулювання і дослідження під нагрузкою.
Капітальний ремонт – повний розбір агрегату, заміна або ремонт збірних одиниць з наступним їх зібранням, регулювання і випробування на всіх режимах роботи.
Ремонти, які визвані аваріями називаються неплановими (аварійними).
В теперішній час питання зв’язані з організацією ремонтного господарства вирішується на підприємствах самостійно.
Організація і управління ремонтною службою на підприємстві.
На підприємстві виконання ремонтних робіт може бути організовано наступними методами:
централізованим
децентралізованим
змішаним
При централізованому методі ремонт всіх видів і деякі роботи по технічному обслуговуванню проводяться силами ремонтно-механічного цеху РМЦ. Цей цех займається ремонтами і має спеціалізовані ремонтні бригади, необхідне універсальне обладнання, запчастини, матеріали. Він застосовується на підприємствах одиничного і дрібносерійного в-ва.
При децентралізованому методі всі види ремонтних робіт і виготовлення змінних деталей здійснюється силами і засобами цехових ремонтних служб. РМЦ підприємства виконує роботу по конремонту і модернізації складного і габаритного обладнання, виготовляє запчастини масового застосування, відновлює деталі, які вимагають спецобладнання і оснастки. Цей метод використовують в крутосерійному і масовому в-ві з великим числом обладнання в кожному цеху.
Змішаний метод характеризується тим, що ремонтні роботи виконуються як цеховою, так і РМЦ. За РМЦ закріплюють крупні ремонти і виготовлення деталей.
При всіх методах організації ремонту обов’язково проводяться огляди (технічне обслуговування). Ці види робіт виконуються основними виробничими працівниками, які повинні вести нагляд за роботою обладнання напротязі зміни, попереджувати неподання аброзивного матеріалу на поверхні, слідкувати за рівнем масла і холодної рідини, характером шумів в редукторах, коробках швидкостей, прибиранням відходів, змазка обладнання.
Крім того, деякі види робіт здійснюються черговим ремонтним персоналом.
Комплексні бригади ремонтників закріплюються за визначеним участком, цехом для виконання всіх ремонтних робіт.
Капітальний ремонт може проводитися окремими бригадами. Для скорочення пристроїв обладнання в ремонті всі основні ремонтні роботи виконуються в обідні перерви і вихідні дні для чого ремонтному персоналу встановлюють графік роботи, який відрізняється від основних робочих графіків.
Основні способи проведення ремонту:
агрегатний
послідовно-агрегатний
При агрегатному способі окремі збірні одиниці замінюються запчастинами, які вже відремонтовані раніше або новими.
При послідовно-агрегатному способі одиниці обладнання ремонтуються в обідню перерву або вихідний день. В основному так ремонтують конвеєрне обладнання.
Ці способи використовуються при ремонтних роботах без зупинки в-ва.
При капітальному ремонті може здійснюватися модернізація обладнання. Вона заключається в тому, що в конструкцію машин вносяться зміни з метою підвищення ефективності обладнання. Також при модернізації проводять заміну приладів, приспосіблень, нових конструкцій.
Управління ремонтним господарством здійснюється головним механізмом, який підпорядковується головному інженеру. Головний механік керує роботою РМЦ і ВГМ, а також керує ремонтними службами і координує роботу по технічному обслуговуванню і ремонтом обладнання на підприємстві.
ВГМ на крупних підприємствах складається з підрозділів – бюро планово-попереджувальних робіт БППР, конструкторсько-технологічне бюро КТБ, планово-виробниче бюро ПВБ, групи кранового обладнання.
БППР організовує роботу по матеріальній і організаційній підготовці обладнання, планує всі види ремонтних і профілактичних робіт, організовує правильну роботу по експлуатації обладнання, керує роботою мастильного господарства, створює парк запчастин, веде облік і зберігання обладнання, розробляє міроприємства по механізації ремонтних робіт, створює графіки ремонтів.
КТБ – здійснює всю технічну підготовку системи ППТ і всі види ремонтних робіт, включаючи модернізацію. Воно складається з груп – конструкторської, технологічної, паспортизації обладнання, технологічного архіву ВГМ.
ПВБ планує, регулює, аналізує і контролює виробничу, екологічну діяльність всіх ланок ремонтного господарства, оформляє замовлення встановлює ліміти на матеріали, складає звіти.
Група кранового обладнання слідкує за експлуатацією і станом всіх піднімально-транспортних механізмів і підкранових шляхів, планує і контролює виконання графіків ремонту піднімально-транспортного обладнання.
Ремонтне господарство в цеху очолює механік. Майстри і бригади, які безпосередньо керують роботами по нагляду, ремонту обладнання підпорядковуються механіку цеху, а майстрам – чергові слюсарі.
Вдосконалення ремонтних виробництв.
Процеси ремонтів на підприємствах відчутно відстають, як по своїй технологічній, так і по організаційній підготовці. За рахунок низького рівня продуктивності праці в ремонтних майстернях знижується рівень продуктивності праці в цілому по підприємстві.
Це тому, що на підприємстві завжди увага приділяється випуску продукції, а ремонт обладнання не брався до уваги.
Шляхи вдосконалення ремонтного господарства:
Розробка нової системи документації ГОСТ, ОСТ по організації і управлінню процесами ремонту обладнання, в якій в першу чергу повинен бути відображений національний і зарубіжний досвід
Вдосконалення методів планування і економічного стимулювання роботи ремонтних бригад
Спеціалізація ремонтного господарства на рівні галузі, регіону, підприємства.
На деяких підприємствах отримала розповсюдження інспекційна система технічного обслуговування і ремонту, при якому проведення ремонту залежить не від строку експлуатації обладнання, а від фактичної потреби в ньому.
4. Введення АСУ дозволяє планувати ремонтні роботи, контролювати їх виконання, розподіляти трудозатрати по видах ремонту і аналізувати їх, раціонально використовувати ресурси.