Сітьовий метод планування науково-дослідної роботи (стр. 2 из 2)

6 Витрати на електроенергію, які розраховують за формулою:

,

деW – сумарна потужність використаного обладнання, кВт;

W1 – 200 кВт/рік – для камерної печі;

W2 – 2 кВт/рік – для сушильної шафи;

W3 – 0,5 кВт/рік – для шарової мішалки;

W4 – 0,3 кВт/рік – для пульверізатора.

Тоб – час роботи обладнання, год.;

Тп.к. = 29 год., Тс.ш. = 20 год., Тш.м. = 22 год., Тп. = 18 год.;

Кн – коефіцієнт завантаження обладнання по потужності, Кн = 1;

Це – вартість 1кВт∙год електроенергії, грн. Це = 0,19–0,23 грн.

7 Витрати на воду для технічної мети, розраховують по формулі:

деWв –об’єм води, м3, Wв = 1 м3;

Тв – час використання води, год, Тв = 6 год;

Цв – вартість 1 м3 води, грн. Цв = 5,00 грн.

8 Амортизаційні відрахування:

,

де На – річна норма амортизації, %, На = 15%;

Соб – вартість використаного обладнання, грн.:

Соб.1 = 12000 грн. – шарова мішалка;

Соб.2 = 200 грн. – сушильна шафа;

Соб.3 = 25000 грн. – камерна піч;

Соб.4 = 10000 грн. – пульверизатор;

Тоб – час роботи обладнання, діб:

Тоб.1 = 10 діб;

Тоб.2 = 5 діб;

Тоб.3 = 3 діб;

Тоб.4 =2 діб;

9 Накладні витрати:

10 Комунальні витрати:

Кошторис витрат на проведення НДР представлений в таблиці 5.

Таблиця 4 – Витрати по заробітній платі

Склад виконавців	Кількість робітників	Місячний оклад, грн	Час роботи, міс	Коефіцієнт участі у роботі	Сума, грн
Керівник, МНС	1	500	4	0,25	500
Рецензент, дтн, проф.	1	800	4	0,25	800
Дипломник	1	108	4	0,5	216
Разом	3	1408	1	1516

Таблиця 3 – Кошторис витрат на проведення науково-дослідної роботи

Статті витрат	Сума, грн
1 Заробітна плата	1516
2 Преміальний фонд	60,64
3 Відчислення у фонд соціального страхування	560,92
4 Витрати на відрядження	151,60
5 Витрати на матеріали	54,32
6 Витрати на електроенергію	1229,8
7 Витрати на воду	30
8 Амортизаційні відрахування	369,86
9 Накладні витрати	1212,8
10 Комунальні витрати	75,8
Разом	5261,74

4. Оцінка науково-технічного рівня дипломної науково-дослідної роботи

Для оцінки науково-технічного рівня роботи використовують метод базових оцінок.

Загальна оцінка науково-технічного рівня НДР:

,

де Кт.р – коефіцієнт рівня науково-технічної ефективності НДР;

ai – фактор науково-технічної вагомості, у балах;

n – кількість факторів;

aimax –фактор науково-технічної значущості по максимальному значенню бала;

l – вага даного фактору для науково-технічної ефективності НДР, %.

Фактори рівня, їх характеристика, балові оцінки т авагомість наведені у табл.. 6

Таблиця 6 –Фактори науково-технічного рівня досліджень

Найменування фактору	Характеристика фактору	Бальна оцінка	Вагомість
Ступінь новизни	Винаходи, що характеризуються частковою новизною і мають прототип, що збігається з новим вирішенням по більшості основних ознак	4	5
Рівень отриманого результату	Поліпшення основних технічних параметрів	3	12
Ступінь теоретичного обґрунтування результатів	Результати перевірені на незначній кількості експериментальних даних	4	15
Трудомісткість виконання НДР	Отримання результатів супроводжувались проведенням нескладних дослідів, розрахунків	7	10
Перспективність робіт	Важливі результати, які сприяють задоволенню знов виниклих потреб	5	10
Рівень досягнення світових стандартів	Нижче рівня світових стандартів	1	8
Рівень реалізації за об’ємом та строками	Час реалізації – до трьох років	8	15
Ступінь готовності наукового результату до використання	Намічені шляхи практичного використання результату у виробництві	4	10

5. Оцінка ефективності науково-дослідної роботи

Під ефективністю НДР розуміємо ступінь впливу її результатів на різні сторони життя суспільства.

Науковий ефект науково-дослідної роботи полягає у звеличенні наукових знань, наукової інформації, звеличення наукової кваліфікації. По кількості цей показник можливо оцінити коефіцієнтом наукового ефекту Ен, який визначають за формулою:

,

де Ке – еквівалентна кількість співробітників, які брали участь у виконанні роботи:

де m – кількість службових категорій співробітників, які працювали над НДР;

ni – кількість співробітників i-ї службової категорії;

с – місячний оклад кандидата наук;

сі – місячний оклад співробітників i-ї службової категорії.

Е1 – підсумковий публікаційний показник:

,

де n – спільна кількість відправлених і надрукованих статей за даними цієї НДР, n = 1;

аi – опублікована або відправлена стаття цього рівня новизни, аi = 1;

αi – коефіцієнт рівня новизни.

Е2 – підсумковий показник активної наукової інформації:

де

– кількість докладів, повідомлень по даній НДР;

Рі – коефіцієнт активної інформації, для вузівської і міжвузівської інформації, Рі = 0,05.

.

Е3 – підсумковий показник винахідницької роботи:

Е4 – підсумковий показник наукової кваліфікації співробітників:

,

де

– кількість захищених, а також підготовлених кандидатських;

Li – коефіцієнт підвищення наукової кваліфікації.

.

Е5 – підсумковий показник реалізації результатів НДР:

деnі – кількість використаних результатів;

Rі – коефіцієнт реалізації, Rі= 0.

Таким чином, коефіцієнт наукового ефекту буде дорівнювати:

.

Економічний ефект НДР визначають за формулою:

,

де С1 – собівартість продукції до впровадження результатів НДР у виробництво, С1 = 1120 грн/шт;

С2 – собівартість продукції після впровадження результатів НДР у виробництво, С1 = 642 грн/шт;

V – об’єм продукції, що випускається, V = 20 шт.;

В – витрати на порведення цієї НДР, В = 5261,74 грн.

Висновок

Дана НДР спрямована на вирішення конкретних задач у межах науково-дослідної тематики кафедри технології емалювання. Оцінка результатів проведеної наукової роботи, спрямованої на отримання емалевих покрить, дає можливість зробити висновок, що ця робота є ефективною (коефіцієнт наукового ефекту становить 4,63), економічний ефект дорівнює 214,90 грн. за 1 шт. При цьому кошторис витрат На проведення НДР складає 5261,74 грн. Це свідчить про доцільність впровадження отриманих результатів у виробництво.